Загальна реакція на захід

Найважливіше, це те, що захід пройшов на дуже високому рівні. Незважаючи на багато спроб втручань із боку Російської Федерації, саміт пройшов на високому рівні, тому що було 47 делегацій. Що стосується країн, то вони були представлені на рівні президентів, також були прем'єр-міністри і міністри. Тобто це – максимально високе представництво. В принципі всі виступи, що лунали, це підтримка українського Криму, і що для мене було важливо, багато країн висловлювали свою готовність активно в цьому брати участь.

Читайте також: Кримська платформа: сім років півострів без демократії

Чи достатньо говорили про тему кримських політв'язнів? 

Проблематика по-різному сприймається, і різні країни були представлені різними представниками, одне міністерство, наприклад, може знати більше, ніж інше, тому навіть якщо ми бачимо, що в якомусь виступі не було якоїсь конкретики, це не принципово, важливо. Адже це були програмні виступи, найголовніше конкретика. Те, що у когось пролунало більше, у когось менше, насправді, з точки зору такого заходу, це не принципово, тому що робота велась над проблематикою, робота над конкретними темами передбачається якраз, далі. Є 5 основних напрямків, а також в нашій експертній мережі є 7 напрямків, яким відповідає «Кримська платформа». Тому більш чітко проблематика буде вже обговорюватися на конкретних етапах роботи, або присвячені цьому спеціальні тематичні заходи, або окремі експертні групи. Що стосується політв'язнів, то наприклад, в моєму виступі, я говорила не тільки про переслідування, а й про інші форми спроби розриву зв'язку людей з Батьківщиною, тут важливо говорити не тільки безпосередньо про механізми переслідування, а й про те, що є інша мета, розрив зв'язку, наприклад.  Зрозуміло, що це викликає відгук не у всіх делегацій, тому що вони не такі глибокі в темі, тому і створена експертна мережа, яку я якраз і презентувала, для того, щоб цей аналітичний центр виробляв ці рішення, пропозиції і так далі. Тому в принципі, я скажу так, що так, я звичайно, прослухала всі виступи, які там були, вони трошки може, відрізнялися там по динаміці, по емоційності, але в будь-якому випадку, акцент був один, то, що вони підтримують тезис про те, що Крим – Україна, незважаючи на те, що ми знаємо, що на багато країн був тиск, вони приїхали і публічно це підписали, це найважливіший в принципі, результат. Тому я не приділяла так багато уваги цьому, приїхали лідери держав, і завдання було в першу чергу підписати документ.  Що стосується конкретної роботи по проблемі політв'язнів, цим вже будуть займатися відповідні фахівці, міністерства тощо. Ще ж є міжпарламентська взаємодія, експертне.

Офіс Кримської платформи заявляється, як інституція, що буде працювати по всіх кримських напрямках. Чи не вбачаєте ви певної монополізації теми на основі одного відомства?

- Я сподіваюся, що монополізації не буде.  Монополія ніколи не була корисною і я думаю, що тут не ставиться мета монополізувати, тут напевно більше роль представництва Президента в координуванні і можливості допомогти в організаційних питаннях, тому що той офіс, який ми бачили, він нагадує хаб, де є багато різних просторів,  і офіс говорив про те, що так, це простір можуть використовувати і громадські організації, і органи державної влади для діяльності, яка, так чи інакше, пов'язана з Кримської платформою, тому я думаю, що це більше якраз, такий майданчик на постійній основі  всередині держави. А цей офіс – це внутрішня робота України з Кримської платформі. Тому що зовнішньополітичну і міжнародну в пріоритеті будуть здійснювати МЗС. У будь-якому випадку, вони будуть взаємодіяти і з Офісом Кримської платформи, і з представництвом Президента, тому це завдання внутрішньої роботи України і, в тому числі, вдосконалення законодавства, в яке у нас, хоч і були внесені зміни, але далеко не всі кроки зроблені. Це – координація органів всередині України, це робота з громадським сектором. Що для мене було приємно було, що одна з ключових ролей відводиться громадському сектору. Це вбачається навіть в тому, як оформлені ці локації, мені було дуже приємно, що ми бачимо, що там великий акцент саме для роботи громадських експертних організацій.  Це, звичайно, дуже важливий сигнал для того, що робота буде йти спільно.

Читайте також: 7 запитань напередодні саміту «Кримської платформи»

Учасники саміту, які приїхали на платформу з Криму, наскільки безпечною була їхня участь? 

Напередодні Кримського саміту було багато зустрічей з різними міжнародними організаціями. Наша організація одна з небагатьох піднімала питання безпеки. Крім того, що ми обговорюємо питання в дипломатичному політичному ключі, лунало питання безпеки, більш того, я думаю, що Росія до цього готувалася заздалегідь, тому що ще в грудні минулого року були внесені зміни до кримінального кодексу РФ, де з'явилася стаття 280.2 за дії, які порушують територіальну цілісність РФ. Ця стаття досить шаблонно виписана з точки зору переслідувань. Тому вона має досить широку правову рамку, тому, під ці дії, може потрапляти все, що завгодно.  Далі, в цьому році, ми вже бачили реакцію Росії, де вона говорила про те, що Україна на це негативно реагує і вважає посяганням на територіальну цілісність. Знаю, що РФ намагалася тиснути на різні країни, все це говорить про те, що для неї цей формат неприйнятний. Тому, якщо скласти один плюс один, то ось як раз і виходить, що підставою для того, що можуть бути переслідування і залякування тощо. Тому що для цього вже є всі передумови, в тому числі, ми говорили з кримськими колегами, зрозуміло, що кожен робить свій вибір, вони теж розуміють, що для багатьох колег публічність, це в принципі, основний метод захисту, тому я думаю, що шлях до публічності, він може бути правильним. Що буде робити далі РФ, то, як мінімум, це можуть бути бесіди найближчим часом, формальні і неформальні, причому це може відразу починатися на КП після повернення цих людей. Бесіди можуть продовжитися і далі, в межах Криму. Ми повинні розуміти, що поки люди знаходяться на окупованій території, вони завжди будуть заручниками.  Власне про це, однією з центральних пропозицій мого виступу було якраз про те, що тільки деокупація це – єдина умова, коли люди будуть в безпеці. Поки цього не станеться, навіть буде Кримська платформа або її не було б, ми знаємо, що були інші приводи, коли РФ переслідувала активних.  Ми бачили, як фабрикуються справи, умовно якихось «диверсантів», неважливо займалися ці люди чимось чи ні, просто ФСБ вирішила, справа створена. Так само і тут.  У будь-якому випадку це дуже потужна політична подія, я не думаю, що Росія її ігноруватиме. І про те, що є небезпека для людей, дивно це було б заперечувати, тому що небезпека була і так, до Кримського саміту, але в принципі зараз, вона зберігається. Можлива ймовірність що ця стаття буде застосована. Але, знову ж таки, знаючи російську практику, вона може використовувати і інші статті, умовно, про вибухівку, щоб прибрати активістів, релігійні переслідування, вони теж часто є інструментом. Так що їх логіку складно зрозуміти і прорахувати.  Імовірність є, я б сказала, що навіть дуже велика.