Про це повідомила театральна режисерка, засновниця PostPlay Театру Галина Джикаєва в етері програми "Кримське питання".

"До окупації в Сімферополі було п'ять академічний театрів і жоден з них не говорив про Крим, окрім кримськотатарського. І взагалі українська культура не була представлена", - зазначила вона.

За словами режисерки, у той період для влади і Міністерства культури театр та увага до нього були "на останньому місці за принципом фінансування".

"Це мене дуже дратує, тому театр був заснований саме як інструмент роботи з громадянами. До повномасштабного вторгнення я можу пригадати дві-три постановки на тему Криму. Я не кажу зараз про наш PostPlay Театр", - зауважила Джикаєва. 

Вона зазначила, що PostPlay Театр, який виник у 2015 році у Києві, почав говорити про Крим з самого початку окупації. Перша вистава називалася "Сіра зона" - документальна вистава з історіями переселенців з Донбасу, Криму та киян.

“Тоді вперше у 2015 році прозвучала пряма мова людей, яка з Криму”, - уточнила режисерка.

Також були вистави про “справу 26 лютого”, спектакль "Крим мій. Звіт про подорож, якої ніколи не було" про різницю відношення до Криму материкових українців та кримчан.

“У нас ще планувалася вистава про кримськотатарських активісток, але вже театр не існував - був карантин і ми були вимушені закрити театр. На жаль, ми були чи не єдиними, які постійно нагадували про Крим у свої виступах”, - розповіла Джикаєва.

Крім того, за її словами, були ще перформанси на Майдані Незалежності - це відбувалося до річниці депортації кримськотатарського народу.

На думку режисерки, сучасна глядацька культура в Україні знаходиться на дуже низькому рівні, ще з радянських часів. Наприклад, в Європі глядачі вміли “працювати” у театрі - думати та отримувати емоційний, чуттєвий досвід, підіймаючи проблемні питання, у тому числі щодо Криму.

"Все має бути так створене, щоб люди не могли не рефлексувати, це такі проблемні питання піднімаються, не даються відповіді. Питання зачіпають кожну людину, яка дивиться виставу, і це її провокує на думки... В рамках повномасшабного вторгнення - це ще й психотерапія, тому що спільна рефлексія, спільне проживання травми - воно лікує", - пояснила вона.

Читайте нас у Telegram