Як відбуватиметься сам саміт 23 серпня? З чого він буде складатися та яку матиме структуру?

Саміт буде складатися з двох основних частин. Перша частина це виступи офіційних представників української держави, яка ініціює Кримську платформу, як переговорний, комунікаційний майданчик з деокупації Криму, на якому будуть виступати лідери країн, представники експертної  мережі, представники кримськотатарського народу, яка завершиться, перша частина саміту, підписанням Кримської декларації. Друга частина саміту буде складатися з експертного обговорення, так званих, панельних дискусій, Кримської платформи. Вона буде складатися з чотирьох панельних дискусій, де будуть брати участь експертне середовище, представники країн учасниць, які приїхали на інавгураційний саміт Кримської платформи. Буде складатися з представників кримськотатарського Меджлісу, активістів з Криму та публічних інтелектуалів в змішаному форматі, як фізичному, офлайновому виступі, так і шляхом відеозвернень, також онлайн долучення до панельних дискусій. Він буде по кількох основних темах: це політика на визнання режиму, це питання колонізації, відновлення прав кримськотатарського народу,  одна з дискусій про безпеку в Азово-Чорноморському регіоні, так реінтеграція через і захист прав людини. Чотири панельних дискусії, де будуть брати участь посадовці рівнів, які приїжджають на кримську платформу, експертне середовище, представники кримськотатарського народу, лідери суспільної думки і так далі. Потім буде культурна програма. Окрім того, що буде в рамках цього простору у ЖК «Парковому», буде ще відкриття позачергової сесії Верховної Ради, урочисте засідання, де будуть брати участь парламентарі, які приїжджають з різних країн і підтримають Кримську платформу, разом з нашими парламентарями. Це буде урочисте засідання. Окрім того, на одній з локацій, буде відкриття офісу Кримської платформи.

Як буде працювати офіс «Кримської платформи»?

Кримська платформа це міжнародний координаційний механізм, ініційований Україною, до якого приєднуються країни-партнери, для деокупації Криму. Це один з механізмів деокупації Криму, який складається з декількох рівнів. Перший рівень це лідерський рівень, другий рівень це експертний, третій це парламентський, ще буде запроваджений місцевого самоврядування,  регіональний рівень кримської платформи. Це, якщо говорити, який механізм Кримська платформа. Офіс Кримської платформи, це буде постійно діючий механізм, такий офіс, який буде працювати 24/7 для координації зусиль державних органів української влади, правоохоронних органів, працівників експертного середовища,  донорської спільноти, лідерів публічної думки, які будуть напрацьовувати різні рішення і власне Представництво Президента стає цією базою для офісу Кримської платформи. Тобто Президент України минулого тижня підписав додаткові уповноваження Указом, розширив їх, що до супроводу експертного, консультаційного, інформативного, аналітичного  і так далі, Кримської платформи. Тому буде відкриття цього офісу Кримської платформи офіційно разом з лідерами, котрі приїдуть, прем’єр-міністрами, президентами, також залучено Міністерство Закордонних Справ України. Це є складова всього інавгураційного саміту Кримської платформи. На полях саміту будуть різні локації, де будуть через елементи культурної дипломатії розказано більше про Крим, окупацію, про історію Криму, про майбутнє  і так далі. Тобто  через інтерактивні культурні  об’єкти  ті, хто приїжджає на Кримську платформу, гості, експерти, зможуть ознайомитися . Якщо коротко то це, як буде виглядати весь день саміту з окремими елементами, як офіційною частиною з підписанням Кримської  Декларації так і неофіційна частина з відкриттям офісу, панельними дискусіями, культурної складової.

Протягом підготовки до саміту, МЗС неодноразово заявляло про втручання Російської Федерації у підготовку та спробу скасувати Кримську платформу. Можете навести декілька прикладів, яким чином вони це робили?

Країни не можу називати, це буде коректним по відношенню до цих країн, в тому числі, але це ті країни, які знаходяться в тісних економічних зв’язках з РФ, країни Південної Америки, окремі країни Європейського Союзу, країни Перської затоки то що. Таким чином і ставиться питання або ви їдете на Кримську платформу, або якісь економічні виникають проблеми. При тому,  що більшість  країн залякують, я не кажу про країни, які не голосували про Резолюцію 27 березня 2014 року про територіальну цілісність української держави. Кримська платформа це не просто про підтримку територіальної цілісності, це про вживання певних дій, це активна дія з боку країн партнерів. Тому дуже часто порівнюють, мені здається, що некоректно, кажучи, що 100 країн підтримували цю Резолюцію в березні 2014 року, а зараз менше приїде.

Чи будуть присутні на платформі учасники з Криму? Наскільки безпечною є їхня участь в платформі чи не наражає ця участь їх на небезпеку по поверненню на тимчасово окупований півострів?

Російська Федерація вчиняє безліч  дій для того, щоб залякати наше населення в Криму, також залякуванням і шантажем займаються і країн учасниць. Кримська платформа,  країн, які хотіли долучитися, але через фактично, такі погрози, розривом економічних  відносин і так далі, не долучилися поки що до Кримської платформи. Що стосується людей з Криму, певні учасники будуть брати участь, але в безпечному для себе форматі.

Чи маєте ви реакції з Криму від кримчан, на ваш погляд вони здебільшого підтримують цей саміт?

На мій погляд, підтримують. Принаймні ті кримчани, з якими ми спілкуємося однозначно підтримують ідею  Кримської платформи, підтримують її інформаційно, в першу чергу,  тому відгуків є достатньо багато. Я спілкуюся з активною частиною громадян або проукраїнські налаштована частина  і я ще не чула з тих, з ким спілкуюся, жодного негативного відгуку що до Кримської платформи, до її потрібності загалом.

Кримська платформа допоможе в питанні визволення політичних бранців Кремля, чи навпаки ще більше загальмує цей процес? В останньому інтерв’ю для кримських журналістів, президент України Володимир Зеленський заявив, що це питання блокується Російською стороною.

Питання визволення політв’язнів  завжди блокувалося російським боком, ми це розуміємо, що з цієї сторони і буде продовжувати блокуватися. Це означає, що ми роботу  свою виконуємо, ми перемовини ведемо, в тому числі порушуємо це питання в рамках громадського формату, але нажаль,  Росія на поступки не іде. Тому чи буде допомагати у звільнені, я думаю, що буде. Більш, ніж 40 країн приїдуть  та приєднуються до Кримської платформи, в тому числі, питання прав людини, звільнення політв’язнів, буде підніматися в рамках Кримської платформи і нам звичайно потрібна підтримка наших міжнародних партнерів, в тому числі, і в захисті прав людини, в тому числі, наших українських полонених, які  утримуються як в Криму, так і на території РФ.

Чому Кримська платформа ініційована тільки на 8 році окупації, чому ця проблема в подібному форматі на державному рівні не була піднята раніше?

Я відповім запитаннями на запитання:  Чому «Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» була прийнята лише в 26 лютого 2021 року? Чому Указ Президента про «День спротиву окупації  Автономної  Республіки Крим» був підписаний 26 лютого 2020 року? Чому Закон «Про корені народи» і скасування Закону «Про вільну економічну зону «Крим» було зроблено лише в липні 2021 року?» Це все риторичні питання, нажаль, я на них відповіді не маю. Єдина відповідь, це відсутність політичної волі у попереднього керівництва державою. Іншого пояснення в мене немає. І зараз, я цю політичну волю побачила, я можу це дійсно говорити, як людина, яка пропрацювала багато років у правозахисті, яка займалася питаннями і скасування вільної економічної зони, і корінними народами, і рядом інших питань, в першу чергу, Стратегією деокупації. І коли цих важливих аргументів та питань не хотіли чути , і жодних рішень не приймалося. Якщо подивитися на весь період, з початку 2014 року, важливих історичних рішень, за весь період, до 2019, не приймалося, нажаль. Тому це питання потрібно адресувати в першу чергу звісно що політичному керівництву попередньої адміністрації.