Про це вона повідомила в етері програми "Кримське питання".

"Стосунки українців з Кримом в часі набагато довші, набагато триваліші, ніж стосунки росіян чи Російської імперії з Кримом. В українській літературі насправді Крим був присутній багато, по-різному, і стосунки наші з кримськими татарами, зрозуміло, були різними. Була епоха кримських набігів і ясиру - це відбито в українському фольклорі. Але якщо говорити про новітні часи, то, я думаю, найкраще у нас Крим представлений у Лесі Українки - вона жила у Криму, в Ялті, де знищили її музей після 2014 року окупанти. Кримських мотивів у Лесі Українки дуже багато, вона бачить минуле Криму, до речі, її творчість й починалась з драми "Іфігенія в Тавриді", - розповіла Агеєва.

Літературознавиця зазначила, що протягом 20 століття у творах Лесі Українки у творах простежується неприйняття імперського статусу та погляду. Також у той період цікаво писав про Крим український письменник Віктор Домонтович. Вона виділила й сучасний роман Анастасії Левкової "За Перекопом є земля".

Читайте також: До окупації кримські театри майже не висвітлювали тему Криму та українську культуру - театральна режисерка

Агеєва також розповіла, як росіяни намагалися прив'язати Крим до свого культурно-літературного контексту.

"Там, де росіяни бачать лише якусь нижчу культуру, якусь колонію, якихось нецікавих тубільців, там українські автори завжди бачили якусь велику культурну традицію. І, власне, от-тут різниця, тому що український автор чи українська авторка так само не приймали цю імперську зверхність, як не приймали її кримські татари. Тут є різниця між імперською російською ідентичністю та українською чи кримськотатарською", - пояснила вона.

Крім "За Перекопом є земля", серед сучасних творів про Крим є також такі: "Кримський інжир", "Часу немає", "Загублений острів", "Дике літо в Криму", "Ашик Омер".

Професорка твердо переконана, що якби була культурна політика, то сучасна війна не була би такою.

"Ми повинні перекладати кримськотатарські тексти, ми повинні влаштовувати вистави, ми повинні пізнавати кримськотатарську культуру. Нас зараз хоче чути світ, ми повинні представляти свою культуру і головне - наголошувати, що стосунки України з Кримом набагато довші, і складніші, і цікавіші, і глибші, ніж стосунки Росії з Кримом. Тому що цей галас про те, що Крим завжди був російським - це велика неправда. Росіяни прийшли в Крим як окупанти, як імперія, яка поглинула територію. Всі імперії розпадаються, російська імперія розпадеться.

Отже, нам потрібно пізнавати Крим, не лише як туристичний простір, який ми всі дуже любимо, нам треба пізнавати кримськотатарську культуру. Українська література тут дуже помічна - читаємо Домонтовича, читаємо Лесю Українку, і важливі звичайно переклади. У нас поки що не так багато перекладів з кримськотатарської, як мало би бути", - резюмувала вона.

Читайте нас у Telegram