Нарешті, за словами міністра закордонних справ, Україна почала змінювати зовнішній імідж з жертви на рятівника. Кримська платформа стала майданчиком, щоб закріпити новий статус-кво. Президент України залишив Декларацію Кримської платформи відкритою до підписання іншими державами, зауваживши, що окреме місце залишено для Російської Федерації. Офіційна частина Саміту підтвердила підтримку України з боку Німеччини, США, Сполученого Королівства, країн Балтії та інших запрошених. Хоча здебільшого іноземні представники обмежились загальними заявами (деколи вказуючи на те, що не планують і надалі продавати Україні зброю), експертна панель дала значно більше перспектив на майбутнє. Про що саме?

Джерело: Офіс Президента

Демократія в Криму: 1991-2014 рр.

Хоча Кабул знаходиться майже за 5000 км від Києва, падіння демократично обраного уряду Афганістану зачепить (або вже зачепило) кримський порядок денний. Нездатність екс-президента Афганістану Ашрафа Гані захистити суспільство від захоплення влади ісламськими фундаменталістами Талібан дає цілу колоду аргументів для авторитарних правителів захищати свій диктаторський устрій. Зокрема, наполягаючи на тому, що треба припинити будувати “демократію за чужими лекалами” (про що заявив російський президент під час зустрічі з німецькою канцлеркою 20 серпня 2021 р. в Москві).

Чи можна погодитись з таким аргументом? Звичайно, ні. У демократії немає якогось єдиного макету чи ескізу, однак справжнім демократіям притаманні вільні вибори, конкуренція думок і ідеологій, змінність влади, підзвітність уряду громадянам та свобода. Такі демократичні інструменти і процедури лишились умовностями для мешканців Криму після спроби окупації півострова Росією у 2014 році. Глобальний виклик західному порядку зі сторони Росії та Китаю, на думку американського філософа Френсіса Фукуями, має стати ключовим для будування міжнародної солідарності з Україною. Він додає, що образ Крим варто зробити не просто трагічним епізодом історії з незаконної анексії, а полем битви між цінностями ліберальної демократії і авторитарним режимом. Тоді Крим не зникне з міжнародних радарів.

Функціонування простору демократичних прав і свобод, певно, єдина тема, яка прямо не піднімалась під час Саміту Кримської платформи. Водночас, зважаючи на останні події, пов'язані з тією ж поразкою демократії в Афганістані, згортанням демократичних інститутів в державах ЄС, зростанням популізму тощо, пропозиція Фукуями виглядає дороговказом для пришвидшення деокупації Криму. Додатковим підтвердженням цьому слугує позиція міністра оборони Швеції, який закриваючи останню панель Саміту стверджував, “ми повинні боротись за порядок, заснований на міжнародному праві… ми повинні боротись за свободу і демократію”.

Перестати вірити казкам

Як внутрішня, так і зовнішня російська політика побудована на видумках, домислах та міфологічних протиставленнях, про це йшлося у виступі дипломата Володимира Огризка. “Перестати вірити російським казкам” - рецепт для України та міжнародних партнерів від колишнього міністра зовнішніх справ. Позаяк такий ракурс для іноземних партнерів є неочевидним, оскільки захід продовжує вірити в те, що Росія колись зможе демократизуватись. До того ж, популярні, але помилкові, думки європейські лідери мають стосовно того, що нібито російська внутрішня політика є монолітом, хоча в дійсності Москва - лише центр метрополії, а економічна система вкрай слабка, доводить Огризко. Наостанок він наполягав, що при розробці нових санкційних програм ЄС та США мають координувати дії з Україною, оскільки український уряд найкраще розуміє внутрішні процеси і поведінкові особливості природи російського агресії. 

Повторювати завжди “Крим - Україна”

Джерело: Офіс Президента

Міжнародні організації нерегулярно і хвилеподібно беруть Крим до уваги, розглядають стан з дотриманням прав людини або засуджують утиски за політичними мотивами на Кримському півострові. На Саміті були відсутні представництва ООН (найголовнішої міжнародної організації з питань миру і безпеки), ОБСЄ (на дотримання стандартів якої посилаються у Мінських документах) та ряд інших. Водночас Рада Європи та ГУАМ були представлені на найвищому рівні. Відсутність ООН (в будь-якій якості) ставить серйозний виклик для майбутньої успішності Кримської платформи, оскільки однієї з ідей, де “припаркувати” Кримський міжнародний майданчик, була саме ООН. Виглядає так, що ця ідея тепер відкладена. Для інституційної спроможності Кримської платформи, місце проведення наступних самітів, організатор їхнього проведення тощо, є принциповими речами. Втиснення формату Кримської платформи, українського авторства, в рамки ООН чи Ради Європи дозволило б зафіксувати Декларацію платформи та грати в довгу. Зібрати ж таку кількість держав наступного року в Києві за подібних обставин буде майже неможливо. Тому Кримська платформа в міжнародній організації дозволить вивести питання деокупації Криму на якісно новий рівень міжнародного обговорення. Співголова Міжпарламентської групи з питань
співпраці Україна-НАТО з Латвії Оярс Калнінс зробив окремий акцент на необхідності універсалізації питання Криму, додавши, що ефективною зброєю для повернення півострова буде повторення “Крим - Україна” на площадках всіх міжнародних організацій.