Важливо також зауважити, що російські політики відкрито вирішували долю чужої території та впевнено заявляли про наміри повернути «історичні території» способом проведення «референдуму», який у Києві, ЄС та США й досі вважають нелегітимним. 

У роковини незаконно проведеного «референдуму» Суспільне Крим вирішило пригадати, як ворог у 2014 році, порушуючи абсолютно всі можливі міжнародні домовленості, влаштував ганебне дійство, після якого наступні 9 років окупаційна влада називатиме це «актом вільного волевиявлення кримчан».

Напередодні так званого «референдуму», 15 березня 2014 року, Радбез ООН намагався ухвалити резолюцію, яка б засуджувала проведення псевдовиборів у Криму. На жаль, через вето, яке було накладене Росією, цього так і не вдалося зробити. У той день 13 з 15 членів Ради Безпеки підтримали документ: Росія проголосувала проти, Китай утримався. Відтоді й по сьогоднішній день росіяни впевнено заявляють про те, що ООН нібито забороняє мешканцям Криму самостійно визначати власне майбутнє.

27 лютого 2014 року окупанти оголосили, що 25 травня – день «референдуму». Не втрачаючи час, Рада Федерації Федеральних зборів Росії заявила про дозвіл президенту РФ Володимиру Путіну використовувати російську армію на території Криму. У той час на півострові вже розпочалися масові акції протесту проти війни, де громадяни України публічно закликали світ відреагувати на злочини країни-агресора.

Але вже 1 березня Сергій Аксьонов повідомив про перенесення «голосування» на 30 березня ‒ «у зв'язку із загостренням ситуації на півострові». Згодом «кримська влада» прискорила процес та заявила про голосування 16 березня. 

Тоді кримчанам офіційно повідомили про питання, на які потрібно буде відповісти: 

• «Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?»;
• «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?».

Фактично, автори цих питань не залишили мешканцям півострова можливості проголосувати за Крим у складі України: або Конституція АР Крим 1992 р., або Росія.

Згідно Конституції Криму за 1992 р., півострів має власні державні органи, які «здійснюють на своїй території всі повноваження за винятком тих, які добровільно делегують Україні». Конституція була ухвалена кримським парламентом відразу після того, як півострів став частиною незалежної України. І з допомогою цього документу російська влада намагалася «законно» захопити Крим. Але Верховна Рада України одразу ж визнала цей документ неконституційним та скасувала його.

У коментарі для Суспільне Крим, член Меджлісу кримськотатарського народу та голова Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв зауважив, що надважливим рішенням, яке на той час прийняв Меджліс, було оголошення до кримськотатарського народу щодо категоричної відмови в участі у «референдумі». 

Про звернення Меджлісу кримськотатарського народу до населення Криму

«Цей процес був тоді дійсно дуже важливим для нас. Я, як член Меджлісу кримськотатарського народу, постійно обговорював питання щодо правильної відповіді української влади на цей «референдум» або ж як коректно відреагувати взагалі на весь цей процес. Ми розуміли, що це незаконне явище і тому на засіданнях Меджлісу ми планували ідеї щодо проведення паралельного й справжнього референдуму, але вже в мечетях чи офісах регіональних і місцевих Меджлісів. Але потім ми прийняли рішення, що треба звернутися до кримськотатарського народу та громадян України, щоб вони не брали участь в незаконному заході.

Напередодні референдуму я був одним з ініціаторів того, щоб Меджліс кримськотатарського народу офіційно звернувся до Верховної Ради України та всього українського народу з оголошенням про те, що Меджліс кримськотатарського народу повністю підтримує цілісність та суверенітет України. Я пам’ятаю, коли 16 березня були або пустими, або взагалі зачиненими всі дільниці, що знаходилися в місцях компактного проживання кримських татар», – розповів кримськотатарський політик.

За його словами – це був важливий крок, адже так корінний народ Криму продемонстрував свою підтримку й самовизначився з тим, в якій державі він хоче надалі розвиватися. 

«Це стало важливим фактором, бо в подальшому, якщо ми візьмемо Європейський Суд з прав людини, а саме справу – Україна проти РФ, то там також є посилання на те, що «референдум» був незаконний. На кінець березня ми отримали першу Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН на підтримку цілісності та суверенітету України. Важливим був процес, коли роль корінного народу стала дійсно ключовою. Саме через це окупанти й досі постійно переслідують кримських татар, бо колись вони відмовилися підтримувати незаконні дії РФ», – додав він. 

Мета «референдуму»

Ескендер Барієв звертає увагу, що головна мета «референдуму» – продемонструвати величезну підтримку місцевого населення. 

Згідно з протоколом «комісії» з проведення «референдуму за возз'єднання з Росією на правах суб'єкта Федерації», проголосували 96,77% виборців, а з другого питання ‒ 2,51% при явці 83,1% виборців. А у Севастополі за входження до складу Росії проголосували 95,6%. За «офіційною» інформацією окупантів, явка виборців досягла 89,5%.

«За даними соціального дослідження, яке у мене є – справжня кількість людей, які дійсно вважали, що АР Крим разом з Севастополем мають бути у складі Росії, у сумі складають не більше 30%. Відповідно, ті результати, які окупанти тоді малювали – взагалі не відповідають дійсності», – вважає 
Барієв.

Читайте також: У незаконному псевдореферендуму взяли участь далеко не 81,4% жителів Криму, як офіційно заявили окупанти, а 34,2% населення - Джемілєв

Про депутатів Криму напередодні «референдуму»

В одному зі своїх інтерв’ю, ексспівробітник ФСБ і ГРУ Ігор Стрєлков (Гіркін), який є одним із керівників операції щодо окупації Криму, розповів, що 27 лютого 2014 року депутатів кримського парламенту доводилося «заганяти» на голосування.

«Депутатів збирали «ополченці», щоб загнати їх до зали, аби вони ухвалили... Що вже там казати? Так, я був одним із командирів цих «ополченців». Я це все бачив на власні очі», ‒ повідомив він.

У свою чергу, кримськотатарський політик зауважив, що окупанти дуже хотіли, щоб Верховна Рада АР Крим все ж таки офіційно прийняла рішення щодо проведення «референдуму». 

«Спочатку там стояло питання щодо більшої автономності, але згодом вони почали перекручувати умови та забажали, щоб півострів став «суб’єктом у Федерації». Я хочу сказати, що самі депутати опинилися в дивній ситуації. Проросійські депутати й самі не були готовими до того, що вже завтра вони змушені будуть відповідати за порушення Конституції України. З одного боку – вони боялися брати участь у прийнятті цього рішення, а з іншого – розуміли, що треба виконувати вимоги проросійських сил, адже це їхній електорат.

Коли 26 лютого не вдалося провести сесію, окупанти зателефонували кожному депутату Верховної Ради АР Крим та змушували їх прийти в залу і проголосувати. У майбутньому слідство обов’язково буде розслідувати це питання, а особливо один момент, коли рішенням Верховної Ради України було прийнято розпустити Верховну Раду АРК, але деякі депутати, незважаючи на це, продовжували приходити в цей парламент та працювати вже з ворогом.

Ми розуміємо, що більшість депутатів Верховної Ради АР Крим були представниками «Партії регіонів», яка, з одного боку, після Євромайдану була деморалізована, а з іншого – вони продовжували впроваджувати в українську політику проросійські наративи. Я вважаю, що вони підтримували Росію, але не були готові до того вторгнення, що відбулося у 2014 році», – сказав кримськотатарський політик. 

Про порушення під час «референдуму»

Незважаючи на багаторазові звернення кримчан щодо масових випадків видачі бюлетенів одним і тим же людям на різних дільницях, а також їхню видачу людям із російськими паспортами, «кримська влада» взагалі не виявила порушень, які би могли суттєво вплинули на результати «референдуму». 

«Референдум» в 2014 році відбувся без участі авторитетних міжнародних спостерігачів, адже у ОБСЄ заявили про відсутність запрошення на «вибори». Але у випадку, якщо воно б і було, то таку пропозицію організація не прийняла, тому що подібні документи може надіслати тільки держава-член ОБСЄ, а Крим таким не є.

Журналістів теж не допускали до дільниць. До того ж, за інформацією місцевих, біля кожної дільниці чергували «казаки», які інколи застосовували силу до людей. Кримські правоохоронці взагалі не реагували на порушення на дільницях, а в «МВС» Криму підкреслили, що «референдум» відбувся без порушень.

На противагу всьому цивілізованому світу, окупаційна «влада» півострова та Росії й досі наголошують на тому, що псевдореферендум був цілком легітимним.

Читайте також: 5 причин, чому «референдум» в Криму є незаконним

«Особисто я був знайомий з Аксьоновим. Пам’ятаю, що його команда була представлена дуже потужно. До того ж, за політичними мотивами, ми не були однодумцями, але постійно «стикалися» з ним, бо це все ж таки кримська політика. Так чи інакше, нам потрібно було комунікувати. Звичайно, що ми були по «різні сторони барикад». А що стосується Константинова, то він також був від «Партії регіонів» й підтримував проросійські наративи. Це теж бандит та бізнесмен, який контролював весь будівельний бізнес в Криму. Публічно я його постійно критикував, адже він був Головою Верховної Ради АР Крим і ми регулярно засуджували його діяльність.

Скажу так, що є така інформація, що в грудні 2013 року Владислав Сурков (колишній Заступник Голови Уряду РФ – ред.) неофіційно прибув у Крим та зустрічався там з представниками політичної еліти Криму. А тому досі залишається відкритим питання до СБУ, про що вони там тоді домовлялися… Знаючи всіх цих персонажів, я можу заявити, що це ще ті боягузи, адже вони просто в останній момент вирішили «застрибнути в корабель». Їм сказали, що так треба зробити – вони й зробили», – резюмував Барієв.