Кореспонденти Суспільне Крим поспілкувалися із експертами аби з’ясувати причини депортації кримськотатарського народу, та чому досі ніхто не поніс відповідальності за скоєні злочини. 

Депортація кримськотатарського народу 18 травня 1944 року – є актом геноциду, це визнала низка держав. зокрема, Латвія, Литва та Канада. Тоді понад 200 тисяч кримських татар примусово вивезли з Криму до Сибіру та Середньої Азії.  

Виконавчий директор української гельсінської спілки з прав людини – Олександр Павліченко пояснює логіку злочинних дій радянської влади.

«Власне, це є така чітка позиція, коли немає корінного населення, воно не тримається цієї території, ті хто приїжджають вони вже прийдешні, вони мають інший світогляд. І це носії цього імперського власне бачення, і представники слухняного зразка людини», - каже Олександр Павліченко.  

За словами Олександра Павліченка, метою радянської влади було створення єдиного народу, який не матиме виразних національних рис.  

«Саме переселення не було просто переміщенням, це був фактично акт покарання з створенням умов наближених до концентраційних таборів, перевозили людей в необжиті місця. Фактично вони були позбавленні і власності, і рідної землі, і можливості повернутися», - розповідає виконавчий директор української гельсінської спілки з прав людини – Олександр Павліченко.

Читайте також: 18 травня відбудеться Міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

За десятки років після депортації кримськотатарського народу, радянська влада не вибачилася та не визнала дії попередників – помилкою. 

«Навпаки стереотип формувався, що це правильна дія, яка передбачала собою якусь розплату, або покарання. Це фактично нацистський крок, який залишився в пам’яті, і був не покараний в радянському союзі і на сьогоднішній день ми фактично маємо продовження ось цього нацистського фашистського руху з боку Російської Федерації», - зауважив Олександр Павліченко. 

Винні у злочинах проти кримськотатарського народу не понесли покарань, за часів  пострадянської Росії теж, розповів кореспондентам Суспільне Крим адвокат Микола Полозов. 

«Ніхто фактично не поніс покарання, не ті, хто приймав ці рішення, не ті, хто безпосередньо їх виконував, навпаки, більшість із працівників НКВС, які забезпечували депортацію кримських татар, благополучно заселилися в будинки кримських татар в Криму», - каже Микола Полозов. 

За словами адвоката Миколи Полозова, рішення радянської влади проте, що кримські татари є зрадники – відмінили. 

«В Росії було прийняте рішення щодо реабілітації кримськотатарського народу, але ці рішення несли лише декларативний характер. Тобто ніяких компенсацій, ніяких щирих вибачень за скоєне кримські татари так і не отримали», - підкреслює адвокат Микола Полозов.  

Минулого року Прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя  вперше за 77 років було дано юридичну оцінку злочинним діям радянської влади. Зокрема. прокуратурою було встановлено факт вчинення геноциду, та встановлено осіб, причетних до його вчинення.

Читайте нас у Telegram