Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook та у коментарі Суспільному Крим.

"Моє останнє відрядження до Криму тривало з вересня по листопад. Через тиждень, після заїзду на півострів, коли я відкрила вранці хвіртку власного будинку, мені під ноги випали дві червоні штучні гвоздики із чорною стрічкою (прикріплювати фото цього вишуканого букета не буду). Тоді я вирішила, залишитися і доопрацювати, чудово розуміючи, що це досить серйозне попередження, на мій погляд.Після повернення до Києва, наприкінці грудня 2021 року, мені зателефонували та розповіли, що у місці, де я зупинялася під час тієї ж поїздки, була "поліція". Прийшли, назвали моє ім'я, розпитували інформацію про мене", - написала журналістка.

За її словами, хто все це влаштовує, фактично позбавляє Єфименко повноцінного права на професію і "заганяють у своєрідну самоцензуру". Вона давно чекала чогось подібного та не особливо здивувалася.

"Я працюю в Криму кореспондентом чотири роки, з листопада 2017 року. І вперше за цей час, я прийняла рішення, що мені потрібно зупинитися. Мої поїздки на півострів відтепер, з дуже великою ймовірністю, будуть приносити не користь та якісну роботу, а проблеми мені та, найголовніше, моєму оточенню. На мій погляд, це безвідповідально.

Тому до Криму я не поїду до кращих часів. Але це зовсім не означає, що я залишу цю тему. Це означає лише те, що мені просто потрібно постаратися пристосуватися до нової реальності. Рішення мені далося, м'яко кажучи, непросте", - поінформувала журналістка.

Вона повідомила, що продовжить працювати на кримській темі «у новій реальності» та подякувала за співпрацю редакції Крим.Реалії, Суспільне Крим та Grani.Ru.

"З приводу того, чиї були квіти, я цього точно сказати не можу, втім, пов'язую це зі своєю професійною діяльністю. Те, що мною після цього цікавилась "кримська поліція" - факт. Про те, наскільки довго це тривало: це були періодичні історії, іноді я помічала за собою зовнішнє спостереження, яке потім зникало. У 2019 році мене затримували, а потім відпустили, не відкривши ніякої справи. Декілька разів зі мною спілкувалися "співробітники російської митниці" на предмет того, навіщо я їжджу в Крим", - сказала Єфименко Суспільному Крим.

За її словами, з цим стикаються, у більшій або меншій мірі, майже всі, хто має відношення до незалежної журналістської або правозахисної діяльності, зокрема активісти.

"Я сприймала це, як робочі моменти і все, що сталося зараз, сприймаю, як абсолютно очікувану історію. Це - неприємно, але цілком реально сприйняти й пережити. Далі я планую працювати далі, вибачте за тавтологію. З кримською темою, займатися рівно тим самим, чим займалася до цієї ситуації, просто без відвідування Кримського півострову", - наголосила вона редакції.

Як заявила Єфименко, в окупованому Криму необхідно наразі працювати незалежним журналістам.

"І останнє суб'єктивне: у Криму треба працювати незалежним журналістам. Я навіть сказала б, необхідно. Рівно до того моменту, поки ти відчуваєш, що можеш приносити більше користі, ніж проблем. Тому що їх там достатньо. Але люди, які залишаються на окупованій території, вони варті того, щоб ризикнути і не раз, слово честі. І Крим цього теж вартий", - додала вона у себе на сторінці у соцмережі.

Читайте нас у Telegram