Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

За його словами, після першого саміту Кримської платформи Україна спробує залучити на підтримку декларації більше країн та ініціюватиме на її основі конкретні заходи.

Читайте також: В РФ пригрозили наслідками окремим країнам за участь у Кримській платформі

Міністр повідомив, що саміт - це не кінець, а початок великої роботи, яка триватиме за п’ятьма напрямками:

• зміцнення політики невизнання спроби анексії Криму,
• застосування санкцій,
• протидія порушенням прав людини,
• гарантування безпеки і свободи судноплавства,
• подолання економічних та екологічних наслідків окупації.

Читайте також: Учасники Кримської платформи підписали декларацію. Що вона передбачає

"Ця декларація - найсильніший документ щодо Криму, ухвалений на міжнародному рівні з 2014 року. Її підтримали всі учасниці саміту Кримської платформи та ЄС і всі держави-члени НАТО. Але документ залишається відкритим до приєднання, тому ми працюватимемо над розширенням участі у ньому. А також ми будемо розширювати цей документ, ті зобов’язання, які взяли на себе країни в цьому документі, в конкретні дії, заходи та ініціативи...Якщо  весь світ відзначає, що Україна, по суті, розірвала тишу довкола Криму і повернула це питання на міжнародний порядок денний, то Росія, навпаки, захлинається у розповідях про нікчемність цієї ініціативі. Реакцією РФ ми задоволені", - підсумував Кулеба.

Що відомо

• За два дні після інавгураційного саміту Кримської платформи у виданнях майже 50 країн вийшло понад 300 публікацій про цю подію.
• Великобританія, США, Канада, Швеція та Швейцарія створюють фонд «Партнерство за сильну Україну» для протидії впливу Росії в Україні.
• У Києві на базі представництва президента в Криму відкрили Офіс Кримської платформи. Він надаватиме консалтингову, експертну та інформаційну підтримку цій ініціативі.
• Президент Володимир Зеленський заявив, офіси «Кримської платформи» працюватимуть не тільки в Україні, а й у низці інших країн.