Про це йдеться в спільній заяві Берліна і Вашингтона, опублікованій 21 червня.

Близько 70 мільйонів доларів (1,9 млрд грн) від Німеччини підуть на реалізацію двосторонніх проєктів у галузі енергетики, насамперед у розвиток в Україні відновлюваних джерел енергії та збільшення енергетичної ефективності, а також для підтримки поступового відмови від вугілля.

Одночасно Берлін зобов'язується спрямувати зусилля на досягнення домовленості в ЄС про інвестиції в український енергетичний сектор в обсязі до 1,77 мільярда доларів (46,3 млрд грн) в період до 2027 року.

Влада ФРН також зобов'язується, що буде в повній мірі дотримані параметри Третього енергетичного пакета ЄС в ситуації з "Північним потоком-2".

"Ми підтримуємо енергетичну безпеку України, Центральної та Східної Європи, зокрема, підтримуємо ключові принципи, закріплені в Третьому енергетичному пакеті ЄС. Вони стосуються диверсифікації та безпеки поставок", - йдеться в спільній заяві обох країн.

Щодо газопроводу, то США скоректує свою позицію з урахуванням інтересів Берліна. При цьому ці країни будуть готові прийняти у відповідь заходи, якщо Росія стане використовувати поставки енергоносіїв як засіб тиску на Україну.

Читайте також: США просять Україну утриматися від критики угоди щодо «Північного потоку-2» з Німеччиною – Politico

Крім того, країни, що підписали угоду, намагаються обмежити ризики, які "Північний потік-2" може представляти для України і європейської енергетичної безпеки.

"Готові спільно реагувати на російську агресію та руйнівну діяльність, включаючи російські підходи до використання енергії як зброї. Якщо Росія намагатиметься використовувати енергію як зброю або вчиняти подальші агресивні дії проти України, Німеччина діятиме на національному рівні та закликати Європейський Союз до ефективних заходів, включаючи санкції, для збільшення спроможності Росії експортувати до Європи в енергетичному секторі, в т.ч. що стосується газу, обмежити або вжити ефективні заходи в інших економічно важливих сферах", - йдеться у повідомленні.

Це зобов'язання спрямоване на те, щоб Росія не використовувала трубопровід  для досягнення агресивних політичних цілей.

Що відомо

• 19 липня російське судно-трубоукладач "Академік Черський" покинуло води Данії, де будувало газопровід "Північний потік-2", та попрямувало у виключну економічну зону Німеччини. Там судно буде укладати 2,6-кілометрову ділянку другої нитки газопроводу.
• Як заявив політолог Олександр Хара, для України добудова газопроводу - це очевидні втрати. Це ускладніть перемовини українського уряду з іншими країнами, а у президента РФ Володимира Путіна поступово розв'язуються руки, що може загрожувати спробою захоплення всієї території України.
• Україна готова вести переговори про компенсації через "Північний потік-2".
• 1 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що проєкт "ПП–2" є політичною зброєю Росії, яка загрожує енергетичній безпеці України і Європи.
• Радниця глави Міністерства енергетики Лана Зеркаль вважає, що Україна має продовжувати боротись проти газопроводу, навіть після заяв президента РФ про завершення укладання труб першої нитки "ПП-2".
• 1 червня в Конгресі США республіканці вимагали негайних санкцій проти "ПП-2".
• 21 травня Міністерство фінансів США оголосило про розширення санкцій щодо суден і компаній, пов'язаних з будівництвом газопроводу "ПП-2".