Під час засідання, громадський журналіст з Криму Наріман Мемедемінов розповів про переслідування Росією кримських татар на півострові. Він зазначив, що багато громадських журналістів з окупованого Криму до сих пір знаходяться в російському ув'язненні. Журналіст наголосив, що в його будинку окупаційні "силовики" двічі проводили обшук і що знаходився в ув'язненні 2 роки і 6 місяців.

Помічниця генсека ООН з прав людини і глава УВКПЛ в Нью-Йорку Ілзе Брандс-Кехріс заявила, що управління продовжує отримувати достовірну інформацію, яка стверджує про тортури і жорстоке поводження з боку окупаційних ФСБ і поліції Криму проти осіб, позбавлених волі, до і після їхнього надходження до місця ув'язнення.

Крім того, за словами помічниці генсека, родичі і колишні ув'язнені скаржаться на умови утримання в місцях позбавлення волі, зокрема, антисанітарію, відсутність вентиляції, високу вологість, ненадання медичної допомоги тощо.

Заступник міністра закордонних справ Туреччини Йавуз Селім Киран звернув увагу на те, що становище кримських татар на півострові продовжує викликати занепокоєння.

"Всі спільноти, включаючи кримських татар, мають право жити в мирі та добробуті. Туреччина стала домом для більш ніж 3 млн людей, що мають кримськотатарське походження. Вони надто страждали протягом історії. Після анексії 2014 року понад 20-25 тисяч кримських татар були вимушені залишити свої домівки. Ті, хто залишаються на півострові, продовжують переживати складнощі в повсякденному житті", - сказав він.

Дипломат також додав, що Туреччина рішуче підтримує Кримську платформу, як і Велика Британія, про що заявила постпред Великої Британії при ООН Барбара Вудворд. Вона також закликала російську сторону допустити на територію півострова міжнародну моніторингову місію, як це визначено у резолюції Генасамблеї ООН.

Заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Повейшил запевнив, що Прага говоритиме про Крим на всіх можливих міжнародних майданчиках і під час двосторонніх консультацій із РФ. Чехія також занепокоєна тим, що РФ неохоче вживає заходів з подолання пандемії. Натомість, Росія використовує ситуацію у своїх інтересах, запроваджуючи додаткові обмежувальні заходи, зокрема, щодо перетину адмінмежі  з материковою Україною. Як наслідок, політичні в’язні не можуть отримати достатньо легальної допомоги від адвокатів. 

Головним організатором зустрічі виступила Естонія, яка цього січня розпочала своє тимчасове членство в Раді Безпеці ООН. Естонія проводить цю неформальну зустріч, аби підвищити увагу світу щодо нелегальної окупації Криму Росією і тому що це напряму пов`язано з регіональною безпекою.

Як повідомила міністерка закордонних справ Естонії Єва-Марія Лійметс в інтерв'ю "Голосу Америки",  дуже багато країн та лідерів вже давно визнали, що окупація Криму - це величезна проблема для міжнародного співтовариства, тому що світ очікує, що члени ООН будуть дотримуватися норм міжнародного права. 

Також Естонія підтримує створення Кримської платформи, оскільки вона консолідує міжнародну відповідь у напрямку деокупації Криму.

"І ми готові максимально підтримати її та робити свій внесок у її розвиток", - додала Єва-Марія Лійметс.

Вперше в засіданні, присвяченому Криму, взяли участь низка міністрів закордонних справ, серед яких очільник МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Він також підтримав Кримську платформу.

"Це ефективний інструмент досягти того, що ми з вами обговорювали - не допустити "нормалізації" за російським сценарієм. Країни мають розцінювати Крим як окуповану територію, яка має бути повернена України", - розповів він "Голосу Америки".

Голова МЗС Литви зазначив, що коли ЄСПЛ не визнав "референдум" в Криму 16 березня 2014 року, тоді Росії стало важче переконувати світ, що Росія не причетна до цього "референдуму" і що окупація Криму є "нормою".

"Головна річ для країн, які підтримують Україну в ООН, це не дозволити, щоб цю анексію Криму сприймали як норму. Це єдина мета Росії", - заявив Ландсбергіс.

Під час виступу на засіданні, пані посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, якщо Росія справді опікується добробутом людей, які живуть у Криму та на Донбасі, вона має пустити гуманітарних співробітників та представників ООН та ОБСЄ до цих окупованих територій.

При цьому, вона зазначила, що жодна країна не має права змінювати силою кордони інших.

"Росія хоче, щоб ми повірили, що її вторгнення до Криму було виправданим та спровокованим. Але ми не дамо себе надурити. Ось правда: після того, як протести покінчили із корумпованим режимом Януковича, Москва помстилась Україні за її рішення прокладати шлях до демократичних реформ", - сказала Томас-Грінфілд.

Пані посол США в ООН також підкреслила, що окупація та мілітаризації Криму Росією становить загрозу спільній безпеці світу.

Як наголосив держсекретар МЗС Німеччини Нільс Аннен, зміна статусу території за допомогою сили стала безпрецедентним актом у Європі від часу завершення Другої світової війни. Він назвав організований Росією "ганебний референдум" "насмішкою над демократичними стандартами".

Заступник генсека Європейської служби зовнішніх дій з політичних питань Енріке Мора заявив, що відповідно до Резолюції Генасамблеї ООН 75/29 всі порушення прав людини в окупованому Криму мають бути ретельно розслідувані, а представники міжнародних організацій з прав людини мають отримати вільний доступ до півострова. 

За його словами, ЄС вітає дипломатичні зусилля України щодо Криму, зокрема, пропозицію щодо створення міжнародної Кримської платформи.

Українську ініціативу також підтримали США та Канада.

"Ми і далі чинитимемо тиск на Росію, доки вона не почне поважати суверенітет, територіальну цілісність України та міжнародне право", - наголосив глава МЗС Канади Марк Гарно.

Що відомо

• В цьому році засідання було скликано державами-членами Ради безпеки ООН - Великою Британією, Естонією, Ірландією, Норвегією, США і Францією - разом з Україною, а співорганізаторами заходу стали понад 20 країн-членів ООН з різних регіонів світу.