Директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Михайло Тарахкало очікує, що велика кількість індивідуальних скарг найближчим часом буде комуніковано.

“Це певна стадія розгляду справ в Європейському суді. Потім ми будемо очікувати рішення за міждержавною скаргою”, - розповів він Суспільному Крим.

Адвокат УГСПЛ Андрій Яковлєв вважає, що Європейський суд активізувався і зараз може очікуватися подальший рух справ.

”В кінці 2019 року Європейський суд розсилав всім, у тому числі й УГСПЛ, з приводу чи змінились обставини, чи підтримаємо скаргу. Це говорить про те, що він активізувався і, напевно, зараз після рішення про прийнятність ми очікуємо, що буде подальший рух справ”, - сказав він.

14 січня 2021 року Європейський суд з прав людини визнав частково прийнятною скаргу України у міждержавній справі проти Росії, що стосується порушень прав та свобод людини в окупованому Криму.

Переслідування українських активістів, зокрема, учасників мітингу на підтримку територіальної цілісності України, почалися одразу після початку окупації Криму. 

З того часу РФ систематично порушувала права та свободи кримчан. Зокрема, з початку окупації на півострові зафіксовано, щонайменше, 44 випадки насильницького зникнення. Доля та місце перебування 15-ти з них - досі невідома.

“Багато людей, особливо на початку окупації, вони зникли за невідомих обставин, тобто ми займаємось цими справами. Справи, які стосуються катувань, незаконного переслідування кримськотатарського населення, права висловлювати власну думку, в тому числі в соціальних мережах”, - сказав Тарахкало Суспільному Крим.

30 січня 2015 року російські силовики провели обшуки в будинку заступника голови меджлісу Ахтема Чийгоза та заарештували.

12 травня 2016 року затримали члена Меджлісу Ільмі Умерова. Обох звинуватили у організації масових заворушень.

25 жовтня 2017 року Умерова та Чийгоза звільнили за сприяння президента Туреччини.

Заступниця представника президента в АР Крим, правозахисниця Української Гельсінської спілки (2012-2019) Дар'я Свиридова зазначила, що справа Чийгоза носила характер політично мотивованого переслідування.

“Ми можемо казати про незаконне позбавлення волі осіб, які переслідувались. Щонайменше 3 особи, зокрема Ахтем Чийгоз. Є окрема справа, тому що він звинувачувався у організації масових заворушень, які такими не були. Фактично ця справа носила характер політично мотивованого переслідування. Є абсолютно справою сфабрикованою окупаційною владою з метою покарати учасників проукраїнського мітингу”, - зазначила вона.

Окупанти також заарештували тоді активістів Мустафу Дегерменджі та Алі Асанова, яких звинуватили у масових заворушеннях під час мітингу 26 лютого. У квітні 2017 року їх відпустили під домашній арешт.

“Людина поміщається в умови або незручності, або позбавлення свободи, і йдеться розслідування. А фактично це є розправа вже певна. Вона призначена не тільки для того, щоб людину покарати, а створити охолоджуючий ефект, і ми хотіли б це довести. Від асанова та Дегемерджі подавалось 2 скарги, тому що спочатку це було про незаконне позбавлення свободи, а потім справа йшла про, безпосередньо, рішення вироку. Він набув чинності, після того ми звернулись про порушення стандартів справедливого суду”, - зауважив адвокат Спілки Андрій Яковлєв.