Про це повідомила Джеппар в інтерв'ю "Укрінформ" 15 грудня.

"Зараз ми працюємо над тим, коли краще зробити цей саміт. На жаль, з об’єктивних причин, через пандемію, ми шукаємо таку дату у 2021 році, коли б ми змогли фізично його провести в Києві, - це принципова позиція президента України. І як тільки ми розумітимемо, яка це може бути дата, одразу почнемо розсилати запрошення лідерам країн", - зазначила вона.

Також перша заступниця міністра перелічила ті країни, які прийняли ініціативу створення Кримської платформи.

"Серед партнерів, які вже позитивно оцінили ініціативу створення «Кримської платформи» - США, Канада, Австралія, Велика Британія, Туреччина, Грузія, Данія, Естонія, Литва, Словаччина, Німеччина, Чехія, а також ЄС та низка його держав-членів", - заявила Джеппар.

За її словами, Платформа дозволить також координувати співпрацю з міжнародними партнерами в межах ООН, ОБСЄ, Ради Європи, НАТО.

"На цьому треку в нас уже є досягнення, реалізовані в рішеннях цих організацій, і ми плануємо посилити таку співпрацю", - уточнила дипломатка.

Також вона додала, що  у роботі Кримської платформи візьмуть участь партнери України, які підтримують її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність від самого початку російської агресії. Це ті держави, які підтримують ухвалення документів, що заклали основу політики невизнання окупації Криму.

Що відомо

• Україна хоче залучити до Кримської платформи механізми Ради ООН з прав людини.
• Росія готова відправити своїх представників для участі в міжнародній Кримській платформі, якщо буде обговорюватись відновлення водопостачання Криму і подачі електроенергії.
• Україна запросила Швейцарію долучитися до роботи Кримської платформи.