Про це повідомив заступник начальника відділу прокуратури АРК Кирило Копійка під час пресконференції в Києві 1 грудня.

Що відомо про 13 кримінальних справ 

Осіб, причетних до насильницьких зникнень в окупованому Криму Прокуратура встановила лише у справі Решата Аметова. Трьом особам, які на думку прокуратури мають відношення до зникнення людини, повідомили про підозру та оголосили у розшук.

Однак, розслідування інших справ ускладнюється неможливістю доступу українських слідчих органів на окуповану територію. 

Самі справи кваліфіковані за статтею 115 ККУ (умисне вбивство):

• 6 кримінальних проваджень про зникнення вісьмох людей, за ст. 146 КК (незаконне позбавлення волі або викрадення людини)
• 2 - за фактами зникнення трьох людей і за ст. 438 КК (порушення законів і звичаїв війни)
• 4 - щодо шести зниклих.

За словами Копійки, наприкінці 2018 року низка кримінальних проваджень за фактом насильницьких зникнень на окупованій території були перекваліфіковані на статтю 438 ч.1 КК про порушення законів та звичаїв війни.

"Таке рішення було ухвалено, тому що досудове розслідування і прокуратура дійшли висновку щодо безпосередньої участі органів окупаційної влади, незаконно створених органів влади у переслідуваннях та можливої участі у викраденні або насильницького зникнення осіб", - зазначив прокурор.

Він також повідомив, що прокуратура АРК вивчає всі факти зникнення людей на окупованій території Криму, оприлюднені в ЗМІ та громадськими організаціями. Практично за всіма випадками зареєстровані кримінальні провадження і проводиться досудове розслідування органами Нацполіції та СБУ.

Що відомо про 44 жертви насильницьких зникнень

Наразі налічується 44 людини, що стали жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму з початку 2014 року. Про це повідомив аналітик КрымSOS Євгеній Ярошенко.

Факти:

• Девятнадцятьох з них звільнили з полону, 
• трьох засудили,
• одну людину екстрадували за кордон,
• шістьох знайшли мертвими,
• доля п'ятнадцяти зниклих невідома і досі. З них є 11 (насамперед, Іслям Джеппаров и Джевдет Іслямов), де зафіксовані факти причетності державних структур РФ або груп, які діялі за їх вказівкою ("Кримська самооборона", ФСБ, російська транспортна поліція);
• Серед зниклих - проукраїнські активісти і кримські татари та їхні родичі; 
• Серед закономірностей, які бачать правозахисники - слідкування за активістами напередодні зникнення та відсутність ефективного розслідування з боку РФ;
• Активно слідкували за Василем Чернишем, Тимуром Шаймардановим, Сейраном Зенадіновим, Русланом Ганієвим і Марленом Тереховим;

"Що російські слідчі органи кажуть, коли йдеться про розслідування - вони, зазвичай, висувають дві найпопулярніші версії. Перша версія - жертва поїхала воювати кудись, наприклад, в Сирію. Зокрема, в 6 з 15 випадків російські правоохоронні органи наполягали що ваш родич поїхав саме в Сирію, не наводячи твердих аргументів. У двох випадках , на думку російського слідства, був конфлікт на комерційній основі. Однак, в жодному з 15 випадків не висувалися версії, що ФСБ, кримська самооборона чи поліція чи інші підконтрольні окупаційній адміністрації групи чи особи могли бути причетними", - пояснив Ярошенко. 

Що кажуть родичі зниклих

"Це було у вересні 2014 року, ми сиділи вдома з гостями, проїхала машина, сильно сигналила, я вийшов - він привіз звістку, що викрали сина і племінника. Це було поруч з будинком, в метрах 150 на трасі", - каже батько Ісляма Джеппарова, координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров.

За словами батька, сина викрали на Фольксвагені синього кольору. Про це повідомив його родині свідок викрадення. 

Після чого, як каже старший Джеппаров, формально йшло слідство, однак ретельно заміталися сліди, залякували свідків, сусідів.

"Робили так, щоб люди про це більше не згадували", - згадує він.

Мати іншого зниклого - Тимура Шаймарданова, Лариса розповіла, що її син висловлював незгоду з тим, що Росія окупувала Крим, при цьому всіляко підтримував і надавав гуманітарну допомогу тим, хто чинив опір окупації.

"Коли були заблоковані військові частини, знову таки Тимур з хлопцями чергували уздовж військових частин, щоб не було зіткнень з самообороною. Були потім мітинги опору окупації", - зазначила Лариса Шаймарданова.