"Нам потрібно розуміти, що росіяни свідомі до того, що сучасна депортація відбувається під набагато більшим прицілом камер і в ній набагато більше видно. Саме тому, хоча суть дій не змінюється ніяк, людей забирають з їхньої власної землі і відправляють в Росію, де, більше того, їх розпорошують по країні для того, щоб якомога більш ускладнити їм повернення і не дати можливість зберегти зв'язок з Україною. Але при цьому це все адаптується для міжнародної спільноти і для внутрішнього споживання виправданнями не такими, як були раніше. Попередньо це були саме національна безпека і вивезення для того, щоб зберегти державу так би мовити. Зараз депортація виправдовується рятуванням і евакуацією. Тобто Росія, по суті, сама створила умови на окупованих територіях, за яких важко залишатися на цих територіях, і зараз використовує цю підставу, як своє виправдання нібито вони мусять звідти рятувати цивільне населення", - розповіла вона.

Синюк зазначила, що прихована депортація стосується не лише представників корінних народів, зокрема кримських татар. В сучасному контекті цей фокус дещо змістився.

"Тут вже питання не стільки про приналежність до певної народності чи етнічної меншини, а питання про приналежність до національності. Хоча, звичайно, прояви кримськотатарської ідентичності також ставлять людей під небезпеку і під загрозу того, що до них виникнуть питання та будуть застосовуватися переслідування. Тобто, по суті, маркер на даному етапі це все, що Росія вважає ворожим для себе. Проукраїнська позиція, вираження кримськотатарської ідентичності - це уже більш другорядне", - наголосила аналітикиня.

Ведуча програми "Кримське питання" Олеся Вакуленко зазначила, що зараз мова більше, звісно, в контексті Криму. Але разом з тим указ, який підписав президент РФ в кінці квітня цього року каже про те, що росіяни потенційно можуть так само депортувати тих, хто відмовляється зараз отримувати російські паспорти на новоокупованих територіях Запорізької, Херсонської та інших областей, а також тих українців, які виїхали в Росію, але не отримали там російський паспорт.

Відповідаючи на запитання, наскільки після підписання цього указу можуть посилюватися практики депортацій, Онисія Синюк розповіла, що він спрямований на примусову паспортизацію.

Читайте також: Українці, які отримують російські паспорти на ТОТ – жертви злочину, а не злочинці — Лубінець 

"Загалом, варто враховувати, що цей указ в першу чергу спрямований на залякування і на те, щоб примусити осіб, які залишилися на окупованих територіях, взяти російські паспорти. Це може потягнути за собою дуже багато негативних наслідків, в тому числі примусова мобілізація і в принципі, зв'язок з російською державою як такий, який має свої наслідки. Тому його так в першу чергу і потрібно сприймати. В указі багато декларативних положень і при цьому немає зазначеної процедури. Тобто передбачається, що всі особи, які залишилися на окупованих територіях і не мають на даний момент російського громадянства, вважаються на цій території іноземцями. Відповідно, це не робить їх автоматично ціллю для депортації. Далі вже є окремий пункт, який передбачає, що якщо їх вважають загрозою національній безпеці, а тут уже трактування досить широке: участь в несанкціонованих мітингах, участь в терористичній діяльності та інше. Ми знаємо, як ці звинувачення з'являються проти активістів і скільки зараз політв'язнів знаходиться на території Криму, так тих, кого було вивезено в Росію. Тобто ось такий шлях є великою небезпекою того, що посилиться і переслідування і, можливо, виселення з цих територій. Ми не можемо передбачити, як саме це буде відбуватися. Але те, що це створює додаткову атмосферу страху на окупованих територіях, це вже є", - підсумувала аналітикиня Центру прав людини ZMINA.

Читайте нас у Telegram