23 червня Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у Facebook поінформувала, що 18 червня 2021 року на метеорологічній станції Ай-Петрі було зафіксовано рекордну за добу кількість опадів – 295 мм, що дорівнює трьом місячним нормам. Це на 17 мм більше за попередній кліматичний рекорд України, відмічений 2 вересня 1991 року на метеомайданчику Карадазької науково-дослідної геофізичної обсерваторії. Тоді випало 278 мм опадів.

В ті дні негода пройшла сходом Криму і накрила Ялту і Севастополь. Вулиці і підземні переходи Ялти були затоплені. Через зливу затопило Керч, людей евакуювали з будинків, вулицями розлилися ріки, автівки пливли по дорозі, деякі з них затонули. Постраждали Феодосія, Ленінський і Кіровський райони, частково було відключено світло, зв'язок і інтернет. В Ялті та Керчі окупанти оголосили надзвичайні ситуації. 

Крім того, в місті Ялта, потоп забрав життя однієї людини, ще більше 50 людей постраждали, одна людина зникла безвісти ще 18 червня, її шукають досі. 

Через потоп без житла залишилися сотні кримчан, але терміни подачі заявок на компенсації, окупаційна «влада» півострову обмежила двома тижнями. Термін завершився опівночі 30 червня. За втрачене майно, мешканцям півострову пропонують компенсацію в розмірі 100 тисяч рублів, а за часткову його втрату – 50 тисяч рублів. Також, кожен потерпілий, може отримати 10 тисяч рублів одноразової допомоги. Про це заявляв окупаційний “глава” Криму Сергій Аксьонов. 

Джерело: особистий архів спікера Суспільного Крим

Що зараз відбувається в Керчі

Один із місцевих жителів Керчі (редакція не публікує його імені через міркування безпеки – ред.), розповів Суспільному Крим, що злива у місті почалась 17 червня та не припинялася протягом всього дня. Наслідки повені досі повністю не усунуто, центр міста, до сьогодні, не просох до кінця. 

«Будь-який більш менш затяжний дощ, навіть якщо він триває одну годину, то це вже проблема для центру міста. Так було завжди, а цього разу, тривалість дощу додалася до неочищених стоків, каналізація піднялася в рівні і втопила весь центр собою. Особисто я на собі відчув наслідки не суттєво: трохи підтоплений балкон і доставки з інтернету, які запізнюються на тиждень, а є знайомі, у яких затопило приватне житло, побутова техніка згоріла, автівка потонула. Є ті хто в той день користувався міським транспортом і потонув у центрі міста. Люди просиділи чотири години всередині автобусів», - сказав він. 

Керчанин розповідає, що у центрі магазини донині сушать товари. А якщо вони зіпсовані, то складають горою, щоб сміття вивезла збиральна техніка, якою чистять центр. 

«Річка, що, зазвичай, брала на себе роль ливневки в центрі, була запущена. Її давно не чистили, вона заросла очеретом і, навіть, деревами. Місцева влада не могла її чистити, тому що наразі вона має федеральне підпорядкування, а не муніципальне і тому вийшло так», - зазначив він. 

Як розповідає наш співрозмовник, спочатку приводили місто до ладу, вивели двірників. За даними керчанина, їх не вистачає за фактом, але на папері двірників числиться більше норми. 

«Після повені, робочі години їм були додані, замість 15 години дня, вони йшли додому о 21 годині вечора. Але, наскільки мені відомо, фінансових надбавок вони не отримали. Десь п'ять днів тому російські військові перекрили кілька центральних вулиць і лопатами збирали залишки бруду та каміння. Сьогодні кілька автобусів Мінбуду, які притягли так званих «волонтерів», вони вимітали віниками після військових ці вулиці, але якщо зайти у керченські двори, там не особливо картина змінилася», - повідомив мешканець міста. 

Джерело: особистий архів спікера Суспільного Крим

Ялта і наслідки повені

Місцевий житель Ялти, Ігор (ім’я змінено з міркувань безпеки – ред.), мешкає в Ялті все життя. Розповідає, у Ялті йшли дощі два дні поспіль, 17 і 18 червня, але перші ознаки лиха вже було помітні вранці 18 червня, коли почала виходити з берегів одна з двох річок, що течуть містом з гір у море – Водоспадна. Ближче до опівдні 18 червня з берегів вийшла друга річка – Бистра. Таким чином, місто виявилося просто розрізаним повінню на три частини.

«Центральна частина, яка розташована в низині, та райони вздовж річок виявилися повністю затопленими. Ситуацію погіршувало те, що потік води летів із шаленою швидкістю, відносячи з собою припарковані машини, кіоски тощо. Повінь також супроводжувалася селевим потоком. Дощі припинилися ввечорі, 18 червня, разом з цим вода почала потроху спадати. Вже вранці 19 червня містом вже можливо було пересуватися пішки, хоча вулиці були ще у багнюці», – розповідає мешканець Ялти. 

На його думку, місто не було готовим до жодного стихійного лиха. 

«Влада й місцеві мешканці звикли, що у нас лагідний клімат, і нічого нам не загрожує. Наприклад, узимку під час сильного снігопаду чи ожеледі у нас особливо не переймаються прибиранням снігу чи посипанням вулиць піском. Просто чекають допоки все розтане. Так само із повінню. Влада заздалегідь не займалася розчищенням русел річок (наприклад річище Водоспадної у місті в деяких місцях майже заросло кущами), не дбала про дощові стоки на вулицях. Гадаю, що в деяких місцях можна було застосувати мішки з піском, щоб річка з русла не виливалася на вулиці. Взагалі аварійно-рятувальні роботи почалися тільки коли злива скінчилася і вода потроху почала спадати», - розповів Ігор. 

Ялтинець називає основною проблемою те, що зараз морська вода забруднена, а пляжі для купання закриті досі. Також великих втрат зазнали мешканці селища Ай-Василь, що знаходиться вздовж річки. 

«Звичайно, насамперед у тому, що сталося «винен» природний чинник, адже за лічені години випала тримісячна норма опадів. Та, разом з тим, місцева “влада” теж виявилася не готовою до таких викликів. І це незважаючи на те, що невдовзі перед цим уже сталися повені, хоча й менші за розміром, у Керчі та Сімферополі. Ще одна проблема – відсутність оповіщення містян і туристів з боку “МНС”. Вважаю, що деяку важливу інформацію можна було б розсилати навіть шляхом СМС. На щастя, наш будинок розташований на узвишші, тому вода оминула нас стороною. Але я знаю, багато людей втратили свої автівки, в інших виявилося підтопленим житло, через пошкодження електромереж деякі райони опинилися на кілька днів без електрики та інтернету. До того ж, через зсув ґрунту міська станція «швидкої допомоги» виявилася заблокованою. Тому викликати медиків теж було великою проблемою. На кілька днів через замулення водогонів було припинено водопостачання. Вода доставлялася водовозками та безкоштовно роздавалася у бутильованому вигляді.  Громадський транспорт відновив повноцінну роботу за 10 днів. Розчищення вулиць, відкачування води з затоплених приміщень та підземних переходів, здебільшого, вже завершено, але деінде триває досі», – розповідає він. 

Думка експерта

Олександр Лієв, який працював міністром курортів і туризму Криму до окупації півострову у 2014 році, а до цього очолював комітет із водного господарства Автономної Республіки Крим, повідомив, що Крим знаходиться в складному кліматичному поясі, і тропічні дощі, і кілька місячних норм опадів випадає дуже часто. Так, щороку, раз в 5-10 років бувають дуже об'ємні опади, що призводить до серйозних наслідків. 

Експерт розповідає, що в 2010-му році Україна зробила з цього висновки і розробила пакет документів про усунення подібних катастроф.

«Що стосується повеней, це рішення, що включають в себе розчищення русел річок і ще ряду заходів. Це все пройшло експертизу. Для цього Україна виокремила великі гроші, більше ніж півмільярда доларів, і вже в 2013 році почали ці гроші надходити в Крим. Протягом 7 років ми повинні були цю проблему повністю вирішити. На жаль, ці 7 років окупації ніхто цим не займався, і проблема продовжує збільшуватися», - зауважив він.

Колишній міністр вважає, подібна ситуація повторяться в Криму неодноразово. Цілком можливо, черговий потоп чекає на кримчан цього літа, якщо не вжити необхідних заходів. 

«Хто зараз відповідає за організацію таких заходів? Україна могла б, але, на жаль, Крим окупований, тому відповідальність на країні окупантів. У зв'язку з цим, звичайно ж, повністю всі претензії кримчан, в тому числі матеріальні, юридично можуть бути адресовані до країни окупанта. Кримчани мають право вимагати компенсацію збитку, навіть моральної шкоди від таких ситуацій. Тому що вони позначають, що постраждали кілька сотень, але постраждалі ті, хто травмувався. Але якщо у тебе будинок травмувався, і тепер вдома у тебе немає, то це теж постраждав. Практично 100 відсотків будинків центру міста Керчі та абсолютна більшість будинків Великої Ялти були підтоплені, в підвалах стояла вода», - зазначив експерт. 

За словамі Лієва, з 2010 року відомство готувало програму, яка пройшла експертизи. Це об’ємний документ, де було зафіксовано близько 50 річок. 

«Кожна з них була обстежена, відзначена, розчищення. Це була досить непроста процедура. На кожну з цих річок, була зроблена проєктна документація, експертиза, виокремлені кошти. Це те, що було при Україні. Якби не Путін, то ми б зараз займалися вирощуванням рису, жодних підтоплень б не було, і ми б займалися розвитком туризму, а не розвитком військових баз», - наголосив він.