Проєкт опріснення морської води в окупованому Криму. Що відомо

Ірина Сорока
·
12:52, 25 червня
Проєкт опріснення морської води в окупованому Криму. Що відомо
Джерело фото: Флот 2017

Проєкт опріснення морської води в окупованому Криму – це один із способів вирішення водної проблеми на півострові. Починаючи з минулого року окупаційна влада заявляла про буріння скважин, далі – пропонувала будівництво опріснювальних установок.

Як працює система опріснення морської води та чи може це зашкодити екології півострова та здоров`ю людини дізнавалася кореспондентка Суспільного Крим.

Доктор технічних наук Микола Гомеля розповідає, що окупаційна влада пропонує опріснювальні установки, які працюватимуть за методом опріснення мембран.

«Мембранна технологія - це технологія фільтрування. Вода, яка проходить через фільтр, мембрана може мати таку пористість, що вода буде проходити, а більшість солей, більшість розчинних у воді речовин будуть затримуватися» – каже Микола.

За словами Миколи Гомелі, абсолютних методів опріснення води не існує. Проте в будь-якому методі опріснення, найбільш важливою стадією є попереднє очищення води.  

«Власне кажучи, з морською водою краще працювати, тому що вона і так досить прозора, концентрація речовин там теж не висока, і її довести до кондиції досить легко. Опріснена вода подається на споживання» – зауважує еколог.

Лікарка-нефролог Олександра Сорока розповіла, як солона вода може вплинути на організм людини.

«Організм людини на 70% складається з води, від того яку воду ми п'ємо залежить наше здоров'я та довголіття. Тому важливо знати мінеральний склад води, який ми використовуємо у щоденному раціоні, наявність у її складі солей важких металів, гербіцидів, радіонуклідів, які нічого хорошого нам не дадуть» – розповіла лікарка.

Олександра Сорока зауважує, що є категорія людей, яким необхідне обмеженне вживання солі.

«Звичайно надмірне вживання солі пагубно впливає на здоров'я практично здорової людини, однак існує певна категорія осіб, яким необіхдне обмеженне вживання солі, а саме, пацієнти із ризиком розвитку серцево судинних захворювань, а саме артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, люди з хворобами нирок» – наголошує Олександра.

Екологиня Оксана Волоско-Демків розповіла Суспільному, що для отримання кубічного метру води, потрібно скинути півтора метра кубічних стоків, які є сильно концентровані. Без належної дистиляції ці відходи негативно вплинуть на екосистему Чорного моря.

«Якщо ми просто скидаємо відходи у воду, це буде порушення екосистеми, і це буде вплив на екосистему, на якість води, і це знову впливає на туризм. Екосистема і фауна будь-якого моря є дуже чутливою до будь-яких змін, зокрема, це є в прибережній зоні, тому що прибережна зона має вплив як і від моря, так само і від прісних вод, і вона адаптується дуже довго.  І змінить видовий склад популяції Чорного моря, вона і так є не багата, який є в даний час у морі» – каже екологиня.

За словами професора Миколи Гомелі – собівартість кубічного метра опрісненої води – це тисяча літрів – не перевищуватиме 50 центів – це близько 14 гривень або 37 рублів. На підвищення вартості вже опрісненої води може вплинути вартість системи мембранної очистки – розповіла екологиня Оксана Волоско-Демків.

«В даному випадку, це є короткий термін експлуатації мембран, і це означає часта їх заміна, а це знову підвищує вартість експлуатації таких установок» – наголошує Оксана.

За словами екологині, водних ресурсів, які є нині на території окупованого півострова вистачить для задоволення потреб цивільного населення.

«Споживачем ще є військово-морські комплекси Криму, тобто його нарощування. В подальшому воно безпосередньо буде впливати і на водозабезпечення населення. Якщо ми говоримо про водозабезпечення існуючими ресурсами його достатньо, якщо ми говоримо про інші всі речі, вони повинні будуватись дуже збалансовано. Недостатньо для ведення традиційного сільського господарства, яке спеціалізувалося на зрошуваному землеробстві, зокрема вирощуванні рису, яке є частиною традиційного побуту кримських татар, з іншого боку не вистачає, для городництва, це є задоволення потреба туристів» – розповідає екологиня.