Сім'я Сергія та Оксани Вікарчуків переїхала з Євпаторії до Києва у 2014-тому. Коли окупували Крим, каже Сергій, одразу вирішили - за російської влади там не житимуть.

Сергій Вікарчук - переселенець, ветеран російсько-української війни.

«Нам сказали, що у нас заберуть українські паспорти і ми прийняли рішення просто поїхали, без роботи, без нічого. Жили у хостелі» - розповідає Сергій.

У Євпаторії Вікарчуки залишили власну квартиру, а у Києві оселю орендують. Державними програмами на купівлю житла скористатися не вдалося.

«Якщо державна програма, нас 5 зараз і площа житла має бути відповідна, більше 100 кв.м. Ми не підпадаємо, по критеріях постійно не підпадаємо» - наголошує Оксана.

У новій державній програмі пільгових кредитів взяти участь може кожен переселенець, який не має житла на підконтрольній Україні території і має стабільний дохід. Сам кредит передбачає перший внесок - 6% від вартості житла. Далі - відсоткова ставка 3%. Будинок чи квартира, який купують, має бути не старіший за 35 років. На кожного члена сім'ї переселенців має бути щонайменше 21 квадратний метр + 10 спільних.

Тобто, якщо сім'я Вікарчуків - 5 осіб, то площа їхньої квартири має бути щонайменше 115 квадратів. Менше - взяти не можна згідно з умовами. У столичному районі Софіївська Борщагівка, де родина орендує житло, купити відповідну квартиру можна від 100 тисяч доларів. Таких грошей Вікарчуки зараз не мають. Бізнес, який розпочали після переїзду, під час пандемії зазнав збитків.

«Наша туристична компанія не працює на 200 чи 100 відсотків, як раніше, тому ми не маємо фінансової стабільності, нам важко було б наважитися на це навіть під 3%» - каже Сергій.

До цього в Україні для переселенців діяла програма "Доступне житло", за якою їм компенсували половину ціни оселі, однак держава цей проєкт останні 2 роки не фінансує.

Є і кредитна програма, що передбачає позику під 3%. Однак і її профінансували не повністю. Новий проєкт умовами не відрізняється, фінансує його уряд Німеччини.

Голова Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний розповів про переваги нової програми.

«Вона краща тим, у першу чергу, що на неї є вже 25,5 млн євро. А на державні ми мали у 2019 році 200 млн, а потім послідуючі 2020-2021 роки по 17 млн гривень, тобто ми бачимо різницю» - наголошує голова Держфонду.

Однак, якщо молоді та працеспроможні люди матимуть шанс на власне кредитне житло під невисокий відсоток, то для переселенців-пенсіонерів можливості жити у власній оселі- нема.

Михайло Піштой з дружиною та ще близько 200 переселенців мешкають у кімнатах по 10-12 квадратних метрів.

«Це колишній санаторій Київпастрансу. Нас поселили 26 березня 2014 року і вже ось тут 8 років ми мешкаємо. Тимчасово і це тимчасово вже 8 рік» - розповідає Михайло

Заступниця міністра з питань реінтеграції Інна Драганчук каже - такі випадки мають бути на контролі місцевої влади.

«Ми робимо все можливе, щоб спонукати місцеву владу направити кошти на розв'язання цих проблем на місцях. А от комплексного підходу, каже, до вирішення такої проблеми у держави зараз немає» - наголошує Інна.