Сім років незаконній окупації Криму Росією. Що відбувалося

Микола Матвійчук
·
13:00, 18 березня
Сім років незаконній окупації Криму Росією. Що відбувалося
Джерело фото: Главком

Сім років тому Російська Федерація незаконно «включила» до свого складу Автономну Республіку Крим та місто Севастополь на правах суб'єктів федерації – «Республіки Крим» та «міста федерального значення Севастополь». Це рішення було проголошено 18 березня 2014 року на підставі результатів незаконного «референдуму» про статус Криму 16 березня 2014 року.

Незаконний «референдум» був призначений 27 лютого Верховною Радою Криму, коли парламент вже був окупований російськими військовими. Спочатку «голосування» запланували на 25 травня, згодом дату проведення перенесли на 30 березня, а потім  на 16 березня. На «референдумі» було поставлено два питання: про відновлення конституції Криму 1992 року і про «входження» Криму до складу Росії. Жодна з міжнародних організацій своїх офіційних спостерігачів не надсилали.

Незаконне «голосування» тривало з 8 до 20 години 16 березня. За словами окупантів, було створено 1205 виборчих дільниць в Криму та Севастополі. На території Бахчисарайського району у місцях проживання кримських татар виборчі дільниці не було створені, оскільки не знайшлося добровольців для роботи у виборчих комісіях. ООН не визнав результати окупаційного «референдума».

Бюлетень незаконного «референдуму» - 16 березня 2014

Під час «голосування» було виявлено безліч порушень з боку окупантів. Так, наприклад, день «референдуму» на території Криму було багато білбордів та сіті-лайтів з агітаційними матеріалами, які закликали голосувати за «возз'єднання» з Росією. У кримському відділенні Комітету виборців України зазначили, що голосування відбувається за застарілими списками виборців. Підтримали незаконне «приєднання» до РФ 474 137 осіб з Севастополя, хоча населення міста відповідно до даних міського управління статистики становило на 1 листопада 2013 року 383 499 осіб; тобто за «проголосували» 123% жителів міста.

18 березня президент Росії Володимир Путін разом з представниками окупаційної кримської «влади» Сергієм Аксьоновим, Володимиром Константиновим та громадянином Росії Олексієм Чалим підписав договір про «приєднання» Криму до складу Російської Федерації.

Підписання незаконного «договору про приєднання» Криму до Росії - 18 березня 2014

Попередньо таке рішення схвалила Державна Дума Росії, ухваливши заяву «Про ситуацію в Республіці Крим», внесену на розгляд спікером Сергієм Наришкіним та лідерами усіх парламентських фракцій російського парламенту.

Окупанти продовжували блокувати військові частини по усій території Криму. Українським військовим офіційно був даний дозвіл виконуючого обов'язки Президента України Турчинова на використання зброї задля захисту життя і здоров'я військовослужбовців.

18 березня під час штурму російськими окупантами фотограметричного центру ВСУ в Сімферополі прямим влученням в область серця був убитий український військовослужбовець прапорщик ЗС України Кокурін, капітана Федуна поранено в шию та руку, а ще один військовослужбовець отримав важкі травми ніг та голови «від ударів кийками, арматурою та іншими предметами».

Прапорщик ЗСУ Сергій Кокурін

Прапорщик ЗСУ Сергій Кокурін

Рада Федерації Росії 21 березня «ратифікувала» так званий договір про «входження» Криму до складу Росії, підписаний Володимиром Путіним 18 березня: за «прийняття» Криму як нового суб'єкта федерації проголосували усі 155 сенаторів.

Окупація мала серйозні економічні наслідки для України, для Росії і для самого Криму. США та Євросоюз ввели у дію трирівневий план санкцій щодо Росії. Найбільш серйозним наслідком для Криму стали проблеми із забезпеченням водою та електроенергією. Станом на вересень 2020 року заступник Генерального прокурора України оцінює збитки від окупації в 3,97 трильйона гривень. Внаслідок агресії Росії у Криму припинила діяльність Велика Вісімка (G8)  членство Росії у ній було призупинене. Цей міжнародний клуб високорозвинених економік світу зараз працює у форматі G7.

Україна подала багато судових позовів проти Росії до міжнародних судів. 9 травня 2018 року суд у Гаазі присудив Росії виплатити Україні 159 млн доларів компенсації за конфісковане майно і збитки української сторони через окупацію Криму.

Щонайменше 5 позовів проти Російської Федерації було подано українськими компаніями відповідно до положень Угоди між Кабміном України та Урядом РФ «Про сприяння та взаємний захист інвестицій» та три в рамках Енергетичної Хартії. Зокрема, Постійна палата третейського суду Гаазі по справі НАК Нафтогаз України проти Російської Федерації визнала свою юрисдикцію та визнала порушення РФ Угоди «Про сприяння та взаємний захист інвестицій». Нафтогаз України подав до міжнародних судів на російський Газпром. Попри всі зусилля росіян українська компанія виграла більшість справ у міжнародних судах. Росію примусили виплатити компенсацію Україні в розмірі 4 млрд дол. Станом на початок 2021 року Росія виплатила 2 млрд доларів, постачаючи газ до України.

У сьому річницю окупації міністри закордонних справ країн «Великої сімки» заявили про рішучу підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України з нагоди сьомої річниці спроби окупації Криму Росією.

«Сьогодні, через сім років після спроби незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ми підтверджуємо свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», йдеться у заяві.

Міністри закордонних справ Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки та Верховний представник Європейського Союзу також додали, що вони єдині у своєму засудженні подальших дій Росії щодо підриву суверенітету України, її територіальної цілісності та незалежності.

«Ми засуджуємо порушення Росією прав людини на півострові, особливо кримських татар. Ми закликаємо Росію поважати свої міжнародні зобов'язання, дозволити доступ міжнародних спостерігачів та негайно звільнити всіх, кого несправедливо затримали. Ми вітаємо ініціативу України щодо створення Міжнародної кримської платформи для консолідації зусиль міжнародної спільноти щодо Криму», йдеться у заяві.