Про новий етап в системі національного органу кримських татар розповів Суспільному Крим член Меджлісу кримськотатарського народу та голова Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв. 

За його словами, пакет документів подається у відповідності з порядком закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України та ЗУ «Про корінні народи України».

«Відповідно до УЗ «Про корінні народи України», нормативно-правовому акту  й порядку закріплення Меджлісу кримськотатарського народу, нами подано усі документи. У першу чергу, ми подали повідомлення, потім ми надали документи у відповідні терміни й протягом 5 робочих днів, якщо б були якісь зауваження, то їх б надали в Державну службу України з етнополітики та свободи совісті. Нам їх не надали, а це означає, що в юридичному плані у нас все добре, тому ми зараз чекаємо процедурні процеси, зокрема, ДЕСС повинен розробити проєктне рішення Кабінету Міністрів України і цей проєкт розпорядження має пройти всі необхідні узгодження. Потім вже відбуватиметься процес закріплення статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу. Я думаю, що найближчим часом все буде відомо. А ми зі свого боку готові допомогти державним установам, щоб скоріше довести цю справу до кінця», – сказав він.

Джерело фото: Facebook/ Eskender Bariiev

У свою чергу, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів та один з розробників закону про корінні народи України – Сулейман Мамутов заявив, що правовий статус надасть можливість Меджлісу використовувати низку прав, які передбачені на сьогодні законом про корінні народи України: отримувати доступ до фінансового забезпечення діяльності представницького органу, отримання офіційного доступу до фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав і міжнародних організацій. 

«Це можна розглядати і розцінювати, як досить позитивний новий крок, якого раніше в історії України ще не було», – розповів Мамутов.

Закон про корінні народи України вступив в силу майже два роки тому, а порядок закріплення правового статусу представницького органу був прийнятий Кабінетом Міністрів України в серпні 2022 року. Сулейман Мамутов припускає, що протягом майже року члени Меджлісу могли проводити консультації з юристами та членами Меджлісу та збирати документи перед реєстрацією. 

«Можливо, проходили консультації, як буде працювати цей порядок. Можливо, проходив збір документів, тому що відповідно до процедури, необхідно подати документи, заяву, установчий документ представницького органу, відомості про персональний склад. Необхідно також подати документи, що підтверджують повноваження керівника представницького органу. Я ще нагадаю, що все таки Меджліс і його представники перебувають не лише на території, яку контролює уряд України, а також на тимчасово окупованих територіях», – вважає Мамутов.

За інформацією голови Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, процес реєстрації представницького органу на десять місяців затримало задовге прийняття нормативно-правових актів, а потім погодження з міністерствами ( Міністерством культури та інформаційної політики, мінфіном та Міністерство юстиції).

«Процес імплементації закону досі  продовжується. Тобто, щоб працювала кожна стаття закону, потрібно, щоб були прийняті нормативно-правові акти. Над трьома актами працювали практично цілий рік. Наприклад, акт про порядок закріплення правового статусу представницькому органу або порядок про консультації з Меджлісом. Також є напрацьований проєкт  про резервування земель для представників корінних народів, які повертаються на батьківщину. На жаль, цей порядок і нормативний акт ще не затверджений Кабінетом Міністрів України. Тобто, це такі процеси, над якими постійно треба працювати», – сказав Барієв.

Він також додав, що на  тому ж тижні, коли проходила подача першого пакету документів на реєстрацію національного органу кримських татар, в гаазькому Міжнародному Суді ООН відкрились публічні слухання у справі про порушення Росією двох міжнародних конвенцій в Україні у 2014 році. До складу української делегації увійшов і голова Меджлісу, Рефат Чубаров. Проте ця подія до реєстрації національного органу ніякого відношення не має.

«Там же розглядається порушення двох конвенцій - це фінансування тероризму, а інша дискримінація.  От якраз таки по цій справі, дійсно, заборона Меджлісу є  ключовою складовою. Якщо говорити про майбутнє, то дійсно Міжнародний суд надав проміжне рішення для Російської Федерації, щоб вони відмінили заборону Меджлісу. Отже, в принципі, Українська держава заявила, що вона буде реалізовувати і забезпечувати права корінного кримськотатарського народу. Я думаю, що в тому числі це дуже важливо і з політичної точки зору і з міжнародної точки зору. Дійсно, Україна може стати прикладом для багатьох країн, де мешкають корінні народи. Але скажу відверто, що ніякої привʼязки до Гааги ми не мали, тому що в нас є свої плани за якими ми робимо нашу роботу», – розповів голова Кримськотатарського ресурсного центру.

Сулейман Мамутов ж звернув увагу, що позитивні зміни в житті кримських татар залежатимуть від того, наскільки продуктивно та ефективно Меджліс зможе скористатися тими можливостями, які на сьогодні передбачені Законом.

Джерело фото: Facebook/ Рефат Чубаров

«На сьогодні у Меджлісу кримськотатарського народу немає ресурсної підтримки від держави. І я хочу нагадати, що з одного боку держава може надавати таку підтримку офіційно, через бюджетний процес. З іншого боку, держава має встановити порядок звітування за використання цієї підтримки ресурсно. І звісно, що такий подвійний процес, мені здається, він може лише посилити представницький орган. Тобто ту діяльність яку він все одно раніше проводив, але напевно, що не в такому масштабі, який зможе робити після отримання ресурсного забезпечення. Це і консультації всім кримським татарам, які їх потребують. Ну і плюс, Меджліс зможе офіційно отримувати міжнародну допомогу. Раніше цього не було передбачено законодавством України», – сказав Мамутов. 

За словами Барієва, в серпні мають бути підготовлені проєкти бюджетів на наступний рік, за які народні депутати голосуватимуть у вересні. Важливо, що цьогоріч Меджліс не подаватиме бюджет на фінансування органу. 

«В цілому законом передбачено, але зараз немає нормативно-правового акту, є стаття закону, що представницький орган має фінансуватися за окрему програму та інше. Я думаю, що в цьому році ми не встигнемо. Крім того, треба напрацьовувати ці нормативно-правові акти і я думаю, що на них піде рік, тому що дійсно ці процеси дуже повільні. Я думаю, про фінансування ми зможемо говорити, ну можливо, через рік», – розповів він. 

Юрист міжнародник та член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов все ж сподівається, що позитивний висновок Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті буде спрямований до Міністерства культури та інформаційної політики і протягом 30 робочих днів, відповідно до постанови Кабміну буде прийнято рішення про офіційний статус Меджлісу.

«Сумніваюся, що Меджліс кримськотатарського народу подавав би пакет документів, якби була б висока ймовірність того, що йому відмовлять у закріпленні такого правового статусу. Звісно, що я не можу виключати такого варіанту, але цей сценарій мені здається дуже мало ймовірним», – пояснив він. 

Водночас, Ескендер Барієв, як людина яка займається процесом реєстрації представницького органу зі сторони Меджлісу, впевнений, що потрібно довго і багато працювати над нормативно-правовими актами і вибудовуванням стосунків між представницьким органом кримськотатарського народу та державою. 

Читайте нас у Telegram