Усього пропонують змінити назви 225 населених пунктів Кримського півострова, зокрема: 7 назв планують змінити через невідповідність правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови; 185 – через невідповідність українським лексичним нормам та стосунок до російської імперської (колоніальної) політики; 33 – через можливу невідповідність українським лексичним нормам та стосунок до російської імперської політики. 

Під час брифінгу голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов розповів, що аналіз назв українських населених пунктів відбувався з врахуванням попереднього досвіду декомунізації. Відповідно, рекомендації міститимуть три групи: 

* Перша група – назви населених пунктів України у написанні яких зафіксовані помилки або невідповідність орфографічним, граматичним, словотвірним нормам державної мови.

* Друга група – назви в межах кожної області, де на думку експертів міститься ідеологема, яка відображає той чи інший період історії України у період колонізації.

* Третя група – рекомендації для місцевих громад щодо розгляду питання з назвою свого населеного пункту і проведення додаткової консультації та обговорення.

Володимир Мозгунов також зазначив, що в 12-му пункті закону сказано, що органам місцевого самоврядування, ОВА, військово-цивільним адміністраціям у 6-ти місячний строк з дня оприлюднення рішення Комісії у встановленому законодавством порядку рекомендовано провести консультації з громадськістю та подати на розгляд парламенту свої пропозиції щодо перейменування.

У свою чергу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв у розмові з Суспільним Крим пояснив, що є компетенція Національної комісії щодо певної стандартизації, вірного правопису й правильного відтворення транслітерації населених пунктів з інших мов. 

«Зараз перед Україною стоїть завдання щодо вирішення питань декомунізації населених пунктів в тимчасово окупованому Криму. Якраз таки є низка норм, які надають таку можливість, зокрема, Закон «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», Закон «Про корінні народи України» та Закони про декомунізацію. Зараз також внесені зміни щодо географічних назв, де стаття також передбачає питання деколонізації», – сказав Барієв. 

У додатку до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови зазначено перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Автономній Республіці Крим. 

Зокрема, село Передущельне пропонують перейменувати у Передущелинне, а Просторне – у Просторе. Назву села Рибаче замінити на Рибацьке, а село Пироговка відтепер називати Пирогівка.

Ескендер Барієв додав, що позиція Меджлісу кримськотатарського народу та Кримськотатарського ресурсного центру – остаточно вирішити питання з відновленням історичних назв українського Криму. 

«Необхідно провести вірну транслітерацію кожної назви, яка має тюркське або грецьке походження. У Криму дійсно є такі назви населених пунктів, які потребують набуття вірного перекладу. Хочу нагадати, що після депортації кримськотатарського народу, було перейменовано близько 400-440 вулиць і тому ми, а саме – Меджліс кримськотатарського народу та Кримськотатарський ресурсний центр готові сприяти всім державним органам, які відповідають за це питання, а особливо: у відновленні історичних назв, проведенні деколонізації та декомунізації назв населених пунктів в Криму, а також готові сприяти компетентним органам щодо правильної транслітерації. Я думаю, що в перспективі ми будемо активно над цим працювати», – розповів український кримськотатарський політик.

Читайте нас у Telegram