Про ймовірність підриву, причини таких дій окупантів та про наслідки, які це може мати для довкілля та людей розповідає Суспільне Крим.

Росіяни демонстративно завозять вибухівку на територію хімічного заводу «Кримський титан» розповіла і керівниця пресцентру Сил оборони і охорони Півдня Наталія Гуменюк в ефірі нацмарафону. За її словами окупанти використовують подібний шантаж не вперше, раніше вони вже маніпулювали ризиком підриву Каховської ГЕС та Запорізької АЕС.

«Ми розуміємо, що в першу чергу, якщо станеться такий хімічний інцидент, то під ураження потрапляють безпосередньо підрозділи окупаційних військ. Звісно – і прилеглі регіони. Але загроза може бути такою силою, ми вивчаємо всі аспекти, що аж до Туреччини. Тому навряд чи буде розіграно таку страшну карту» – каже Гуменюк.

Один із колишніх представників топ-менеджменту хімзаводу «Кримський титан», який просить не називати його імені, розповідає, що ймовірний підрив цього заводу не стане екологічною катастрофою глобального масштабу на кшталт аварії на Чорнобильскій атомній станції, в місцях викидів не утвориться зони відчуження, яка потребуватиме ізоляції на сторіччя, але його варто розглядати як серйозну регіональну катастрофу, бо для тих людей, що перебуватимуть в зоні викиду хімікатів, це нестиме смертельну загрозу.

«Кримський титан» випускає моноамонійфосфат. Для того, щоб його випустити, використовують рідкий аміак, обсяг зберігання у сховищах та залізничних цистернах на відстої може досягати 480 тонн. Аміак зберігають у зрідженому стані й під тиском. Якщо він виходить назовні, то для живої істоти він є досить небезпечним, адже у великій кількості одразу спричиняє удушення», – каже колишній працівник заводу.

Нашатирний спирт, який використовують щоб людина прийшла до свідомості, теж є розчином аміаку у воді. У невеликій концентрації він не є токсичним, а при збільшеній концентрації спричиняє роздратування та опіки слизових оболонок, шкіри, а також опіки та набряки легенів.

«Якщо у повітрі буде велика кількість аміаку, то люди не зможуть нормально дихати та почнуть гинути. 480 тонн – це занадто велика кількість, яка викликає досить серйозну небезпеку. Я не можу бути впевненим, що сховище там повністю заповнене, але якась кількість аміаку все ж є, особливо зважаючи на інформацію, що ніби виробництво моноамонійфосфату останнім часом там працювало», – каже наш співрозмовник.

Джерело фото: РІА "Новости"

За його словами, якщо сховище з аміаком розгерметизують, він витікатиме та відразу вступить у процес випаровування, адже почне нагріватися та кипіти й насичувати атмосферу. Якщо поруч опиниться джерело вогню, то є ймовірність вибуху саме хімречовин.

«Коли працюють з аміаком, то завжди використовують інертні гази, зокрема, азот. Спричинення вибуху наразі є найбільшою небезпекою, у результаті якого виникне масове отруєння людей. Навіть якщо він потрапить у ґрунт, то він піде далі у воду та утворить аміачну воду. Його можна сприймати як добрива. Але варто зазначити, що будь-які добрива у великій концентрації стають небезпечними для рослин. Аміак легший за повітря відповідно, хвиля буде розповсюджуватися та підніматися вверх.

Рано чи пізно по мірі розповсюдження аміачної хвилі концентрація буде падати, так, що одного разу залишиться лише специфічний аміачний запах, який не буде смертельним. Напрямок та глибину проникнення хвилі аміаку з смертельно небезпечною концентрацією наразі прорахувати важко, це залежатиме від кількості аміаку, що витече, наявності джерел тепла в зоні витоку, що сприятимуть випаровуванню, температури довкілля, швидкості та напрямку вітру тощо, але спеціальні комп’ютерні програми для розрахунку є зазвичай у підприємств та органів МНС, то ж розрахувати різні сценарії не є чимось важким», – пояснив представник.

Показовим називає ймовірне замінування заводу і військовий експерт та співголова громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.

«Хімзавод є підприємством підвищеної небезпеки і створення штучної екологічної катастрофи може не тільки призупинити контрнаступ, але й суттєво вплинути на екологію окупованого півострова. Це не перше повідомлення щодо хімзаводу «Титан». Проводиться низка оперативних заходів, які несуть за собою можливе створення штучної екологічної катастрофи. Скоріше за все це використовується як важіль військово-політичного тиску. Так окупанти намагаються показати, що вони готові піти на такі серйозні кроки, але тільки у випадку, якщо буде спроба військовим шляхом деокупувати Кримський півострів», – сказав військовий експерт.

У 2018 році з цим заводом уже була пов'язана хімічна катастрофа, тоді територію Чаплинського та Каланчацького районів, а також частину Херсонщини накрила хмара хлороводню. Це вплинуло на здоров’я людей та спричинило корозію металів.

«У 2018 році ситуація була інакша. Вона  була повʼязана не з аміаком, а з кислотним накопичувачем навколо «Кримського титану». Там є озеро, приблизно 42 км², в яке десятиріччями потрапляли викиди сірчаної кислоти та сульфатів заліза з хімзаводу. Якимось чином у кислотний накопичував потрапила велика кількість води, яка містила хлориди. Коли хлориди потрапляють у сірчану кислоту, відбувається обмінна хімічна реакція і утворюється хлороводнева кислота (соляна кислота), а хлороводень на відміну від сірчаної кислоти є дуже летючим та здатний легко випаровуватися. Хлороводень з озера випаровувався протягом декількох місяців і створював ефект негативного впливу на навколишнє середовище», – розповів один із колишніх представників топ-менеджменту хімзаводу «Кримський титан».

Джерело фото: РІА "Новости"

«Потенційно у разі підривів боєзапасів у кислотонакопичувачі, що можуть спричинити руйнування дна та попаданню грунтових вод, які містять хлориди, або ж у випадку руйнування дамби кислотонакопичувача та змішування його вмісту з водою, яка містить хлориди – ситуація 2018 року повторитися. Крім того вона  матиме ще більші наслідки в залежності від того, скільки хлоридів потрапить в кислотонакопичувач, який містить сотні тисяч тонн сірчаної кислоти», – каже один із колишніх представників топ-менеджменту хімзаводу «Кримський титан».

Ще однією потенційною небезпекою є запаси сірки, що використовуються для виробництва сірчаної кислоти. Кількість цих запасів на заводі складає тисячі тонн. У випадку займання від джерела вогню сірка з киснем повітря формує діоксид сірки, який є токсичним та агресивним газом і є досить небезпечним для людини.

Читайте нас у Telegram