Суспільне Крим поспілкувалося з координатором руху громадського спротиву на окупованих територіях «Жовта стрічка», який розповів детальніше про мету, завдання та результати мирних протестних акцій українців в захоплених Росією українських регіонах.

Як зародилася ідея створення громадянського руху спротиву?

Я та мій колега Тарас – родом з Херсону. До 5 березня нам вдалося вивезти власні сім’ї, а самі залишилися й намагалися організувати шляхи гуманітарної допомоги, поки лінія фронту ще остаточно не стабілізувалася. Нашою метою було – полегшити життя людям. Але ми розуміли, що довго на цьому не протримаємося, а особливо, після одного з останніх мітингів 10 березня, коли зрозуміли, що росіяни реально планують захопити місто своєю владою та розповсюдити тут свій репресивний режим. Потрібно було якось на це реагувати, але ми не хотіли, щоб це було так, як у Донецьку чи в Луганську, коли все українське одразу знищувалося, а місцеві, які залишалися в умовах окупації – почали втрачати надію та змирилися з окупацією, адже все більше бачили там російську пропаганду.

Читайте також: Ми ніколи не відмовимось від свого прагнення до свободи та справедливості — «Жовта Стрічка»

А також ми хотіли зруйнувати дурний міф щодо того, що українці в окупації змирилися з цим всім. Ми прагнули зробити щось таке, що кожному українцю би нагадувало про Україну. Це мав бути простий та легкодоступний символ, який в подальшому би став масштабним явищем. Ми обрали жовту стрічку. Мій колега придавав символізму цьому, адже це один з кольорів нашого стягу. Насправді ж, моя мама вдома займалася вишивкою і у мене було три-чотири мотки по 100 м жовтої стрічки. Ми розуміли, що такий розхідний матеріал стане найбільш доступним на найближчі дні розгортання руху.

Яка на сьогоднішній день приблизна кількість залучених до руху спротиву «Жовта стрічка»?

Нереально тяжко це усе підрахувати, адже кожен українець в окупації - партизан. Просто не всі можуть знати за наші соціальні мережі, але всі прекрасно розуміють, що жовта стрічка символізує. Вони можуть нікуди не надсилати ці фотографії й ми їх ніколи в житті не побачимо, але, наприклад, в Херсоні у нас було близько 400 людей, які працювали в режимі нон-стоп. Після деокупації ми пройшлися містом і помітили ще сотні графіті, які нам не надсилали люди. Коли ми спілкувалися з журналістами в Херсоні та проводили їм екскурсію, то вони самі підходили до людей й запитували про те, що вони знають за «Жовту стрічку».

Жодного мешканця Херсону не було, який би не знав що це. Ми до створення чат-боту мали 1 500 активних людей, а зараз ним користується близько 7 тисяч, серед яких: хтось розвішує стрічки, хтось займається друком, хтось малює графіті, хтось відповідальний за логістику фарби, а хтось надсилає інформацію про колаборантів. Зараз вже відомо про понад 17 тисяч учасників руху спротиву «Жовта стрічка». 

Читайте також: За рік роботи «Жовтої Стрічки» до руху долучилося понад 17 тисяч активістів на всіх ТОТ

В якому регіоні «Жовта стрічка» працює найактивніше?

Починалося все з Херсону й хотілося би сказати, що на Херсонщині, але виявилося, що саме на території окупованого Криму, де знаходиться 3 тисячі наших активістів і це лише ті, кого ми знаємо через наш чат-бот «Разом». По кількості повідомлень та зроблених заходів на території півострову, то там значно переважає кількість активістів, якщо порівнювати з іншими регіонами. 

З якими складнощами довелося зустрітися?

Якщо говорити за складнощі, то це, в першу чергу, кібербезпека. Безпека зв’язку, щоб максимально убезпечити себе та унеможливити відкриття всієї сітки активістів. Щоб активісти знали, що це повідомлення дійде тільки до одного адресата – координатора руху. Та щоб активісти були впевнені, що ніякі окупаційні служби не зможуть перехопити їх та потім покарати за їхні дії.

Коли в Херсоні руйнували телевежі та вишки зв’язку, то було надзвичайно важко працювати в таких умовах. Ти не можеш бути постійно на зв’язку, але мусиш, щоб координувати людей на інших окупованих територіях. Бувають також проблеми із закупівлею фарби для принтеру, звичайного паперу, матеріалів певного кольору… Знаходячись в одній окупованій області, потрібно дистанційно скоординувати людей в іншій. Моє завдання як координатора, знайти людей, які матимуть можливість роздрукувати необхідну кількість листівок, придбати фарбу та зробити це максимально безпечно. У цьому і є основні складнощі.

Чому саме «Жовта стрічка»?

Були ідеї щодо акцій підтримки з синьою стрічкою, але вони проводитимуться лише в підконтрольних Україні містах. Ми вже провели одну таку акцію в Житомирі, з якою нам допоміг український співак Микола Сєрга і Житомирський мистецький центр. Вони провели цю акцію й показали, що у них синя стрічка, а на окупованих територіях – жовта. Якщо їх об’єднати, то буде єдина Україна.

Читайте також: Депутати Європарламенту отримали квитки на потяг до Сімферополя після деокупації

Чи були випадки, коли учасники руху спротиву напряму взаємодіяли з окупантами?

Були десятки випадків арештів, допитів та переслідувань учасників руху спротиву «Жовта стрічка». Росіяни й досі прагнуть знайти всю координаційну сітку, але ми намагаємося зробити все так, що жоден активіст не знав іншого активіста, окрім координатора. Через це росіянам не вдається знайти так звану «голову» цієї системи, щоб її знешкодити. Вони вже неодноразово затримували багато різних людей. У Мелітополі взагалі збирають так званий «суд», бо затримали двох наших активісток з жовтими стрічками.

У нас також є активісти, які працюють сантехніками, автомеханіками або викладачами на окупованих територіях. Звісно, що вони на 100% співпрацюють з окупантами та колаборантами, але водночас, вони продовжують чинити свій власний спротив. Наприклад, сантехнік може спеціально замінити трубу, щоб її прорвало та змусило окупаційну владу переїхати в іншу будівлю. Це також є своєрідний спротив російській владі. Викладачі можуть викладати не за російською програмою, а за українською. Автомеханік може засипати пісок в бак для топлива та змусити двигун вийти з ладу. Але це лише у випадку, якщо лагодити машину комусь із окупантів чи колаборантів. 

Читайте також: У Брюсселі дипломати в Європарламенті малювали жовті стрічки у рамках акції від «Жовтої стрічки»

Чи надходила інформація про те, що на окупованих територіях ворог заборонив в магазинах купувати фарбу та тканину жовтого/синього кольорів?

Це дуже поширено в окупованому Криму. Там навіть приймали якісь юридичні постанови, щоб відстежувати продаж синьої й жовтої фарби та стрічок. Нам про це доповідали також з окупованого Бердянську, Генічеську та Скадовську. Зараз там дістати це нереально. Розповідали навіть, що в будівельних магазинах потрібно замовити всі кольори, разом з жовтим, щоб використати лише жовтий. Це все постійно фіксується. Тому ми переходимо іноді на різні фарби. Головне - донести суть окупантам, що ЗСУ вже наближається та що Крим, Херсон, Запоріжжя, Донецьк і Луганськ – це Україна. Про це можна писати будь-якому фарбою. 

Як приєднатися до «Жовтої стрічки»?

По-перше, потрібно бути на окупованій території. По-друге, мати внутрішнє бажання зробити власний внесок в перемогу України. Це неймовірно важливо. Це відкриє шляхи не лише увійти в історію, але й підтримати моральний дух українців в окупації. Для цього треба написати координатору руху в будь-якій соціальній мережі. Зараз ми працюємо через чат-бот «Разом», де кожен активіст отримує приблизно однакові завдання, але вони всі різних видів допуску та довіри. Тому потрібно пройти тестове завдання, щоб перекваліфікуватися в ту людину, яка готова щось робити задля перемоги. Наш чат-бот є неймовірно зручним, де я особисто відповім вам на всі питання, координую та отримую ваші результати.