26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей, які прагнули захистити суверенітет держави та мужньо почали чинити спротив російській окупації. Тоді кримчани офіційно заявили всьому світу про бажання зберегти цілісність України. Але вже наступного дня о 5-й ранку до адміністративних будівель Криму увійшли представники військового формування РФ.

До дня спротиву окупації Кримського півострова Суспільне Крим підготував хронологію подій, які розпочалися ще задовго до 26 лютого та за допомогою яких міжнародна спільнота отримала змогу сформувати конкретний образ Росії, як країни-агресора. 

20 лютого 2014 року

В українському Криму розпочалося активне пересування озброєних людей у військовій формі без розпізнавальних знаків, зо мали за мету захопити будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу та інші стратегічні об'єкти. Тоді українська розвідка повідомила, що Росія перекинула на півострів десантно-штурмові підрозділи і техніку 810-ї бригади. 

Разом з тим проросійські депутати парламенту Криму прилетіли в Держдуму Росії. Голова Верховної Ради півострову Володимир Константинов тоді наголосив, що про відокремлення Криму говорити ще рано, але згодом додав, що це цілком ймовірно.

У свою чергу, глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров негативно відреагував на такі заяви, а тому зауважив, що подібні висловлювання є прямим підбурюванням й відкритим запрошенням російських силових структур в український Крим.

21 лютого 2014 року

Зі столиці України на півострів повернулися кримчани, які брали участь в Антимайдані. Активісти Євромайдану та місцеві жителі зупинили автобусну колону кримських антимайданівців, які поверталися додому, пасажирів вивели з автобусів, провели обшук, з них деяких побили, а також спалили декілька автобусів. Самих антимайданівців відправили на півострів електричками, а з автобусів звільнили трьох чоловіків, що були прихильниками Майдану, яких раніше антимайданівці вирішили взяти в полон.

Водночас частина «Партії регіонів», яка знаходилася в Криму, почала розповсюджувати брехливу інформацію щодо вбивства кількох кримчан біля Корсунь-Шевченківського Черкаської області, яку згодом російські ЗМІ назвуть «Корсунським погромом», а Путін покликатиметься на цю подію, яка «стала приводом для військової операції» в Криму. Зокрема, вони повідомили про сімох вбитих чоловіків, а також про жорстокі тортури, яких зазнали кримчани. Пізніше про відсутність загиблих і зниклих безвісти під час подій у Корсуні повідомила поліція Черкаської області. Відповідно до офіційної інформації відомства, слідчі проводили пошукові заходи в рамках кримінальних проваджень за іншими статтями, але наразі вони закриті.

Згодом очільник кримського парламенту Володимир Константинов також підтвердив, що ніяких підтверджень вбивств немає. 

21 лютого 2014 в Криму партія «Руська єдність» на чолі якої був колаборантів Сергій Аксьонов, створюється формування народного ополчення, які пізніше біля парламенту нападуть на кримчан, які прийшли підтримати Євромайдан у Києві. 

22 лютого 2014 року

Поки у різних містах півострова кримчани проводили акції на підтримку столичного Євромайдану, до Криму повертається кримський «Беркут». Зазначається, що в  Сімферополь також привезли загиблих: одного «беркутівця» та двох бійців внутрішніх військ.

Тим часом в Керчі на учасників мітингу, які вийшли підтримати Євромайдан, нападають прихильники «російського миру» та одного з чоловіків безжально забивають ногами.

22 лютого 2014 до Криму таємно прибув президент-утікач Віктор Янукович, якого саме в цей день Верховна Рада офіційно  відсторонила від його повноважень. 

Вже у 2015 році на екрани вийде проросійський фільм «Крим. Шлях на Батьківщину», де росіяни відкрито показали незаконне вторгнення «зелених чоловічків» на півострів. У фільмі також покажуть інтерв'ю з президентом Росії Володимиром Путіним, який підкреслить, що саме в ніч з 22 на 23 лютого ворог планує захопити Крим.

Тим часом на ялтинському шосе під Севастополем, а також у Верхньосадовому, на шляху до Сімферополя, місцеве населення почне встановлювати протитанкові їжаки.

23 лютого 2014 року

У Сімферополі пройшов мітинг у пам'ять вбитого першого муфтія Номана Челебіджіхана, який виступав за рівні права всіх народів, що живуть у Криму, а також на підтримку демократичних цінностей. Відомо, що на площі зібралися 15 тисяч кримчан різних національностей.

Нагадаємо, Номан Челебіджіхан – кримськотатарський державний діяч, один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної Республіки та перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі.

Він неодноразово заявляв про свою демократичну позицію щодо рівних прав усіх народів, але після того, як до влади прийшли більшовики, які не визнавали кримськотатарський уряд – існування молодої Кримської Народної Республіки було під загрозою. 

У 1918 році більшовики захопили владу в Сімферополі, заарештували Челебіджіхана й літаком перевезли його у Севастополь. А вже 23 лютого 1918 росіяни розстріляли чоловіка у міській в'язниці, тіло якого потім викинули в Чорне море.

Варто зауважити, що поряд з демократичним мітингом проходив «рух ополченців», яких було значно менше. Людям пояснювали правила збирання та розбирання автоматів. Тоді ж підняттям рук проголосували за «народного мера», яким став громадянин РФ Олексій Чалий.

Тим часом військова розвідка України дізнається, що на аеродромі в Анапі приземлилася велика кількість літаків з військовими на борту. А у Севастополі тоді помітили виконувача обов'язків міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та нардепа Валентина Наливайченка, які офіційно не заявили про втечу Януковича. За їхніми словами, мета візиту – зустріч з керівником кримської міліції.

24 лютого 2014 року

Розпочалося масове звільнення серед кримської влади: про свою відставку заявили глава Севастопольської адміністрації Володимир Яцуба та мер Ялти Сергій Ілаш.

Ворожі БТР вже перекрили всі в'їзди до Севастополя. До Криму прилетіли депутати російської Думи разом з главою комітету у справах СНД Леонідом Слуцьким, який почав заявляти про російські документи для населення Криму й наголошувати на так званому «референдумі», завданням якого було швидке приєднання українського півострову до Росії.

Кораблі ВМФ РФ, які здійснювали охорону морської акваторії в районі проведення Сочинської олімпіади, взяли на борт в Новоросійську «зелених чоловічків», які зовсім скоро в українському Криму захопили адміністративні будівлі та заблокували усі українські військові частини на півострові.

25 лютого 2014 року

Поки в Крим з Росії прибувають так звані «добровольці», які намагалися видавати себе за місцеве населення, ті, хто незаконно прибув на півострів раніше, з’їхались до Кримського парламенту та вимагали не визнавати нову київську владу, і провести раніше згаданий референдум, продовжуючи пропагувати фейки щодо «поїзду з озброєними бандерівцями».

Кримська влада призначила позачергову сесію на 26 лютого. Глава Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що під час сесії планують ухвалити ряд сепаратистських рішень, завдяки якому росіяни спробують легітимізувати анексію півострова, а тому вирішено було провести мітинг задля збереження територіальної цілісності.

Разом з тим Путін офіційно заявляє про позапланову перевірку боєготовності військ на кордоні з Україною. Водночас під стінами кримського парламенту на заклик Меджлісу  вже відгукнулися більше, ніж 10 тисяч проукраїнських кримчан, які прагнути захистити суверенітет країни.

На жаль, кримські правоохоронці почали масово звільнятися за власним бажанням й притримуватися виключно нейтральної позиції. 

26 лютого 2014

У розпал мітингів корінне населення неодноразово заявляло про переодягнених військових РФ, кубанських казаків та інше населення країни-терориста, яке спеціально вдавалося до провокацій.

Важливо також підкреслити різницю в чисельності: один з мітингів – організований колаборантом Сергієм Аксьоновим з вимогою автономії у складі Росії (близько 2 тисяч учасників), інший – місцеві українські патріоти і кримські татари, які відстоювали територіальну цілісність України (5–10 тисяч учасників).

Між учасниками мітингів виникли сутички, у ході яких постраждали 30 людей. Під час сутичок учасники акцій отримали черепно-мозкові травми. Двоє осіб у ході протистоянь загинули. В одного чоловіка стався серцевий напад, іншу жінку – затоптав натовп.

Заразом в Ялтинський військовий санаторій Чорноморського флоту Росії почали активно прибувати російські військові вантажівки з солдатами-строковиками, що проходили службу на флоті.

Мітинг біля Верховної Ради Криму. Джерело: Максим Кошелев

27 лютого 2014 року

У ніч на 27 лютого Верховну Раду та уряд Криму в Сімферополі захопили озброєні російські спецпризначенці та вивісили над будівлями російський триколор. «Зелені чоловічки» були озброєні автоматами, кулеметами, гранатометами. Вже згодом з’ясувалось, що це був спецназ Головного розвідувального управління Росії.

Під дулами автоматів парламенту все ж таки довелося провести засідання. Тоді у відставку відправили уряд Анатолія Могильова, а замість нього призначили новим прем’єром лідера партії «Руська єдність» зрадника Сергія Аксьонова. 

У парламенті офіційно заявили про проведення «референдуму» щодо статусу Криму. У свою чергу, Аксьонов одразу підпорядкував собі силовиків та звернувся за допомогою до президента РФ.

Російським військовим вдалося зайняти блокпости на Перекопському перешийку та Чонгарі, заблокувати в’їзди та виїзди до Криму сушею й захопити аеропорт «Бельбек». Пізніше вони зупинять паромну переправу у Керчі. 

28 лютого 2014 року

Цього дня відбулася перевірка боєготовності військ Південного військового округу РФ, в якій було задіяно до 150 тисяч особового складу, 90 літаків, 120 вертольотів і 880 танків. 

Російські військові без розпізнавальних знаків почали масово блокувати українські військові частини на півострові.

1 березня 2014 року

Президент Росії направив до Ради Федерації Федеральних Зборів РФ пропозицію про введення в Україну російських військ «для усунення загроз життю громадян Російської Федерації, співвітчизників, особового складу військового контингенту збройних сил Російської Федерації, який дислокується <…> на території України». 

Рада Федерації одноголосно підтримала таку пропозицію і вже цього ж дня російські ударні підрозділи розгорнулися у Ростовській, Воронезькій, Курській, Білгородській, Брянській областях. На Поліському, Слобожанському, Донецькому та Кримському оперативних напрямах було створено ударне угруповання, яке перебувало в повній бойовій готовності до вторгнення в Україну до кінця травня 2014 року.

11 березня 2014 року

Верховна Рада Криму і Севастопольська міська рада прийняли незаконну декларацію про незалежність АР Крим та міста Севастополя, згідно з якою у разі рішення в результаті «референдуму» увійти до складу Російської Федерації.

16 березня 2014 року

Відбулося проведення псевдореферендуму щодо статусу Криму, призначення якого відбулося всупереч українському законодавству.

18 березня 2014 року

У Москві Президент РФ В.Путін, «голова Ради міністрів Республіки Крим» Сергій Аксьонов, «спікер Верховної Ради Республіки Крим» Володимир Константінов і «Голова Координаційної ради з організації управління по забезпеченню життєдіяльності Севастополя» Олексій Чалий підписали непризнаний усіма цивілізованими країнами світу «Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії».

Внаслідок агресії Росію позбавили членства у клубі Великої Вісімки (G8). США та Євросоюз ввели у дію план санкцій щодо Росії. Україна подала багато позовів проти Росії до міжнародних судів і деякі з них вже виграла. НАТО вирішило вжити невідкладні заходи щодо призупинення будь-якої практичної військової співпраці із Росією та припинити планування спільної місії.

21 березня 2014 року

Путін підписав указ про ратифікацію незаконного «договору».

25 березня 2014 року

Росіяни окупували останню військову частину Криму, що тримала Державний прапор України – тральщик ВМС «Черкаси». Відтоді АР Крим і Севастополь потрапили у повну окупацію ЗС РФ.