Інтерв’ю з ексбранцем Кремля Ісмаїлом Рамазановим: тезісно про головне

Присяжнюк Владислава, Невгад Катерина
·
10:16, 26 лютого
Інтерв’ю з ексбранцем Кремля Ісмаїлом Рамазановим: тезісно про головне
Джерело фото: Скріншот

Кримський татарин, колишній політв’язень Кремля і активіст Ісмаїл Рамазанов розповів про війну і свою участь у захисті країни, про потреби військовослужбовців на фронті, репресії проти громадян України на окупованих територіях та про національну пам’ять кримських татар.

"Коли розпочалась війна - я не розгубився. В першу чергу відвіз дружину у безпечне місце. На той момент я думав, що в Україні є такі місця, але я сильно помилявся. Після того, як повернувся у столицю, наступного ж дня вступив до лав ДФТГ в центрі Києва".

"Ми дуже швидко об’єдналися та створили потужний підрозділ. Отримали зброю, за допомогою якої обороняли столицю".

"Важко навчити людей правильно поводитися зі зброєю, аби це було безпечно для них та оточення. Проте, всі хлопці, що були у нашому підрозділі навчилися. Надалі ми стали їздити на полігон і використовували зброю на практиці".

"Зараз на моїй відповідальності не лише моє життя, але й життя моїх близьких. Перед тим, як щось зробити, я довго думаю і раджусь з усіма. Прийде час і хто зна, можливо я буду одним із тих, хто буде звільняти Крим".

"На щастя, вже для ЗСУ потрібно менше амуніції. Проте такі банальні речі, як шкарпетки, теплі речі, підштанки якісь, термобілизна - вони й досі потрібні. Між собою ми називаємо це розхідник. Всі розуміють, що на передовій хлопці не перуть шкарпетки. Вони їх поміняли, викинули та побігли далі. Тому завдяки волонтерам такі потреби ефективно перекриваються".

"З Криму дуже багато людей звертаються, які хочуть хоч чимось допомогти. Всі повинні розуміти, що зробити це з Криму безпечно для себе – досить складно. Багато хто навіть допомагає з Казахстану, Туреччини. Хоча сьогодні Туреччина сама потребує допомоги. Не дивлячись на це, люди тягнуться, люди дивляться, інформація доходить завдяки журналістам. Тому я не можу сказати, що всі прямо втомилися. Сьогодні допомагають одні, а завтра інші".

"Окупанти перекрили усі шляхи виїзду з тимчасово окупованого Криму на материкову частину України. Навіть з того самого окупованого Мелітополя і Херсонщини люди не можуть виїхати. Росіяни прекрасно розуміють, що мирне населення – це їх щит. Вони звикли так прикриватися. Не буде мирного населення, ЗСУ знатимуть, що робити з окупантами, їх просто знищать. На жаль, там залишилося досить багато патріотично налаштованих мешканців, які роблять усе, що в їх силах в умовах окупації"

"Такі речі, як тортури та катування – це для окупантів звичні речі. Застосування електричного струму – це для них також нормально. Вони розуміють, що будь-який кримський татарин для них – це злочинець. Існування кримськотатарського народу в Україні – це небажана річ для окупанта. Росіяни намагаються будь-ким чином перетягнути погляди корінного народу на свій бік. Ми прекрасно розуміємо, що це не можливо. Мій народ дуже чітко пам’ятає, що з ним було в 1944 році. Тому ми ніколи не протягнемо руку собаці, яка нас колись покусала".

"Один з фсбівців, колишній співробітник СБУ. Під час катування сказав, що ми через тебе пропустимо електричний струм, і ти не те, що зізнаєшся у, тому в чому ми тебе звинувачуємо, ти ще й візьмеш на себе вбивство принцеси Діани, чи ще якихось таких відомих особистостей".

"Мій народ в цілому є проукраїнський в Криму. Навіть не дивлячись на 8-річну окупацію. Досі люди борються. Виїжджаючи з Криму продовжують боротьбу, беручи в руки зброю захищаючи цілісність України". 

"Я сподіваюсь, що деякі з ворогів не встигнуть все ж таки виїхати з деокупованих територій і у нас буде досить потужний обмінний фонд. Якщо говорити в цілому, то репресії відбуваються по всій Росії (у тому числі Кавказ, Татарстан). Просто нам невідомі масштаби цього всього...Я сподіваюсь, що всі ці народи колись здобудуть перемогу на землі, на якій проживають".

"На початку 2022 року мало людей вірило у деокупацію. Зараз з кожним днем і кроком наших ЗСУ – це вже не мрія, а реальність.Час деокупації Криму і всієї території України тільки наближається".

"У мене був страх, що я можу не повернутися до Криму. Зараз я впевнений, що повернусь на свою Батьківщину вже не один, а із сім’єю. Це можна сказати мій план на майбутнє".

"Я думаю ми ще багато почуємо про подібні партизанські рухи як Атеш. Окупантам слід чекати дуже цікаві речі. Якщо вони встигнуть втекти, то їм пощастить. Якщо ні – то нехай звинувачують себе за це". 

"Ми знаємо що ми робимо. ЗСУ знають, що робити з окупантом. Єдине тільки прохання до наших кримчан, які перебувають там і до тих, хто не бере участь у злочинах проти громадян України: «не перебувайте близько біля ворожих угрупувань і все буде добре». Все буде Україна".

Читайте нас у Telegram