Лише після 8 років російської окупації українського півострова, коли населення вперше почуло вибухи та помітило перші влучання ЗСУ по військовим об’єктам армії РФ, що дислокується в Криму, росіяни в паніці почали перепродавати незаконно придбану нерухомість на повертатися на територію Росії. 

Суспільне Крим поспілкувалося з фахівцем з міжнародного гуманітарного та кримінального права, кримським адвокатом й експертом Регіонального центру прав людини Романом Мартиновським, який розповів про те, що станеться з майном росіян, які після окупації Кримського півострова вирішили придбати нерухомість чи земельну ділянку на узбережжі Чорного моря. 

Читайте також: Місцеві мешканці та окупанти все частіше намагаються продати житло в окупованому Криму

Способи покупки нерухомості

«Усе буде залежати від того, яким чином купувалося це майно. Якщо воно було придбане в результаті угоди з фізичною особою з українським громадянством – це одна ситуація. Інша - коли майно було придбане у забудовника. Якщо забудовник збудував це майно і наші правоохоронні органи вирішать, що воно побудоване з порушенням чинних норм та правил й становить загрозу для життя українських громадян, воно потрапляє під знесення.

Якщо ця земельна ділянка використана без дозволу відповідних українських органів влади, але це майно краще зберегти і розпорядитися ним, передавши особам, що будуть повертатися на територію півострова після його деокупації, які переміщуватимуться на цю територію з метою його відновлення тощо – це вже також інша ситуація. Тоді можна це майно за тією чи іншою процедурою забирати або з відшкодуванням, або без та потім передавати українським громадянам. Але варто розуміти, що це дуже широке питання. Тут треба говорити про певні категорії. Знову ж таки, звертати увагу на те, яке майно: рухоме чи нерухоме, земельні ділянки чи побудовані вже там об’єкти», – пояснив адвокат.

Сімейна ділянка громадян Росії та України

За його словами, наразі в Криму є багато ділянок, які передані новим власникам, які ще нічого не почали там будувати. 

«З ними буде простіше. А якщо це земля, на якій вже щось побудовано, то тут буде складніше вирішувати долю цієї ділянки. Ще один момент, який є дуже важливим, варто дивитися на те, якщо це громадянин РФ, але, наприклад, він одружився на громадянці України, яка проживала на території Кримського півострова, й у них за цей час народилися діти та згодом ця сім’я придбала земельну ділянку або квартиру. Тут вже вирішуючи майнове питання стосовно російського громадянина, ми одночасно втручаємось й в права своїх громадян, громадян України. Відповідно, все залежатиме вже від контексту й конкретної ситуації», – сказав він. 

Націоналізація майна

Експерт також не виключає, що відбуватиметься етап націоналізації майна, який може бути як з відшкодуванням вартості нерухомості, так і без, адже кожен випадок індивідуальний.

«Це може бути знесення майна й швидше за все, без відшкодування вартості, бо якщо прийматимуться такі рішення – це означатиме те, що там порушено все, що можна було порушити, а тому про ніякі відшкодування мова йти не може. Це може бути питання, пов’язане з легітимізацією тих дій, що відбулися й з оформленням права власності на ту чи іншу особу.

Наприклад, повернемося до громадянина Росії, який одружився на громадянці України та у них народилися діти за той час, що вони проживають на півострові. Можливо, буде мова йти про те, щоб визнати цей правочин й оформити його відповідно до українського законодавства. Знову ж таки, майно фізичних осіб – це одне, а майно юридичних осіб – це трохи інше. Майно юридичних осіб, які, наприклад, є суб’єктами публічного права – це також вже інша справа», – зазначив адвокат.

Дозвільні документи, на підставі яких відбувалося будівництво майна

Роман Мартиновський зауважив, що справи розділятимуться на певні категорії, адже варто звертати увагу на дозвільні документи, на підставі яких відбувалося будівництво: тих, що видавалися до 2014 року чи тих, що з’явилися після окупації півострова. 

«Звертатиметься увага також на випадки будівництва на земельній ділянці, яку громадянин України отримав в установленому порядку від українських органів влади, а потім продав якомусь товариству з обмеженою відповідальністю, яке там щось збудувало. Одна ситуація, коли це товариство побудувало на земельній ділянці, яку виділила нинішня окупаційна влада, адже тут окрім націоналізації та конфіскації – варіантів більше немає, а якщо це збудоване на ділянці, яка була придбана товариством у громадянина України, і якщо громадянин не оскаржує цю угоду, то варто буде дивитися вже на те, як відбувалося будівництво.

Якщо будівництво оформлене у відповідності до українського законодавства й відбулося без порушення будівельних норм і правил, то можливі різні варіанти, але у випадку, якщо це товариство активно взаємодіяло з окупаційними органами влади, тоді діяльність такого товариства визнаватиметься беззаконним і муситиме понести відповідальність. Один із варіантів – націоналізувати майно, а можливо, його вилучити й передати у фонд на відшкодування збитків, які були завдані українським громадянам на окупованій території», – зазначив кримський адвокат.

Громадяни, які виїхали з Криму та залишили майно на окупованій території

Він також розповів, що варто робити людям, які виїхали з окупації, але залишили своє майно на захопленій Росією українській території й поки не мають можливості повернутися назад. 

«Таким людям варто було би звернутися до Європейського суду з прав людини й чекати на рішення. Якщо звернення не було, просто тримати при собі документи. Я вважаю, що більшість записів про майно громадян України на окупованому півострові й досі зберігається у відповідних реєстрах України. А вже після того, як територію буде деокуповано, ці люди зможуть продовжити користуватися своїм майном.

Якщо ця ділянка була передана третій юридичній чи фізичній особі, то така угода не матиме жодної сили, а тому людина зможе повернутися й використовувати надалі своє майно. Якщо їй будуть перешкоджати так звані нові «власники», то у такій ситуації повинен бути створений механізм, відповідно до якого людина повинна буде отримати доступ до свого майна. Це може бути й судовий позов, але варто розуміти, що така процедура може розтягнутися на роки. На моє переконання, особа, яка була законним власником майна до окупації території, на момент повернення, вона повинна отримати безперешкодний доступ до свого майна», – сказав Мартиновський.

Адвокат підкреслив, що у випадку, якщо особа, яка незаконно заволоділа цим майном і користувалася ним на момент окупації, будуть певні претензії чи намагання залишити його собі – вона повинна буде вже самостійно йти до суду й вирішуватиме це питання. 

«Знову ж таки, не буде такого, що абсолютно всі угоди, які створювалися в умовах окупації, вони всі визнаватимуться нікчемними та такими, які не мають ніяких юридичних наслідків, адже бувають різні й унікальні ситуації. Зокрема, коли один громадянин України продав земельну ділянку іншому громадянину України. Ми ж повинні думати про захист прав не тільки тієї людини, яка продала, але й про громадянина України, який придбав. Якщо між ними не існує спору, то чому ми мусимо ускладнювати їм життя. За узгодженням сторін вносяться відповідні записи щодо того, що право власності на майно перейшло на підставі угоди, яка була укладена в період окупації. Варто спростити, а не ускладнювати життя наших громадян. Люди протягом довгого часу перебували в окупації, а тому ми маємо з розумінням ставитися до них», – резюмував експерт.