Таміла Ташева розповіла про стратегію відновлення Кримського півострова після його деокупації

Анастасія ДІденко, Катерина Любезна
·
12:24, 22 січня
Таміла Ташева розповіла про стратегію відновлення Кримського півострова після його деокупації
Джерело фото: Вікіпедія

Постійна представниця президента в АР Крим Таміла Ташева розповіла про оновлену стратегію відновлення звільненого від росіян півострова, різновиди спротиву окупації серед кримських мешканців та чи вважатимуться колаборантами ті, хто протягом майже 9 років окупації змушений був працювати на ворога. 

Про це вона проінформувала в етері програми «Межі» на телеканалі "Перший".

За її словами, стратегія післяокупаційного відновлення півострова, що була розроблена до 24 лютого 2022 року – наразі не є актуальною, адже план заходів щодо деокупованого Криму повинен бути обов’язково переглянутим та оновленим. 

«У 2021 році ми прийняли Закон «Про корінні народи України», ми прийняли стратегію деокупації Кримського півострова, прийняли під це план заходів на її виконання. Але зрозуміло, що після повномасштабного вторгнення, власне, тло і контекст дуже сильно змінилися. Навіть вже після початку вторгнення ми комунікували з різними державними органами, які говорили про те, що план заходів на виконання стратегії ми будемо певною мірою переглядати, ряд заходів не є актуальними і так далі.

Відповідно, коли мене призначали, в травні ми зустрічалися з президентом України, який нам дав ряд доручень не лише в рамках роботи по Кримській платформі, тому що ми так само виконуємо функції офісу Кримської платформи, а в тому числі, з питань, які пов’язані з деокупацією і реінтеграцією в першу чергу. Тому що деокупація відбудеться в будь-якому випадку. Рано чи пізно. Звичайно, що ми і наші Збройні сили України працюємо над тим, щоб це було набагато раніше», – пояснила Ташева.

Представниця президента додала, що поки що не знаємо у який спосіб звільнять Крим, але Україна сама буде вибирати шлях, яким чином буде деокуповувати його.

Вона також зазначила, що наразі питання реінтеграції є дуже складним, бо до нього одразу прив’язуються такі пункти: відновлення публічної влади, питання амністії і люстрації, російських громадян, що проживають нелегально в окупованому Криму - їх 500-800 тисяч, питання власності у Криму, біля мільйона судових рішень, 100 тисяч з яких є щодо кримінальних справ тощо.

«Тобто це ж не лише політв’язні, а це ряд рішень, які приймалися там так званими судами на території Криму, але вони ж приймались не лише щодо політичних справ, а в тому числі, хтось когось вбив на території півострова, хтось щось вкрав, відповідно у нас є неспівпадіння українського і російського законодавства, особливо в кримінальній частині цього законодавства. Відповідно, ряд рішень не скоріше за все, а точно будемо переглядати, особливо в частині, де є неспівпадіння законодавства або порушення тих чи інших прав наших громадян», – наголосила представниця.

Ташева уточнила, що президент поставив їм завдання не тільки з юридичною складовою цього процесу, а й соціальною та економічною, тобто яким чином має виглядати Крим після деокупації. Володимир Зеленський, за її словами, приділяє цим складним питанням велику увагу.

«У Криму ми маємо триваючу окупацію. Це не те, що ми мали території Київщини, близько місяця. Те, що ми мали в Ізюмі або на Харківщині. Те, що ми будемо мати в місті Херсон, наприклад, або взагалі в Херсонській, Запорізькій областях і так далі, де не було триваючої окупації, де була військова окупація територій. З Кримом трохи інша ситуація, тому будемо працювати», – зазначила вона.

Ташева нагадала про одне зі своїх інтерв’ю, де заявляла про те, що до 24 лютого спротив в окупованому Криму носив виключно правозахисний характер, а вже після 24 лютого – став суто проукраїнський. 

«Тобто особу затримують на території півострова, під її будинок, наприклад, приходять активісти підтримати родину, підтримати цього ув’язненого або ще затриманого на той момент. Потім ці люди переміщаються під суд і це маса людей, достатньо велика кількість людей: журналісти, правозахисники і так далі. Все це завжди малося на увазі, що це проукраїнська історія, бо людей, в першу чергу, затримували за їхню проукраїнську позицію, або якщо й не відкрито, але принаймні всі це розуміли: вони є громадянами України, вони є кримськими татарами, які не підтримували окупацію 2014 року.

Але явно це не проговорювалось, окрім Чийгоза Ахтема, Володі Балуха, Ільмі Умерова або Миколи Семени і ряду інших осіб, які були затримані, переслідувані і так далі. Але власне, що стосується зараз протесту, він є дійсно проукраїнським. Тобто люди в Криму протягом 8-ми років ненавиділи Росію. Відверто ненавиділи, але не вчиняли якихось дій. Чому не вчиняли? Тому що не розуміли, що саме зараз їхня дія і їхня жертовність чимось допоможе Україні», - пояснила вона.

Ташева додала, що зараз вони вже бачать, що йде несправедлива війна. На 1 листопада 2022 року, проаналізувавши судові кримські рішення з окупаційних реєстрів, було виявлено 184 адміністративні справи за статтею 20.3.3 Кодексу про адміністративні порушення РФ - це так звана стаття про фейки, фактично дискредитація російських військових.

Водночас Представництво впевнено, що є ті громадяни, що не потрапляли під адміністративну відповідальність, але це вчиняли. Тобто хтось розповсюджує листівки українські з розповідями про те, що відбувається війна в Україні, скількі людей загинули, робить наліпки на авто на заднє скло «Ні війні!», за це їх затримують і кажуть, що вони дискредитують ЗС РФ таким чином.

«Хтось, як Олександр Таропон – активіст з Алушти, активістом він не був до того моменту, він розповсюджував листівки в Алушті, в Алуштинському районі. За що його скоріше за все затримали? За те, що він розповсюдив листівку з обличчям одного зі своїх далеких родичів, тобто чоловіка сестри його дружини, про те, що він служить в армії РФ і він є воєнним злочинцем. Тобто дуже-дуже різні такі акції спротиву, вони існують. І про них варто говорити, бо це ті люди, які нас однозначно будуть зустрічати в Криму. Частина з них виїхала, це правда, але частина лишається», – сказала Ташева.

Вона підкреслила, що потенціал спротиву в окупованому Криму є величезним, але не варто очікувати від жителів захопленої території відкритого спротиву з акціями протесту у Сімферополі. Наразі в окупованому Криму відбувається абсолютно інший спротив, який має особливий характер, а тому таких людей необхідно підтримувати і розповідати про них.

Також постійна представниця президента звернула увагу на актуальну тему колабораціонізму й пояснила, як саме держава діятиме з людьми, що змушені були жити та працювати з ворогом в окупаційних умовах. 

«Насправді, хоч і нелегко провести межу, але ми її вже комунікуємо і проводимо. Ми цивілізована держава, яка прагне до інтеграції у велику європейську родину народів. Ми поважаємо міжнародне право, в тому числі міжнародне гуманітарне право, і на це є відповіді в принципі в міжнародному гуманітарному праві. Тому що країна-окупант, окупувавши території, вона має забезпечити життя на цій території. І особи, які працювали на цій території, і забезпечували порядок в тому числі, навіть це можуть бути поліцейські, пожежники, зрозуміло, що вчителі, медики і так далі. Вони робили свою роботу або з охорони порядку, правопорядку, або для звичайної життєдіяльності людей. Але насправді це окрема категорія людей. Ключове, що важливо сказати, що лише за факт вашого проживання на території окупованої території ви не будете однозначно нести відповідальність», - зазначила Ташева.

На її думку, зараз українське законодавство, в яке були внесені зміни вже після початку повномасштабного вторгнення, дало занадто широку рамку поняттю колаборації.

«Відповідно, навіть особа, яка, наприклад, сплачувала податки в окупаційні бюджети, може підпасти під відповідальність, кримінальну в тому числі. Відповідно, зараз ми працюємо над збалансуванням цього, тому що однозначно особа, яка просто, я дуже умовно кажу, продавала виноград, а для того, щоб продавати виноград на ринку вона зареєструвала собі ФОП або, я не знаю, як згідно російського законодавства це називається, і відповідно, здійснювала свою діяльність, вона не має за це нести відповідальність.

Наприклад, особа, яка зробила собі ФОП або якусь фірму і обслуговує військовий потенціал РФ, наприклад, будувала військову частину на території Криму, звичайно, що така особа, в силу того, що вона сприяла утвердженню режиму, мілітаризації територій і так далі, мала би нести відповідальність. Тому ці межі дуже тонкі, і тут потрібно підходити дуже часто індивідуально», – сказала представниця. 

Вона також додала, що громадяни, які колаборували відкрито та підтримували РФ у її злодіяннях, однозначно будуть відповідати згідно кримінального законодавства. 

«Прогнати через оце сито абсолютно всіх нам не вдасться фізично. Ви уявіть, яке навантаження буде на судову систему, всю правоохоронну систему і так далі. Саме тому нам потрібно визначити категорії, які точно під амністію не підпадуть, категорію осіб, які скоріше за все будуть звільнені від кримінальної відповідальності, попадуть під люстрацію, а хто точно взагалі не має потрапляти.

Ми плануємо створити певні комісії, неважливо, як їх називати, «доброчесності», ще чогось, коли особа буде говорити про те, що «я не вчиняв таких злочинів», тобто вона підписує сама, що я цього не робила, або навпаки, вона каже: «Так, я певною мірою співпрацював з окупаційною адміністрацією, я був змушений, тому що на мене натиснули» і так далі, але точно не звільнить від відповідальності великих злочинців, хто в тому числі і крав багатства Криму, хто руйнував культурну спадщину. Ніхто не уникне цієї відповідальності, але більша частина громадян точно може спати спокійно і не опиратися, власне, нашому заходу на територію Криму, наших збройних сил, наших державних органів, військових адміністрацій, щоб вони були спокійні за своє життя, за те, що вони не будуть притягнені до відповідальності, для нас це теж дуже важливо, вже зараз комунікувати це суспільству в Криму», – наголосила Ташева. 

Постійна представниця президента в АР Крим також розповіла про важливість національного питання на півострові та можливі дескримінаційні моменти з російськомовним населенням в деокупованому Криму. 

«На території Криму не було реального навчання кримськотатарською мовою як мовою корінних народів. Не було навчання й українською мовою. Неодноразово міжнародний суд ООН застерігав Росію і закликав щодо того, щоб було відновлено навчання українською, кримськотатарською мовами, відновлення Меджлісу, але цього не сталося. Відповідно, потрібно буде відновлювати навчання українською державною мовою, але з можливістю вивчення мов корінних народів та національних спільнот. Тобто у будь-якому разі державна мова має бути одна, але певна специфіка регіону є, і, звісно, що ми не можемо на це не зважати.

Власне, це російський наратив про те, що там була більшість росіян і так далі. Насправді це територія України. Там проживали українські громадяни. Те, що зараз там є велика кількість російських громадян, від 500 до 800 тисяч, всі ці громадяни Росії мають однозначно виїхати з території Криму. Цих етнічних росіян, або неетнічних, але росіян за громадянством, політичних, їх на території Криму не має бути. Все решта, абсолютно з вами погоджуюсь, що неважливо, чи це був росіянин, чи українець етнічний, кримський татарин, всі вони є громадянами України і з ними треба працювати як з громадянами України», – пояснила вона. 

Також Ташева вчергове наголосила на специфіці території та зазначила, що історично це батьківщина як мінімум трьох корінних народів: караїмів, кримчаків і кримських татар.

«Згідно міжнародного права і вже українського законодавства, я вже згадувала про це, що ми прийняли специфічне українське законодавство щодо корінних народів. Тому вже це законодавство, яке ми прийняли у 2021 році, яке дуже не сподобалось Путіну, який порівнював це законодавство мало не з якоюсь ядерною зброєю і буцімто поділом території України на якісь сорти.

Власне, вже це законодавство дає можливість для повноцінного розвитку корінних народів на цій території. Тому, я думаю, що при злагодженій політиці, а цей ряд кроків ми вже передбачаємо, зокрема, відновлення освітніх закладів, як середньої, позашкільної освіти, так і вищої освіти. Це можливість культурних обмінів і поїздок для молоді, яка все ж таки є ядром майбутнього Криму, яка буде їздити на материкову частину України, а діти з материкової частини України будуть їздити в Крим», – сказала представниця. 

За її словами, перед звільненням півострова треба зробити певний аудит гуманітарної політики того, що відбувається в Криму зараз і що потрібно буде однозначно виправити.

«Ми розуміємо, що це активна мілітаризація півострову, в першу чергу, і свідомості наших громадян. Всі ці «юнармії», якісь «казач’ї отряди» і так далі, від цього всього потрібно буде позбуватися, і це все ми також передбачаємо, тому буде непросто в гуманітарній сфері, але варто розуміти, що це українська територія, там має бути державна мова, там має бути збалансована політика гуманітарна і в сфері культури в тому числі. Це буде проведення різноманітних лекцій і т.д.», – зазначила Ташева. 

Вона також розповіла про важливість закону, який був прийнятий у минулому році, а саме – Закон «Про корінні народи», завдяки якому корінні народи все ж таки отримали певні додаткові права.  Під закон розроблятися ще акти, аби унормувати діяльність представницьких органів кримських татар, дати можливість фінансової підтримки таких органів, в тому числі кримськотатарських медіа.

«Не все так просто, особливо тому, що це перший рік діяльності закону, який точно припав на період війни, і це непросто. Але ми вже зараз розробляємо закон про статус кримськотатарського народу і на базі представництва була створена міжвідомча робоча група із залученням експертного середовища, народних депутатів. Цей текст, який ми напрацювали, ми хочемо дати нашим міжнародним партнерам для ознайомлення і певних експертних висновків, зокрема і до Ради Європи, і до ОБСЄ, щоб отримати їхній фідбек на цей законопроєкт.

Звісно, варто сказати, що ті дискусії, які є, вони є дійсно нефаховими, це така «фейсбук-бульбашка», де це питання обговорюють. Насправді, не вперше ми бачимо таке обговорення. Я пам’ятаю, що кілька місяців тому, були певні «вкиди» щодо питання автономії і знаєте, у мене таке було відчуття, ніби за ними якісь вуха ФСБ стоять. Зараз дискусія трохи інакша. Я впевнена, що є особи, які просто не розуміють, що це таке і їм потрібно роз’яснювати. У будь-якому разі, будь-яке рішення держави має враховувати інтереси ключової аудиторії, на яку ці рішення мали бути розраховані», – проінформувала Ташева. 

Але вона підкреслила, що наразі такі рішення прийматись не будуть, адже в країні війна і воєнний стан, тому будь-які зміни до Конституції на даний момент не є можливими. 

«Навіть зараз, коли ми розробляли законопроєкт про статус кримськотатарського народу, ми максимально уникали втручань в інше законодавство, яке є сенсативним, наприклад, закон про державну мову або Конституцію. Тому що цей закон точно не буде прийнятий, ми це маємо розуміти. Тому на перехідний період ми розуміємо, що публічна влада буде виглядати як військова адміністрація, потім військово-цивільна адміністрація.

Далі ми вбачаємо, що однозначно буде позбавлений Севастополь особливого статусу, тому що коли особливий статус Севастополю надавався, він виходив, в першу чергу, з огляду на російське бажання, щоб в Криму, в Севастополі існував Чорноморський флот РФ, і відповідно цей статус Севастополя з цього чинника і виходив. Ми однозначно маємо забезпечити безпеку в Криму, вивести після деокупації російський флот з Криму, після чого цей особливий статус Севастополя перестане існувати», – пояснила представниця. 

Водночас Таміла Ташева наголосила, що ж насправді варто робити з автономією Криму, яка протягом багатьох років викликала певну дискусію серед громадян України. Незважаючи на те, що треба відновити права кримських татар на самовизначення, права корінних народів, які захищаються і законами України, і міжнародним правом, варто враховувати те, що не всі громадяни зараз це підтримують, тому що не розуміють. Тому треба робити роз’яснювальну кампанію вже зараз.

«Потрібно роз’яснити, що якщо навіть Крим буде національно-територіальною автономією, Кримською автономією, це не означає, що будуть захищатися права лише кримських татар, це не так, або що будуть ігноруватися потреби і інтереси представників інших національних спільнот, це не так. Важливим є те, що мають бути певні запобіжники для корінного кримськотатарського народу щодо його існування. Але я думаю, що в такій спільній синергії, комунікації з суспільством і з державними органами, ми зможемо досягнути консенсусу і в підсумку прийняти потрібні для держави рішення», – резюмувала вона.

У дослідженні від Кримської платформи показали, як українці ставляться до мешканців окупованого Криму
У дослідженні від Кримської платформи показали, як українці ставляться до мешканців окупованого Криму
16:34, 02 лютого
Прокуратура АРК скерувала до суду 107 обвинувальних актів щодо держзради від кримських ексчиновників
Прокуратура АРК скерувала до суду 107 обвинувальних актів щодо держзради від кримських ексчиновників
15:15, 02 лютого
Путін доручив Міноборони «ліквідувати можливість обстрілу» території окупованого Криму
Путін доручив Міноборони «ліквідувати можливість обстрілу» території окупованого Криму
14:06, 02 лютого
У російському «Тінькофф банку» не визнають Крим частиною Росії
У російському «Тінькофф банку» не визнають Крим частиною Росії
13:11, 02 лютого
ФСБ затримала жителя окупованого Криму за нібито участь у батальйоні Челебіджихана
ФСБ затримала жителя окупованого Криму за нібито участь у батальйоні Челебіджихана
12:11, 02 лютого
Скнилівська трагедія: у Криму помер пілот Топонар
Скнилівська трагедія: у Криму помер пілот Топонар
11:12, 02 лютого
В окупованому Криму внаслідок пожежі у будинку з будівельниками траси
В окупованому Криму внаслідок пожежі у будинку з будівельниками траси "Таврида" згоріли вісім людей | ОНОВЛЕНО
10:06, 02 лютого
Ростовська фірма незаконно вивезла з окупованого Севастополя до Туреччини понад 6,5 тисячі тонн брухту чорних металів
Ростовська фірма незаконно вивезла з окупованого Севастополя до Туреччини понад 6,5 тисячі тонн брухту чорних металів
09:40, 02 лютого