Суспільне Крим підготувало історію про кримчанина, який з аполітичного фотографа перетворився у справжнього патріота своєї країни й до останнього подиху боровся з російською системою, яка незаконно увірвалася в його дім ще у 2014 році. 

Боєць на позивний «Тор» у перші дні повномасштабного вторгнення Росії на територію України, вирішив вступити до тероборони міста Київ, а згодом вже поїхав на фронт для захисту рідної країни від агресора, де перебував майже 10 місяців. Він служив у 130 батальйоні територіальної оборони 241 бригади ЗСУ. 

Читайте також: На війні в Україні загинув ексв'язень Кремля, кримський активіст Геннадій Афанасьєв

За інформацією заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, Геннадій Афанасьєв загинув у Луганській області під Білогорівкою, де й досі тривають запеклі бої.

Про його загибель також повідомив п'ятий президент України Петро Порошенко, команді якого у свій час вдалося домогтися звільнення кримських політв'язнів з російського полону.

«Втрачати важко. Особливо важко втрачати своїх, тих, за кого боровся і разом з ким боровся за Україну. Геннадій мав важку долю – пережив ув'язнення, полон, тортури. І не зламався, понад усе вірив, що його рідний Крим знову стане українським. Боровся за це на міжнародних майданчиках. А коли скажений лідер росіян розпочав повномасштабне вторгнення, взяв у руки зброю. Важко підібрати правильні слова. Мої співчуття рідним», – сказав Порошенко.

Ще до російської окупації українського півострова, 23-річний Геннадій Афанасьєв був звичайним аполітичним фотографом з юридичною освітою, який підпрацьовував в турагенції у Севастополі, що належала його мамі.

Життя хлопця розділилося на до і після, коли він вирішив потягом із Карпат до Криму заїхати у столицю, де на той час розпочалися протестні акції Євромайдану. За його словами, саме тоді він зрозумів, що йдеться не про звичайні чергові мітинги, а відбувається справжня боротьба за серйозні зміни в його країні, де він залишатися осторонь просто не може.

Виїжджаючи зі столиці, де за лічені дні розпочалися масові розстріли студентів, Афанасьєв у рідному Криму вирішив приєднатися до акцій протесту проти тодішнього президента країни Віктора Януковича.

Наприкінці лютого 2014 року, у центрі українського Сімферополя одночасно відбувалися масові акції кримськотатарського населення, прибічників Євромайдану та проросійських активістів.

У ніч проти 27 лютого, невідомі люди зі зброєю у руках та без розпізнавальних знаків на одязі, захопили будівлю Верховної ради Криму і підняли над нею прапор РФ.

Тоді Афанасьєв зрозумів, що настав час захищати рідну країну, а тому разом з активістами, з якими познайомився під час акцій та протестів, стали на спротив ворожій владі. Геннадій разом з товаришами домовився про співпрацю із професійними лікарями, згодом кримчани знайшли приміщення для занять, закупили необхідні ліки та майки з касками, які потім використовували медики-волонтери.

Геннадій Афанасьєв на акції біля посольства РФ, 2016 рік. Джерело: facebook.com/HennadiiAfanasiev

До того ж, він допомагав українським журналістам й разом з ними висвітлював ті події, що відбувалися у той час на півострові та допомагав нашим військовим у частинах, які вже тоді заблокували «зелені чоловічки».

Після незаконного та невизнаного усією міжнародною спільнотою "референдуму", що відбувся в захопленому Криму 16 березня 2014 року, окупаційна влада оголосила про приєднання півострова до Росії. 

Тоді кримські активісти почали масово покидати Крим, а Афанасьєв продовжував координувати у телефонному режимі тих однодумців, хто все ж таки вирішив залишитися на захопленій території: вони розписували стіни та паркани проукраїнськими й антипутінськими гаслами, а також розклеювали патріотичні листівки.

Вже тоді чоловік відчував на собі увагу місцевих окупаційних силовиків, які неодноразово дзвонили його мамі на роботу з різноманітними погрозами та попередженнями.

9 травня 2014 року окупаційні силовики затримали Геннадія Афанасьєва у Сімферополі. Вони схопили чоловіка на вулиці, побили, посадили у невідому автівку, одягли мішок на голову та довго возили містом, а вже потім привезли до будівлі ФСБ. Таким чином силовики намагалися вибити з активіста свідчення підпалу двох проросійських центрів на півострові.

«У перший день мене вивезли в ліс із мішком на голові, всю дорогу допитували, били в область голови та живота, казали, що сам собі могилу копатиму. Але зрештою привезли до квартири, зв’язали, проводили всі необхідні дії у моїй квартирі. Потім повезли до ФСБ, де прикували до ручки столу з одного боку, а з іншого — до великого хлопця-кавказця. Звичайно, я не мав права ні зателефонувати, ні попросити адвоката.

Усі пересування — голова біля колін, щоб я не міг розглянути тих, хто мене допитує. Ішов допит 5 днів, мене душили, одягали пакети на голову. Також одягали протигаз із довгим шлангом, у якому відкручувався нижній клапан і туди з балончика бризкався якийсь склад, що викликав блювоту. Я був у масці і тому захлинався. Коли бачили, що голова сіпається, а тіло відкидається на спинку стільця, маску знімали. Таким чином змушували мене дати свідчення за фактом підпалу двох центрів у Криму: «Єдиної Росії» та «Російської єдності», — поділився Геннадій в етері "Громадського радіо".

У травні 2014 року російські силовики повідомили про затримання на території захопленого Криму «членів диверсійно-терористичної групи «Правий сектор», до якого зарахували Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія та Олександра Кольченка. За версією окупаційних спецслужб, чоловіки підозрювалися в підготовці диверсійно-терористичних актів у низці міст півострова.

Геннадій Афанасьєв на фронті в Україні, 2022 рік. Джерело: facebook.com/HennadiiAfanasiev

«У складі терористичного угруповання до скоєння вибухів в ніч на 9 травня 2014 року саморобних вибухових пристроїв біля меморіалу «Вічного вогню» та пам'ятника Леніну в Сімферополі, а також підпалів офісів громадської організації «Російська громада Криму» та представництва партії «Єдина Росія» в Сімферополі 14 і 18 квітня 2014 року», – йдеться у повідомленні.

Усіх засудили до різних термінів ув'язнення: Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній були засуджені у квітні 2015-го на 7 років суворого режиму та Олега Сенцова, який отримав найбільший термін 20 років, засудили у серпні того ж року. 

Російські окупаційні правоохоронні органи заявили, що під час слідства активісти визнали свою провину і обмовили Олега Сенцова. Пізніше вже стало відомо, що Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній давали проти себе покази під тиском тортур. На цьому неодноразово наголошував Афанасьєв, а також його адвокат Ілля Новіков.

Його засудили до семи років тюрми. У березні 2016 року Україна повернула його за обміном. Пізніше, у вересні 2019 року, до України повернулися за обміном Олег Сенцов і Олександр Кольченко. Лише у 2021 році після семи років покарань вийшов на волю Олексій Черній, якого Україна включала до списків на обмін, але безрезультатно.  

За спогадами Афанасьєва, його адаптація на повернення до вільного життя не проходила легко: журналісти, політики та міжнародна спільнота, яким постійно потрібно було давати інтерв’ю та згадувати про ті жахливі речі, які з ним відбувались.

Незважаючи на це, чоловік почав активно займатися питаннями політв’язнів і поставив собі за мету – розробку спеціального статусу для політичних в’язнів. 

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Афанасьєв вирішив піти захищати Україну разом із побратимами ТрО Києва. 

Але він так і не повернувся з фронту. 21 грудня 2022 року з’явилася інформація про загибель на фронті 32-річного кримчанина, яку згодом підтвердила його дружина - Людмила Афанасьєва.

«На жаль, це правда», – підтвердила вона.

Геннадій Афанасьєв з побратимами, 2022 рік. Джерело: facebook.com/HennadiiAfanasiev

Суспільне Крим поспілкувалося з українським правозахисником та громадським активістом Сергієм Мокренюком, який неодноразово разом з Афанасьєвим влаштовували аукціони-продажі ексклюзивних вишитих картин ручної роботи української майстрині з окупованого півострова, щоб далі зароблені кошти направити на допомогу українським політв’язням. 

«Після окупації українського півострова, я вивчав і дивився, що відбувається з українськими політв’язнями, яких затримували в Криму у 2014 році. Відповідно, я знайомився з долею Геннадія Афанасьєва: дивився, як тривав судовий процес, які там аргументації звучали… Для мене було дуже цікавим рішення, яке він прийняв на судовому засіданні  – це повністю відмовитись від попередніх показань та заявити про катування. Як адвокат, я знаю, що це означає і розумію, скільки для цього треба сил й мужності, а тому, чесно кажучи, я був надзвичайно радий, коли ми познайомилися персонально», – згадує Мокренюк.

Чоловік зазначив, що разом з Афанасьєвим влаштовував аукціони, щоб заробленими коштами допомогти українським в’язням Кремля.

«Мати одного з кримчан вишивала картини й передала нам більше 30 штук для аукціону. Його мета – продати ці картини, а гроші направити політв’язням. Геннадій погодився зайнятися реалізацією цього процесу. Ми організували аукціон з продажу цих картин, а потім ще були аукціони з продажу інших лотів. Він персонально займався тим, щоб передати отримані гроші політвязням», – сказав правозахисник. 

Сергій Мокренюк зауважив, що Афанасьєв став для нього прикладом дуже яскравої та доброї людини. 

Сергій Мокренюк (перший з лівого краю) та Генадій Афанасьєв (четвертий з лівого краю). Джерело: Крим.Реалії

«Його намагання допомогти тим, хто залишився в окупації й за ґратами – це його головна мета. Так він хотів довести українцям, що його звільнення не було марним. Він дуже завзято й педантично ставився до цієї задачі. Я вважаю, що це приклад правильного відношення до шляху, який він обрав. Він ходив на інтерв’ю й сміливо розказував про те, що насправді відбувається в окупації, не соромився розповідати про знущання й катування, які проводили над ним окупанти. Його поведінка є великим прикладом жертовності. Він одразу після початку широкомасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ і весь цей час знаходився на передовій. Для мене це показник свідомого ставлення до свого життя», – наголосив адвокат.

Водночас, він зауважив, що після звільнення з полону, Геннадій Афанасьєв почав щільно тренуватись, адже, за словами правозахисника, відчував, що щось може бути.

«Він вчив основи військової науки й ставився до цього досить свідомо. Це був його свідомий вибір. Він є прикладом для мене та для всіх наступних поколінь», - сказав Мокренюк.

Він також пригадав найяскравіші моменти, пов'язан з колишнім політв'язнем.

«Для мене запам’ятались найкраще два епізоди. Перший, коли він відмовився від надання своїх показань у суді та заявивши, що його катували. Хочу підкреслити, що це дуже мужній вчинок. Це надзвичайно круто. Другий момент, коли ми організовували один з аукціонів і ми з дружиною закопошилися вдома й довго не могли зібратися. Картини для аукціону та спеціальні дроти для техніки були у мене. Ми довго збиралися, адже складно було нормально скласти всі ті картини. У результаті, ми хвилин на двадцять запізнилися, і я думав, що Геннадій мене спалить своїм поглядом. Він не приймав жодних варіантів для виправдань. Він був надзвичайно емоційною людиною у цьому питанні. Він завжди завзято ставився до того, що робить», – розповів Сергій Мокренюк. 

До того ж, він звернув увагу на особливий родинний зв’язок у сім’ї Афанасьєва. 

«Є ще те, що мене особисто дуже вражало – це зв’язок між ним, мамою та бабусею. Вони завжди були такою повноцінною картиною, адже я часто бачив їх разом і сприймав саме в такому колективі. Для мене вони завжди виглядали такою єдиною родиною, а таке не завжди зустрінеш, коли одразу три покоління були долучені до однієї справи і ставилися до цього однаково. Це говорить про надзвичайно сильні родинні зв’язки та про традиції, які там плекалися», – резюмував український правозахисник.

Геннадій Афанасьєв з дружиною Людмилою. Джерело: facebook.com/l.bakhtina