Яка доля очікує на військових, які залишилися «служити» в окупованому Криму: думка правозахисників

Анастасія Діденко
·
13:46, 17 грудня
Яка доля очікує на військових, які залишилися «служити» в окупованому Криму: думка правозахисників
Джерело фото: ГУР

Після окупації Росією українського півострова, більше шести тисяч військових, які несли службу на території Криму, не вийшли після його незаконного захоплення на материкову частину України. Наразі їх усіх звинувачують у державній зраді та дезертирстві.

Суспільне Крим поспілкувалося з правозахисниками та дізналося про те, що очікує на кримчан, які залишилися «служити» в окупованому Криму після 2014 року.

Зазначається, що станом на 26-27 лютого 2014 року, на території Криму перебувало 20 315 українських військовослужбовців різних збройних формувань, з яких на материкову частину після окупації півострова повернулися лише 6 010 військових. Такі цифри у 2015 році називав екс-заступник генерального прокурора України Анатолій Матіос.

Українські військові, які опинилися заблоковані армією РФ, включно з майже усім Командуванням Військово-морських сил – одразу вирішили перейти на бік ворога. У результаті, лише менша частина захисників не зрадила присягу українському народові та залишилася вірними власній державі до кінця. Єдине, їм довелося покинути півострів у березні-квітні 2014 року та виїхати на материкову частину України.

Згідно з чинним законодавством, громадянин України, який перебував на військовій службі в Криму під час незаконної анексії півострова і який залишився після цього служити далі – розглядається як зрадник і злочинець.

Це пояснюється тим, що українські військовослужбовці, які приймають присягу на вірність Україні, повинні обороняти її від будь-яких зовнішніх агресорів. Якщо людина залишилася «служити» в Криму після його незаконної окупації, така людина автоматично прийняла громадянство держави агресора і присягнула їй на вірність, що вважається, як державна зрада своїй країні.

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA та співголова Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Олена Луньова наголосила, що абсолютно кожний український військовий, який на час вторгнення Росії до Криму перебував на півострові, отримав наказ про те, що він мусить покинути окуповану територію та виїхати на материкову частину України.

«Про це навіть не потрібно гадати, адже така «служба» кваліфікується як державна зрада. Військові, які не вийшли з Криму, хоча мали наказ, що вони мають покинути територію півострова одразу після його окупації, фактично, вчинили державну зраду», – пояснила правозахисниця.

До того ж, вона зауважила, що у таких випадках необхідно відкрити Кримінальний кодекс України і переглянути ч. 1 ст. 111, яка говорить про те, що: «Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої».

«Фактично, для того, щоб вчинити державну зраду – не потрібно обов’язково бути держслужбовцем чи військовозобов’язаним.

Мова йде не про зраду присязі, а про зраду країни. Люди, які добровільно пішли служити в армію загарбника та уклали там контракт, їхні діяння будуть розцінені, як державна зрада чи колабораційна діяльність, а особливо, якщо це сталося після березня 2022 року, адже необхідна стаття з’явилася лише тоді», – розповіла Олена Луньова.

У свою чергу, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що не за всі скоєні злочини на території окупованого Криму буде позбавлення волі, адже на сьогоднішній день досі не всі статті є досконало визначеними.

«Варто розуміти різницю між контрактниками та строковиками.

Що стосується строковиків, то сьогодні позиція прокуратури АР Крим така, що строковики, яких примусово почали призивати в призовних кампаніях з 2015 року, не є злочинцями, а навпаки – вони постраждали від воєнного злочину й незаконного призову. Інша ситуація – це контрактна служба, яка все ж таки є добровільним переходом на бік РФ. Зрозуміло, що ті, хто займав керівні посади, обов’язково нестимуть відповідальність. Що стосується інших – це питання ще визначатиметься. Проблема ще в тому, що те чи інше діяння може бути визначене як злочин, але нести різне покарання. Наприклад, відбулося злочинне діяння, але це ще не означає, що всіх будуть саджати. Україна має чітко визначити, які діяння є кримінальними, а які – ні. До того ж, зазначити, яка за це буде відповідальність. Тобто, не за всі злочини буде позбавлення волі. Це може бути відповідальність у вигляді того, що людина не матиме права займати певні посади. Звісно, що жорсткі форми покарання будуть для найбрутальніших видів правопорушень: катування, позбавлення волі, сприяння окупації…  Наразі не всі статті ще є визначеними. Зараз тільки почались кримінальні справи і їх розгляди в судах. Мова йде про колабораціонізм», – пояснила правозахисниця.

За її словами, українське законодавство поки ще формується. До того ж, при ОП є спеціальні робочі групи, які напрацьовують питання колабораціонізму й, відповідно, змінюватимуть ще законодавство неодноразово.

Правозахисниця Олена Луньова ще раз підкреслила той факт, що влада РФ на території окупованого Криму вчиняє протиправні воєнні злочини, у вигляді примусового призову громадян України на службу до армії Росії.

«Коли мова йде про добровільний перехід на бік ворога – це може кваліфікуватися правоохоронними органами як державна зрада чи колабораційна діяльність. Якщо мова йде про людину, яку примусили проходити строкову службу, то така людина вже є жертвою військового злочину. За факт строкової служби, до якої людину призвали примусово – кримінальна відповідальність не нестиметься. Звичайно, якщо ця людина потім добровільно не переуклала контракт й не опинилася на Херсонщині», – наголосила співголова Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Олена Луньова.

Нагадаємо, що на Херсонщині заарештували матроса-зрадника, який у 2014 році після захоплення окупантами військової частини у Сімферополі, добровільно присягнув на вірність ворогу.

«Він продовжив служити у РФ і повернувся в Україну разом з військами окупантів під час повномасштабного вторгнення на українські території. Наприкінці серпня 2022 року під час бойового зіткнення на території Херсонської області зрадник потрапив у полон ЗСУ», – йдеться у повідомленні ДБР.

Колишньому старшому матросу-гранатометнику за державну зраду, Святошинський районний суд м. Києва призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років, визнавши його винним за ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада).

Читайте нас у Telegram