Кримчани, яким довелось протягом більш ніж 8 років перебувати під впливом російської пропаганди, з нетерпінням чекають на деокупацію українського півострова, але незважаючи на це, корінне населення переживає, чи не вважатиметься законодавством України наявність російського документа, використання  валюти РФ та робота поруч з окупантами – колабораціонізмом.

Суспільне Крим поспілкувалося з головою правління Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник та дізналося про те, хто з кримчан може підпасти під дію закону про колабораціонізм, а кому нема чого побоюватися.

«На сьогоднішній день законодавство ще формується і Україна має чітко визначитись у тому, кого переслідувати, а кого – ні. Те, що точно варто знати – наявність так званого російського паспорту, який був незаконно виданий у Криму – не є діянням, що несе за собою кримінальну відповідальність, адже це примус і порушення зі сторони РФ, яка не мала права надавати російські паспорти. Відповідно, це не має непокоїти людей», – розповіла правозахисниця.

Вона пояснила, що обовязково будуть переслідуватися ті, хто безпосередньо брали участь у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

«Якщо говорити про строкову службу, то якраз тих, кого призвали, вважатимуться постраждалими від злочинів. У цьому випадку злочинцями є ті, хто організовував цей призов, а це — військове керівництво та призовні кампанії. Відповідатимуть ті, хто організував цю злочинну діяльність, а не ті, кого призвали. Зрозуміло, що це співробітники силових структур: «ФСБ», служба поліції, прокуратура та інші. Здебільшого, вони пов’язані з порушенням прав людини і кожен кейс, кожна персона розглядатиметься індивідуально. Усі ці люди, які брали участь у політично мотивованих переслідуваннях, катуваннях, незаконних затриманнях – усі вони нестимуть відповідальність», – зауважила Ольга Скрипник.

До того ж вона зауважила, що місцеве населення не несе кримінальної відповідальності, адже зрозуміло, що за час російської окупації, яка триває вже не один рік, населенню, так чи інакше, довелося взаємодіяти з окупаційною владою.

«Що стосується місцевого населення, вони не нестимуть кримінальної відповідальності. Сьогодні Україна стикнулася з новими викликами – це нові окуповані території, де знову постало питання про колабораціонізм. Вже було декілька законопроєктів і на сьогоднішній день чинне законодавство потребує доопрацювань. Остаточної законодавчої бази, на яку можна орієнтуватися – ще немає, але у будь-якому випадку ця база застосовуватиметься саме для тих, хто безпосередньо брали участь у порушеннях прав людини. Людина, яка проживала на території окупованого Криму під час його окупації, зрозуміло, що вона, так чи інакше, взаємодіяла з окупаційними органами влади, але це не є підставою для кримінального переслідування. Кримінальне переслідування – це свідома співпраця та сприяння окупації. До такої категорії відносяться ті люди, які запустили російську армію у 2014 році на український півострів», – наголосила Скрипник.

Правозахисниця зазначила, що на період, коли напрацьовувалася концепція деокупації Криму та стратегія його реінтеграції, позиція президента України була в тому, що законодавство, яке розробляється Україною для подальшої деокупації півострова  – не повинне налякати людей.

«Кримчани повинні бути впевнені у тому, що повернення України – це їх захист, а переслідувати будуть лише тих, хто дійсно скоював серйозні порушення», – наголосила Скрипник.

У свою чергу, місцевий мешканець Криму розповів, що за останній місяць на півострові все частіше можна почути розмови про Україну.

«Зазвичай кримчан цікавить тільки життя та новини Криму. А зараз на ринку чи на вокзалі місцеві обговорюють, що буде, коли повернеться Україна.

Читайте нас у Telegram