Схожу тезу нещодавно висловив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк, де заявив, що через 6 місяців особисто приїде у звільнену Ялту та вийде в етер з деокупованого півострова на загальнонаціональних українських телеканалах.

«Через шість місяців я поїду на набережну Ялти, там я маю своє улюблене місце. Гарантую вам, що я обов'язково включу там телефон, і ми з вами поговоримо про те, яким буде вільний Крим», – зауважив Подоляк.

Суспільне Крим поспілкувалися з військовими експертами та дізналися, наскільки реальними є прогнози щодо деокупації українського Криму за 6 місяців та які способи звільнення будуть насправді дієвими.

Військовий експерт та речник Генштабу ЗСУ у 2014-2017 роках Владислав Селезньов вважає, що думка міжнародних та українських експертів ґрунтується на тому, що за 6 місяців українська армія отримає достатню кількість військово-технічної допомоги від міжнародних партнерів, відповідно, через брак ресурсів та зруйноване логістичне сполучення, ворог не зможе надалі стабільно підтримувати свій бойовий потенціал.

«Кінцева дата, яка постійно звучить – це кінець травня 2023 року. До речі, цю саму дату називав колишній спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер, на цій даті також наголошує колишній командувач армії США у Європі, генерал Бен Ходжес, який є нині знаним експертом й фаховим аналітиком, який вже прогнозував спробу путінської армії створити сухопутний коридор з Донецька на Сімферополь і, відповідно, захоплення Північно-Кримського каналу для того, щоб постачати воду з тимчасово окупованого Криму. Мені здається, що міркування відомих експертів щодо звільнення тимчасово окупованого півострова за 6 місяців ґрунтується на наступному: набуття відповідних спроможностей української армії за рахунок утримання військово-технічної допомоги від міжнародних партнерів, а, відповідно, зменшення бойового потенціалу російської окупаційної армії через брак ресурсів та відсутність стабільної військово-технічної підтримки від країн-партнерів. Зрозуміло, що та допомога, яка надходить РФ з Ірану чи Китаю, вона не покриває усі потреби окупаційних військ. Занадто великі ресурси ворог витрачає зараз на війну в Україні і скоріш за все, у найближчій перспективі, ці ресурси будуть вичерпані, а тому постає питання щодо організації й реалізації заходів з контрнаступів ЗСУ. Через це ми виходимо на таку цифру, що в кінці травня наступного року український Крим та Севастополь буде звільнено від російських окупантів, адже у них просто фізично не буде чим захищати нині незаконно захоплені території України», – пояснив Селезньов.

За інформацією керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, Україна може розпочати звільнення окупованого росіянами Криму вже наступного року.

«Це станеться лише військовою силою наступного року. Україна має право завдати військової поразки нападнику. Ми прагнемо до перемоги над ворогом. На кінцевому етапі ця перемога можлива тільки тоді, коли ми вийдемо на кордони 1991 року», – розповів очільник ГУР.

Джерело: ISW/ Мапа бойових дій станом на 29 листопада

У свою чергу, військовий експерт та співголова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов зазначив, що прогнози з конкретними періодами щодо звільнення окупованого півострова – це «ворожіння на воді».

«Мені важко прокоментувати заяви Буданова, адже я можу проілюструвати на прикладах іранських безпілотників чи сценарії щодо можливого розвитку подій під час деокупації Херсона – жодна з цих гучних заяв не підтвердилася. Вони були спростовані або міністром оборони України Олексієм Резніковим, або нашими стратегічними партнерами. Стоїть питання щодо відповідності подібних заяв реальному стану речей на фронті. Звідки беруться такі фактичні з прив’язкою до конкретики дати – мені не зрозуміло.

Тим більше, заяви Арестовича щодо можливостей деокупації певних частин України й закінчення війни, 6 місяців – це “ворожіння на воді”», – наголосив Снєгирьов.

Він підкреслив, що наразі стратегічна ініціатива в Херсонській області на боці ЗСУ, адже українські військові демонструють поступове, але результативне звільнення регіону.

«Зокрема, росіяни розглядають контрнаступ українських військових безпосередньо вже на території Запорізької області, а це дає можливість деокупувати не тільки Херсонську область, але й вийти на адміністративні кордони й в подальшому звільнити Крим. Ця інформація дійсна і такі сценарії можливі, але давати конкретні прив’язки до певного часу враховуючи те, що раз за разом подібні заяви не підтверджуються – це вже репутаційні втрати Головного управління розвідки Міністерства оборони України», – сказав експерт.

На думку колишнього командувача військами США в Європі та генерала у відставці Бена Ходжеса, який раніше також зробив заяву щодо того, що ЗСУ мають всі шанси для успішного звільнення українських регіонів, зауважив, що до січня 2023 року українські військові візьмуть під контроль Маріуполь і Мелітополь, а після цього армія України здатна розпочати військову операцію зі звільнення Криму.

«HIMARS скоро стрілятимуть з Херсона. Підступи до Криму в межах досяжності. Це послабить російську оборону, водночас «ліве крило» контрнаступу до січня візьме Маріуполь і Мелітополь. Потім починається вирішальний етап кампанії...звільнення Криму», – прогнозує Ходжес.

Джерело: defence-ua.com/ Himars

Військові експерти також розповіли про можливі варіанти звільнення Криму та пояснили, чому на сьогоднішній день українські військові не зможуть звільнити півострів за допомогою Десантно-штурмових військ.

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, наразі Україна не має ВМФ, але варіант проведення тактичної десантної операції для виконання тактичних цілей – цілком можливий.

«Будь-який сценарій вартий розгляду, але варто говорити про те, що для проведення широкомасштабної десантної операції необхідні великі десантні кораблі, які можуть брати декілька сотень особового складу. Наразі у нас немає ВМФ, але варіант проведення тактичної десантної операції для виконання якихось тактичних цілей можливий», – розповів співголова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

У свою чергу, Владислав Селезньов також зазначив, що на сьогоднішній день реалізація певних точкових завдань можлива, а ось за проведення десантно-штурмової операції говорити ще зарано.

«Усі експерти та посадові особи, які дотичні до розмов щодо звільнення Криму, досить обережно коментують подібні заяви. Ми вже чули неодноразово, що півострів можуть звільнити і військовим шляхом, і військово-дипломатичним. Тобто, є різні варіанти. Я думаю, що до кінця травня «вікно можливостей» обумовлене тим, що сили окупаційної армії та їхнього уряду значно зменшаться, а там вже будуть розмовляти з путінською чи пост-путінською Росією з міркувань наступних: мрієте про умовні «ніжки Буша» – поверніть нам Севастополь та Крим, а ми вам можливо надаватимемо якусь гуманітарну допомогу чи, наприклад, йдіть в український полон, або ми вас за допомогою високоточної артилерії чи HIMARS перетворимо на попіл. У який саме військовий спосіб проводитиметься деокупація Криму, наразі це питання є другорядним. Є дуже багато факторів, які є невідомими. Уявимо, що буде десантна операція. Якими силами та засобами нині володіють українські військові, щоб провести таку масштабну операцію: десяток ВТК(великі десантні кораблі) – ні; належна кількість військово-транспортних літаків, які зможуть провести висадку десанту – ні; швидкохідні катери – вони не дозволять перевезти до Криму велику кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

На сьогоднішній день реалізація певних точкових завдань можлива, а щодо проведення десантно-штуромвої операції, я не бачу відповідних ресурсів й резервів та не чую у публічній площині розмови, що завтра-післязавтра нам прередадуть десяток ВТК та два-три десятки військово-транспортних літаків, які зможуть одномоментно перевезти велику кількість особового складу разом з озброєнням», – сказав Селезньов.

Військовий експерт пояснив, що скоріш за все український контрнаступ на Крим реалізовуватиметься за тією ж самою тактикою, що й на інші незаконно захоплені Росією українські регіони: спочатку працює високоточна артилерія – протягом тривалого часу нищить вщент бойові порядки російських окупантів, потім наші сили оборони просуватимуться на ту глибину бойової роботи, де вони матимуть змогу закріпитися на нових рубіжах, а там вже проводити стабілізаційні дії, розшукувати ДРГ, зрадників та «потєряшок». Далі захисники підтягують артилерію і продовжують ту саму роботу зі звільнення українських земель.

Владислав Селезньов зауважив, що це один з можливих варіантів звільнення, адже до кінця не можна виключати й опцію дипломатичних рішень.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов звернув також увагу на інформацію, яка останнім часом оприлюднюється в росЗМІ. Йдеться про додаткові інженерні фортифікаційні роботи в районі Мелітополя та Бердянська.

Джерело: CNN

«Інформація, яка оприлюднюється в російських пабліках щодо деокупації Запорізької області є серйозною, адже саме з цим пов’язані додаткові інженерні фортифікаційні робити як в районі Мелітополя, так і в районі Бердянська: вони йдуть паралельно, так як наступ ЗСУ, на думку російської сторони, очікується саме по цих двох напрямках. Я не виключаю можливості подібного сценарію, враховуючи те, що Бердянськ – це глибоководний порт, а відповідно військово-морська база й основна локація окупаційної армії, якою здійснюється забезпечення російського контингенту не тільки на цю область, але й з подальшою передислокацією по декількох напрямках. Мелітополь так само – великий логістичний хаб і має певну інфраструктуру, яка є сухопутним коридором з окупованих територій Луганської й Донецької області до Криму. Цілком ймовірно, що ці два населені пункти можуть стати центром прискіпливої уваги з боку ЗСУ», – розповів експерт.

До того ж, британські військові експерти часто наголошують на тому, що встановлення контролю на Кінбурнській косі в гирлі Дніпровського лиману, може допомогти українським військовим витіснити росіян з лівобережжя Херсонщини й Криму.

«Якщо ЗСУ вдасться закріпитися на протилежному березі річки, я не бачу причин, чому вони не зможуть витіснити росіян з Криму взагалі», – заявив британський військовий дослідник Алессіо Паталано.

Дмитро Снєгирьов розповів, що стратегічне значення Кінбурнської коси дає можливість контролювати окупантам не тільки український Очаків, але й так званий зерновий коридор з Миколаївського порту.

«Стратегічне значення Кінбурнської коси дає можливість контролювати окупантам не тільки Очаків, але й наявність так званого коридору з Миколаїва й відповідно вихід у море. Згідно з супутниковими даними, російські окупанти створюють інженерні фортифікаційні споруди, враховуючи те, що протяжність й ширина Кінбурнської коси досить умовна і це створює певні проблеми. Фактично, вона повністю прострілюється», – сказав експерт.

Джерело: Супутникові знімки Кінбурнської коси, травень 2022 рік

А Владислав Селезньов наголошує, що з географічних міркувань Кінбурнська коса ніяк не може стати плацдармом.

«Суто з географічних міркувань Кінбурнська коса не може стати плацдармом. Очевидно, що коса, яка на кілька кілометрів йде вздовж Очаківського регіону, не спроможна прийняти велику кількість озброєння та техніку. Тут постає питання суто з військово-технічної точки зору, адже немає чим зараз Україні перекидати велику кількість озброєння й військової техніки. Ми маємо розуміти, що танкова рота – це 13 танків, а у нас немає таких типів носіїв, які були б спроможні одночасно перемістити хоча б танкову роту.

Великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» нині перебуває в російській окупації в напіврозібраному вигляді, а середній десантний корабель «Юрій Олефіренко» – це не та бойова одиниця, яка спроможна забезпечити виконання такого типу завдань», – резюмував експерт.

Читайте нас у Telegram