16 лютого Єсипенка засудили до шести років колонії загального режиму та штрафу в 110 тисяч рублів.

Журналіста було затримано, коли він повертався після шевченківської акції із Сімферополя до Алушти. Російські спецслужби заявили, що нібито впіймали «українського шпигуна». Єсипенкові вдалося повідомити на волю, що зізнання проти себе він підписав після катувань і погроз фізичною розправою. 

За словами Єсипенка, ключовий «доказ» у справі, а саме, гранату — підклали у його машину співробітники ФСБ. 

«Суд» над Єсипенком розпочався в липні 2021 року. В остаточному варіанті прокурорського висновку Єсипенкові інкримінували незаконне виготовлення гранати та її перевезення в автомобілі.

Український омбудсмен Людмила Денісова засудила таке рішення суду в Сімферополі, назвавши пред’явлені обвинувачення надуманими та політично обґрунтованими, а саму кримінальну справу – сфабрикованою.

«Вирок Владиславу Єсипенку є прикладом залякування незалежних журналістів, придушенням свободи думки в тимчасово окупованому Криму та ще одним свідченням політики переслідування та репресій українських громадян країною-окупантом», – йдеться у повідомленні.

Вона зосередила увагу міжнародної спільноти на систематичне порушення країною-агресором прав українських громадян за політично вмотивованими обвинуваченнями.

Джерело: Катерина Єсипенко

Журналістка і правозахисниця Марія Томак заявила, що Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим також готує власну заяву щодо незаконного вироку Владиславу Єсипенку.

«Ми, як Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим і як офіс «Кримської платформи», також готуємо власну заяву щодо цього приводу. Я хочу нагадати, що одразу після його затримання, про що заявив сам Владислав Єсипенко у суді, до нього застосовувались жахливі тортури, катування, які за «доброю традицією» окупаційної  влади Криму не були розглянуті, тому дуже важливо говорити про те, що зараз відбувається. 

Ми всі розуміємо, що це політичне питання, але я можу абсолютно точно сказати, з огляду на свій досвід громадської діяльності, що розголос - це те, що працює. Не як моментальний ефект, а як те, що працює в довготривалій перспективі. Більшість з політично вмотивованих справ – це  не спринт, а марафон. Важливо те, наскільки інтенсивно та довго вдається утримувати увагу на цих справах, адже настає момент, коли відкривається вікно можливостей для звільнення цих осіб», – розповіла для Суспільне Крим правозахисниця Марія Томак.

Журналістка додала, що важливими є ті речі, які реалізує Україна на національному рівні. Вона нагадала про ухвалений нещодавно Верховною Радою України закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей». 

«Мені здається, що це справжні сигнали від  держави, що вона дбає про своїх громадян», – зазначила Марія Томак.

Міністерство закордонних справ висловило протест через вирок Єсипенку. 

«Рішення «суду» має бути скасовано, а Владислава Єсипенка, а також усіх незаконно утримуваних РФ громадян України негайно звільнено», — йдеться у заяві МЗС.

Відомство закликало міжнародну спільноту засудити дії Росії, вимагати від неї припинення порушення норм міжнародного права на окупованих нею територіях України, а також продовжити активну взаємодію, в тому числі в рамках «Кримської платформи», на захист прав та свобод в Криму.

Адвокат Владислава Єсипенка Дмитро Дінзе розповів, як він та його підзахисний сприйняли рішення суду про 6 років позбавлення волі.

«Владислав, наскільки я зрозумів, спокійно сприймає позбавлення волі. Сторона захисту сприймає даний вирок негативно.

Вирок заснований на багаточисельних порушеннях, які мали місце під час проведення оперативно-розшукових заходів та оперативно-розшукової діяльності. Всі слідчі дії проводилися з порушеннями. Ми на це вказали, але суд не прийняв це до уваги. Якщо подивитися подібні вироки по Росії, то людям дають умовне засудження. Особливо, якщо людина раніше не була засуджена і має багаточисельні позитивні характеристики», – розповів адвокат.

Дмитро Дінзе зауважив, що зараз їм потрібно пройти апеляційну інстанцію і після цього вони зможуть йти в Європейський суд з прав людини. 

«Єдине, що може зробити апеляційний суд - змінити вирок, що допоможе Єсипенку виїхати до України», – сказав він.

Також адвокат поділився самопочуттям Владислава Єсипенка і наголосив на тому, що психологічне здоров'я журналіста повністю підірвано. 

«Неодноразовим був тиск з боку слідчого та оперативних співробітників. Він дуже боявся, бо вони ходили до нього в СІЗО, як до себе додому. Вони погрожували йому, що дадуть 11 років. Мені здається, що оперативні співробітники попросили, щоби йому дали по повній програмі»,– резюмував Дмитро Дінзе.

Джерело: Катерина Єсипенко

Журналіст та правозахисник Антон Наумлюк зазначив, що докладно знає матеріали справи Владислава Єсипенка, хто виступав у суді і які докази наводилися проти нього.

«Після всього цього процесу можна цілком впевнено говорити, що у суді не було доказів щодо того, що у Єсипенка справді була в машині якась граната, що він її возив з собою чи звідкись дістав. Докази ніхто не представив», – наголосив Наумлюк.

Правозахисники закликали владу Росії припинити переслідування кримчан за незгоду з окупацією, міжнародні організації та уряди демократичних держав — засудити дії РФ щодо політичного переслідування журналістів та активістів в окупованому Криму та посилити тиск на російський уряд, президента України, Верховну Раду, міністерство закордонних справ України, прокуратуру АРК та міста Севастополя — забезпечити ефективне розслідування фактів незаконного позбавлення волі і переслідування Владислава Єсипенка. 

«Правозахисники впевнені, що справжньою  причиною переслідування Владислава Єсипенка є його журналістська діяльність як позаштатного  співробітника, фрилансера Радіо Свобода, проєкту Крим.Реалії, який висвітлює порушення прав людини російською окупаційною владою в Криму. Ми, представники правозахисних організацій, засуджуємо політично мотивоване ув’язнення Владислава Єсипенка у тимчасово окупованому Криму у зв’язку з його громадянською позицією та журналістською роботою», — йдеться у заяві. 

ЇЇ підписали Український осередок міжнародного ПЕН-клубу, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, Центр громадянських свобод, Національна спілка журналістів України, Українська Гельсінська спілка з прав людини та інші правозахисні організації.

Читайте нас у Telegram