Про це повідомляє «Голос Америки».

Співавторами документу виступили члени Палати представників Майк Роджерс, Майк Тернер та Еліс Стефанік.

Документ передбачає притягнення до відповідальності держави-агресорки Росії та президента РФ Володимира Путіна. Це конгресмени хочуть зробити шляхом запровадження санкцій проти російського газопроводу «Північний потік – 2». На думку американських політиків, санкції назавжди заблокують введення трубопроводу в експлуатацію, що болюче вдарить по російській економіці.

«Варто дивитися на цей законопроєкт у загальному контексті та розуміти, що він є надзвичайно позитивним, але я маю сумніви щодо його прийняття. Там закладена імперативна норма, а саме: закласти санкції на «Північний потік - 2» і прибрати у президента США право відтерміновувати чи скасовувати запровадження санкцій. Конгрес хоче самостійно цим займатись. А це вважається наступом на президентські повноваження і демократи просто можуть не піти на ухвалення цього законопроєкту», – розповів Суспільному Крим політолог Олександр Хара.

Він додав, що ЄС хочуть трохи наступити на повноваження президента і це більше, ніж робили разом демократи та республіканці за часів Трампа. 

Олександр Хара звернув увагу на те, чи можуть виникнути проблеми з прийняттям законопроєкту, враховуючи те, що президентом США зараз є демократ, а ініціаторами законопроєкту про «НАТО-плюс» виступають республіканці.

«Зараз демократи та республіканці однаково дивляться на Росію та однаково нас підтримують», –  наголосив політолог.

Військовий експерт Олег Жданов повідомив Суспільному Крим, що це могло би стати перепоною, адже йде перевага у голосах на бік демократів, але стосовно питань України, інтереси у середині Конгресу співпадають.

Він розповів, що це все більше схоже на політичний крок, ніж на реальну можливість. Він пояснив, що Сполучені Штати винайшли ще один важель тиску на Російську Федерацію. 

«Якщо Росія буде опиратися, то США посилять можливості для просування України у бік НАТО. У мене є сумніви, що цей законопроєкт дійде до реального голосування чи до фінального перетворення у закон. Можливо, він би розширив можливості України у співробітництві з НАТО і дало би шанс для вступу в Альянс», – заявив експерт.

Наразі Україна має статус партнера НАТО з розширеними можливостями.

Водночас Україна стане першою державою, яка отримає умовний статус «НАТО-плюс» не замість членства в Альянсі, а на період до офіційного членства у ньому, адже офіційно такого клубу країн, як «НАТО-плюс», не існує ніде, окрім окремих законопроєктів США.

«Я намагався дізнатись про те, чи є якийсь правовий статус у «НАТО-плюс», але нічого не знайшов. Але важливим є те, що у них є розширений спектр можливостей для України», – розповів Олександр Хара.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня під час щорічної пресконференції в чергове заявив про те, що НАТО «обдурив» Росію послідовними хвилями розширення з часів холодної війни.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг спростував заяви російської влади, що Альянс будь-коли давав обіцянку не розширюватися, зокрема на Схід.

«НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися. Власне в установчому договорі нашої організації зазначено, що будь-яка європейська країна може стати членом Альянсу. По-друге, є документи, що стосуються 70-х і 90-х років: Гельсінський Заключний акт, Паризька хартія, установчий акт Росія-НАТО та багато інших договорів, які ясно дають зрозуміти, що країни мають право обирати свій власний шлях», - сказав Столтенберг.

Політолог Олександр Хара розповів про можливу ескалацію з боку Росії після офіційного визнання України членом «НАТО-плюс».

«Ми живемо з непередбачуваними сусідами. Ми розуміємо, що наступ може бути у будь-який момент. Безумовно, потенційна загроза триватиме ще довго.

Щодо дій Путіна, то відреагувати широкомасштабним вторгненням – це контрпродуктивно, адже одразу будуть різноманітні санкції, буде більшим посилення союзників США й НАТО та збільшення підтримки для України з Заходу», – сказав Хара.

Він також додав, що ескалація буде однозначно, але локально.

«Згадаймо, що ми межуємо з Білоруссю. Є Лукашенко, за допомогою якого Путін може зробити відповідне загострення для нашої країни. Зараз ми дуже вразливі, адже Путін розуміє, що шляхом дипломатії він не досягне того, що йому потрібно. Варто готуватись до ескалації, але не широкомасштабної. Можливо, почнеться розширення ескалації зі сторони «ЛНР» та «ДНР», але не на всю країну», – вважає політолог.

На думку військового експерта, Європа зробить все для того, щоб не розпочалась повномасштабна війна.

«Загострення на кордоні – це болюча тема для Путіна. Європа дуже боїться війни. Згадаймо 2014 рік і як вони вмовляли нас припинити вогонь. Їм було неважливо те, хто, де та через що воює. Стояла мета – зупинити війну. Якщо почнуться офіційно провокації на кордоні зі сторони РФ – це відкрита війна на теренах Європи. Вони самі придушать російську агресію. Я думаю, що це звичайна політична гра, а не воєнна загроза», –  сказав Жданов.