Кримські 12 місяців. Як окупований півострів прожив 2021 рік

Міла Олександрова, Любезна Катерина
·
11:57, 30 грудня
Кримські 12 місяців. Як окупований півострів прожив 2021 рік
Джерело фото: travelcrimea.com

Редакція Суспільне Крим зібрала 12 найважливіших подій, які сталися в окупованому Криму протягом 2021 року. Тут будуть показані найважливіші події, що пов’язані з півостровом: екологічні та культурні зміни, найголовніші факти щодо дотримання прав людини, нові арешти і обшуки, що сталися протягом року у Криму.

Січень

25 січня Український Національний центр управління та випробувань космічних засобів здійснив супутниковий моніторинг змін площі водних дзеркал водосховищ Криму. Були досліджені: Сімферопольське, Альмінське, Партизанське, Аянське, Загорське та Бахчисарайське водосховища. Аналіз проводився за допомогою світлин, які були зроблені протягом 2020-2021 років. 

«Проведений аналіз результатів супутникового моніторингу змін площі дзеркал вод водосховищ у південній частині АР Крим свідчить, що у більшості водойм рівень води знизився нижче «мертвого обсягу», тобто менше 30% від початкового обсягу. Зниження наповненості водойм несе загрозу екологічному балансу: загибель фауни, заростання водойм травою та чагарником, загрозу небезпеки гідротехнічних споруд тощо», – йдеться у дослідженні.

Лютий

18 лютого у Представництві президента України в АРК заявили, що до моменту деокупації Криму, Україна не планує відновлювати пряме залізничне сполучення з півостровом. У відомстві також заявили, що «силовий варіант повернення Криму не розглядається». 

«Провідними інструментами на шляху деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є політико-дипломатичний та санкційний тиск на Російську Федерацію», – йдеться у повідомленні. 

Раніше, керівництво українського залізничного перевізника «Укрзалізниця» повідомило про плани "відновлення сполучення" у кримському напрямку, але без заїзду на територію півострова.

Березень


Джерело: penmedia.io

10 березня в окупованому Криму був затриманий кореспондент видання «Крим.Реалії» - проєкт «Радіо свобода», Владислав Єсипенко. У Центрі громадських зв'язків ФСБ Росії розповіли, що затримали 10 березня у Криму Владислава Єсипенка за збирання інформації «на користь спецслужб України». 

«Федеральною службою безпеки під час проведених оперативно-розшукових заходів припинено розвідувально-підривну діяльність на користь українських спецслужб громадянина Росії Єсипенко В. Л.» – йдеться у повідомленні на сайті ФСБ Росії. 

До Владислава 20 днів не допускали незалежних адвокатів. На першому ж судовому засіданні, куди був допущений незалежний адвокат, Олексій Ладін, Владислав заявив про катування з боку співробітників ФСБ. Він не визнає своєї провини і з 10 березня по сьогодні знаходиться у Сімферопольському СІЗО.

Квітень

30 квітня Верховна Рада України зареєструвала та передала на розгляд комітету законопроєкт №5419, який офіційно забороняє постачання води до окупованого Криму з Дніпра Північно-Кримським каналом. Про це у Facebook повідомив народний депутат України Олексій Гончаренко. 

«Заборона подачі дніпровської води до Криму має бути затверджена на законодавчому рівні! ...Ініціатором законопроєкту виступила фракція «ЄС», а підтримали ініціативу депутати із фракції «Голос» та групи «Довіра». Сподіваюся, у депутатів монобільшості вистачить політичної волі, щоби підтримати це важливе рішення», – написав тоді Гончаренко.

Травень

12 травня Державний департамент США опублікував доповідь, в якій вказав на безперервне переслідування за релігійною ознакою у Криму після окупації Росією в 2014 році. 

«Російська влада в окупованому Криму продовжує переслідувати та залякувати релігійні конгрегації меншин, зокрема мусульман-кримських татар, Свідків Єгови, членів Православної церкви України та духовенства», – сказано у доповіді. 

Як зазначається у документі, уряд Росії повідомив, що у Криму, у тому числі в Севастополі, зареєстровано 907 релігійних громад порівняно з 891 у 2019 році, що на тисячу менше з моменту початку окупації у 2014 році, в останньому році, за яким були доступні дані українського уряду.

Червень

1 червня у Сімферополі окупаційний Верховний суд Криму ухвалив заочний вирок щодо голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за звинуваченням в «організації масових заворушень» 26 лютого 2014 року під стінами кримського парламенту. Суд засудив Чубарова до шести років позбавлення волі та штрафу 200 тисяч рублів (73 560 грн).

Також 17-18 червня внаслідок сильних злив було підтоплено Керч та сусідні райони на сході півострова, а також центральну частину Ялти. У Ялті загинула одна людина, постраждали 58, одна людина вважається зниклою безвісти, пізніше тіло жінки було знайдено.


Джерело: Керч. ФМ

Липень

3 липня голова Кримської футбольної спілки Юрій Ветоха повідомив, що кримські футбольні клуби, як і раніше, не можуть брати участь у російському чемпіонаті, а також грати в єврокубках. 

«В УЄФА сказали, що не можуть порушити свій статут, ми вам дали спеціальний статус, але ми вас не можемо інтегрувати ні до Російського футбольного союзу, ні дозволити як окремій території брати участь у єврокубках», - повідомив Ветоха.

Серпень

Вранці 17 серпня у селищі Строганівка у Сімферопольському районі Криму пройшли слідчі заходи у будинку місцевого імама Раїфа Февзієва. За даними «Кримської солідарності», крім Фейзієва, окупаційні силовики затримали у Криму та Севастополі Рустема Мурасова, Рустема Таїрова, Джеббара Бекірова та Заура Абдуллаєва. Російські ЗМІ з посиланням на “силовиків” повідомляють, що у Криму нібито було затримано п'ятьох прихильників «Хізб ут-Тахрір».

23 серпня Інавгураційний саміт «Кримської платформи» офіційно запустив міжнародний формат із питання деокупації Криму. У рамках першого саміту «Кримської платформи» у Києві відбулися тематичні панелі, які були сфокусовані на основних темах. 

Джерело: Офіс президента України

Перша панель була присвячена «подоланню наслідків та відновленню прав кримськотатарського народу як інструменту деокупації Криму». На другому обговорювалося, чи є невизнання спроби анексії Криму викликом для миру. Ще на двох панелях експерти говорили про шляхи реінтеграції Криму та про загрози у Чорному та Азовському морях. За підсумками саміту учасники підписали спільну декларацію.

Вересень

4 вересня у селі Первомайське Сімферопольського району Криму окупаційні силовики затримали кримськотатарського активіста Нарімана Джелялова. Крім того, 3-4 вересня у Криму затримали Азіза Ахтемова, Асана Ахтемова, Ельдара Одаманова, Шевкета Усеїнова. Пізніше Одаманов і Усеїнов повернулися додому, відбувши адміністративний арешт. А Нарімана Джелялова і братів Ахтемових обвинувачують у нібито диверсії, пов’язаній із підривом газопроводу у селі Перевальне.

Джерело: Кримська солідарність

Жовтень

29 жовтня судова колегія Південного окружного військового суду міста Ростов-на-Дону винесла чергові терміни чотирьом кримським татарам із третьої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

  • Сейтумер Сейтумеров отримав 17 років колонії суворого режиму, три з половиною роки він проведе у в'язниці. Фактично, це таке приміщення в'язниці у в'язниці, з більш жорсткими правилами, ніж у колонії.
  • Осман Сейтумеров - 14 років колонії суворого режиму, три з половиною роки з яких він проведе у в'язниці.
  • Рустем Сеітмеметов - 13 років колонії суворого режиму, три з половиною роки з яких він проведе у в'язниці.
  • Амет Сулейманов - 12 років колонії суворого режиму, три з половиною роки з яких він проведе у в'язниці.

Листопад

23 листопада у Сімферополі “співробітники поліції” затримали активістів, які прийшли до будівлі ІТТ, щоб зустріти адвоката Едема Семедляєва. Про це повідомляє кореспондент “Крим.Реалії”. За словами кореспондента, затримано 31 особу, зокрема – 10 жінок. Зазначається також, що серед них є журналісти та кореспонденти «Кримської солідарності», які мали при собі прес-карти. Затриманих відвезли до трьох відділів поліції: Київського, Центрального та Залізничного. П’ятеро жінок ніч провели в ізоляторі тимчасового утримання. Пізніше всім жінкам були винесені штрафи, а чоловікам адміністративні арешти у вигляді утримань під вартою на декілька діб. Це – перше масове затримання жінок у Криму з моменту окупації.

Грудень

17 грудня окупаційні силовики затримали під час обшуку у Старому Криму Нарімана Аметова. Він повідомив громадському об'єднанню "Кримська солідарність", що зазнав тортур із застосуванням електричного струму з боку “співробітників ФСБ”. 

«Я отримав третій удар, у мене мізки просто попливли. Я нічого не контролював. Я прокричав: "Все, я сяду за апарат!". На що він сказав: «Тепер я вирішуватиму» і продовжував завдавати ударів. Я думав, що звідти вже не вийду», – розповів Аметов.

Джерело: Кримська солідарність