Про це говорили у “Темі дня” з Людмилою Коротких - менеджеркою Кримськотатарського ресурсного центру.

Людмила Коротких зазначила, що резолюція містить як дуже традиційні положення, так і нові факти, нові положення. Вона охоплює великий спектр проблем. 

“Чітко говорить про те, що РФ, як держава-окупант, несе повну відповідальність за гуманітарну складову на півострові і, в тому числі, за забезпечення водою цивільне населення. Це, насправді, дуже великий результат дуже складної роботи, як держави, так і громадських організацій.  З нового - також згадування Кримської платформи. Звісно, що цього разу традиційно вже згадуються кримські татари, вони визнаються корінним народом і вже традиційно є вимога, щоб РФ відновила діяльності меджлісу кримськотатарського народу на території півострова”, - зазначила Коротких.

Вона додала, що ця резолюція є надзвичайно важливою, якщо ми говоримо про сьогоднішню систему міжнародних відносин:

“Генасамблея - найвпливовіший орган і ухвалення цим органом такого документу - це дуже важливо в контексті підтримки політики невизнання  тимчасової окупації півострова. Це ще раз демонструє, що всі спроби РФ якось легітимізувати цю спробу анексії не є успішною, цивілізований світ підтримує Україну”.

Що ж до тих країн, які підтримали резолюцію, утрималися або проголосували проти, то, за словами менеджерки, список таких країн приблизно однаковий з року в рік. Вона додала, що Росія вкладає дуже багато ресурсів, в тому числі і фінансових, щоби забезпечити хоча б той рівень голосування на їх користь, який вони мають. Україна ж зі свого боку має проводити свою роботу не з країнами, які утрималися чи взагалі не голосували, а і з тими хто нас підтримує. 

 Менеджерка КРЦ розповіла і про приклади расової дискримінації, які протягом 2021 року в різних формах були непоодинокі:

 “Випадок у школі, коли вчителька розповідала про те, що кримські татари є зрадниками. Це випадок у Бахчисарайській школі, побиття дівчинки кримської татарки та інші випадки, які фіксувалися і нашою організацією та іншими організаціями протягом року. Тому ми можемо говорити про посилення тиску, про нагнітання ситуації. Все це відбувається на тому тлі, що продовжуються масові арешти, обшуки в будинках кримських татар в переважній більшості. Відбуваються масові затримання і визнаються винними в адмінпорушеннях, також дуже масово - кримські татари, які приходять підтримати політв'язнів під будівлі “суду”.  Тому вся ця ситуація дійсно демонструє і свідчить про те, що тиск посилюється, використовуються різні методи. Проте це робиться з однією метою і все це є проявом расової дискримінації”.

Окремо вона згадала про наслідки, які несуть зміни в закон Російської Федерації "Про захист населення та територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру": 

“Будь-які зміни до законодавства РФ матимуть наслідки для Криму, оскільки неправомірно РФ розповсюджує власне законодавство на цю територію і цей закон не є винятком. Що стосується питання надзвичайних ситуацій або можливих надзвичайних ситуацій, як це вказується у згаданому законі, звісно, така загроза існує, і вона досить реальна. Якщо ми згадаємо липень, коли у Криму відбувалися затоплення, коли були стихійні лиха і коли паводок був у Ялті - це не щось міфічне, це те, що реально може відбуватися при тому, що дуже тривожним є саме положення можливості надзвичайної ситуації, тому що, як вже говорилося, на території Криму досить багато зон, які можна класифікувати або визначати, як зони можливої надзвичайної ситуації або можливого стихійного лиха”.