До міжнародного дня прав людини ми поспілкувалися зі спеціалістом Моніторингової місії ООН з прав людини Максимом Поповичем. Якщо коротко: на півострові порушується широкий спектр прав людини та норм гуманітарного права. 

Оскільки охопити кожен факт зневажання прав людини неможливо, зупинимось лише на декількох.

Насильницькі зникнення

Смертю Решата Аметова у березні 2014 року закінчилось перше зафіксоване насильницьке зникнення в окупованому Криму. Насильницьким зникненням вважається такий арешт, який схвалюється владою, причому та при якому факт позбавлення волі та дані про місцезнаходження затриманого приховуються. В багатьох випадках присутні катування.

Читайте також: МЗС України нагадало світові про насильницькі зникнення в окупованому Криму та на Донбасі

За даними ООН, з початку окупації Криму Росією до початку 2021-го року було зафіксовано 43 випадки насильницького зникнення, здебільшого – у формі викрадення. З них одинадцять людей досі залишаються зниклими безвісти. 

“За цими справами не було ефективних розслідувань, нікого не притягнули до відповідальності, – розповів Максим Попович. – Остання хвиля таких зникнень відбулась 3-4 вересня цього року із затримання п’ятьох кримських татар, у тому числі й Нарімана Джелялова. Якийсь час вони перебували під вартою без належного оформлення, а місце їх знаходження приховували. Ці випадки також можна віднести до насильницьких зникнень – хоч і короткочасних”.

Читайте також: У Сімферополі вже добу шукають Ельдара Одаманова, якого викрали окупанти після обшуків - адвокат

Без права на віру

Мусульмани, православні, Свідки Єгови – фактично всі релігійні конфесії в Криму страждають від окупаційної влади. 

У березні цього року севастопольця Віктора Сташевського окупаційний суд незаконно засудив до шести з половиною років позбавлення волі, у жовтні – Ігорю Шмідту дали шість років колонії. Обидва чоловіки були Свідками Єгови. 

“Це багатоаспектне порушення – людей затримують за здійснення свого права на свободу віросповідання, – коментує Максим Попович. – Кричущою залишається і ситуація із Православною Церквою України: окупаційна влада призначає штрафи священнослужителям та де-факто видворяє церкву з її храмів у Сімферополі та Євпаторії”. 

Читайте також: Адвокат Сергій Заєць прокоментував відмову Верховного суду РФ залишити ПЦУ собор в окупованому Сімферополі

Призов до армії окупанта

З 2015 року Росія щорічно призиває до лав збройних сил жителів півострова. Станом на початок 2021 року до армії окупанта призвали 26 тисяч кримчан. Цього року відбулися ще дві призовні кампанії.

“Такий призов є незаконним – це порушення 51 статті IV Женевської конвенції. За цей рік ми ще не маємо цифр, але під час кожної кампанії забирають приблизно 2 500 осіб. Скоріш за все, тенденція залишилась незмінною”, – розповіли в ООН. 

Читайте також: Окупанти у Криму призвали до російської армії щонайменше 31 тисячу українців

Подвійна депортація

Тільки за перше півріччя 2021 року суди в Криму ухвалили незаконні постанови про депортацію щонайменше 113 людей, як мінімум 38 з яких – українці. Це значно менше ніж за 2020-й та 2017-й роки, коли подібні рішення були ухвалені відносно 197 (як мінімум 113 українців) та 512 (щонайменше 287) осіб відповідно.

“Це є прямим порушенням 49 статті IV Женевської конвенції, яка забороняє переселення чи депортацію людей з окупованих територій. В окремих випадках ми задокументували подвійну депортацію – людину спочатку перемістили до місць утримання на територію РФ, а вже потім депортували до материкової України. Окрім цього, є інший вид депортації з точки зору міжнародного права. У рамках багатьох кримінальних справ відбувається переведення осіб, затриманих в Криму, до Росії, зокрема на етапах судового слідства та для відбування покарання у пенітенціарних закладах. Переведення ув’язнених кримчан до Росії ускладнює доступ адвокатів та родичів до них, що також порушує їхнє право на захист”, – пояснює Максим Попович.

До того ж, це ускладнює доступ адвокатів та родичів до арештованих та ув’язнених, що також порушує їхнє право на захист.

Натомість ООН фіксує факти переміщення цивільного населення з Росії до Криму. Від початку окупації і до початку цього року понад 205 тисяч осіб змінили прописку з якогось регіону Росії на Крим або Севастополь – це становило близько 8,7% населення півострова. Частина з них призначається на адміністративні посади, а майже кожен п’ятий суддя (18,5% суддів у судах загальної юрисдикції та арбітражних судах) у Криму переведений із судів Росії.

Читайте нас у Telegram