В березні минулого року був оприлюднений указ президента Росії, яким українським громадянам та компаніям було заборонено володіти земельними ділянками в прибережних регіонах окупованого Криму. Згідно з документом, затверджений у 2011 році перелік територій РФ, на яких іноземці та зарубіжні юридичні особи не можуть володіти земельними ділянками, доповнений 19-ма регіонами окупованого Криму, включаючи міста Керч, Феодосію, Судак, Алушту, Ялту, Саки, Євпаторію і Армянськ. Заборона не поширюється лише на три райони півострова: Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, які не мають виходу до Азовського і Чорного морів. Не увійшла до переліку і Верхньосадівська сільська рада в Севастополі.

Більше про законність таких рішень та як захистити свою землю говорили в “Темі дня” з Катериною Рашевською - юристкою ГО “Регіональний центр прав людини”.

Катерина Рашевська зазначила, що подібні дії окупаційної держави мають бути розтлумачені як порушення міжнародних норм. Оскільки вони йдуть всупереч її зобов'язанням за міжнародним гуманітарним правом:

“Росія подібними діями вчиняє цілий комплекс міжнародних правопорушень, за які вона буде нести відповідальність як держава, а її вищі посадовці, як окремі особи, будуть нести індивідуальну кримінальну відповідь за міжнародні злочини. Оскільки відповідні дії можна кваліфікувати як злочини проти власності, як різновид воєнних злочинів”.

Що ж до можливих варіантів розвитку подій, то юристка зазначина наступні варіанти: 

“Перший, це той що ми спостерігаємо зараз, це виставлення ділянок на примусовий продаж. Другий варіант - це звернення органів окупаційної влади до судів, які також були створені окупаційною державою всупереч нормам міжнародного гуманітарного права на даній території, і шляхом судових процесів з певними порушеннями процесуальними, також буде відчужена земельна ділянка у її власника. Були і ніші варіанти - це ті, про які ми почули під час оприлюдненної зниженої статистики. А саме: або ж відчужити цю ділянку самостійно, тобто передати у власність громадянину РФ, або ж потрібно було набути громадянства РФ і мати право володіти даною земельною ділянкою".

Катерина Рашевська згадала і про закон про окуповані території, ст 11 якого передбачає, що споміж іншого громадянам України гарантуються їх майнові права і їх права власності захищаються, жодні зміни правового статусу майна не визнаються Україною як державою:

“З іншого боку, треба розуміти, що якщо певний громадянин здійснив акт продажу земельної ділянки, в принципі добровольно примусово він отримав достатні кошти, на його думку, і він не має претензій до наступного власника, то вже після того, як дана територія буде звільнена, перед Україною, як державою, постане питання щодо визнання даних правочинів, якщо попередні власники з ними погоджуються. Це стосується перехідного періоду після деокупації. Наша організація постійно піднімає це питання, тому що не можна всіх однаково підвести під одну гребінку.  Можуть бути і інші випадки, коли громадянин України відчужує ділянку, отримує кошти, можливо навіть не малі, можливо вони навіть задовольняють, при цьому у нього залишається право у майбутньому не визнати правочин, сказати, що він був змушений це зробити. Може звернутися в Європейський суд з прав людини і стягнути певну компенсацію з РФ, як з держави. Можна розглядати варіанти зловживань з боку українських громадян”.

У випадку ж виставлення земельної ділянки на примусові торги, як зазначила юристка, власнику перейдуть виручені усі кошти. Але чи будуть оцінювати ділянки за ринковою ціною - очевидно, що ні: 

“Їх просто пустять з молотка, як “Массанду”, за копійки, коли вартість цілого підприємства не досягає вартості його винного фонду у погребах. Так само ця земельна ділянка за заниженою вартістю буде продана, власникам віддадуть кошти. Якщо їх знайдуть, якщо він знаходиться не на території Криму, це громадянин Канади, наприклад, - постраждали не тільки громадяни України, а ще 55 держав, - то чи будуть віддані йому гроші? Очевидно, ні. Тому тут така двояка ситуація: якщо РФ зможе їх віддати - вона віддасть. Якщо особа візьме ці гроші - вона не втратить статус жертви, тому вона зможе також звернутися і в міжнародні інстанції, і якщо вона так само не отримає гроші, вона також залишає за собою статус жертви”.

Проте не варто забувати, що порушення, які стосуються власності, були і до наказу Путіна: 

“Нами було зафіксовано близько 4 тисяч жертв порушень, що стосуються і порушення права власності, і порушень, що стосуються права власності на землю. Ці порушення були передані до відома міжнародного кримінального суду у 2017 та 2020 роках відповідно. Тоді з чисельними процесуальними порушеннями органи окупаційної адміністрації зверталися до власника. Зазвичай це були процеси за відсутності відповідача - особи, право власності якої порушуються. Дуже швидко рішення дублювалося з попереднього, іноді навіть не змінювалися прізвища і розміри ділянок, і за якимись формальними обставинами, наприклад, що після перекваліфікації за російським законодавством земельна ділянка відноситься до земель природоохоронних територій або до лісового фонду, тепер вже РФ, і тому у власника їх необхідно забрати. І таких рішень було багато”.

 У Представництві президента України в АР Крим опублікували пам'ятку з поясненням нового російського указу та інструкцією, як захистити свої права на земельну ділянку. Там зазначені наступні кроки:

1. зібрати документи, які підтверджують право власності за українським законодавством та процедуру вилучення земельної ділянки окупаційною владою;
2. звернутися до Прокуратури АРК із повідомленням про факт вилучення земельної ділянки, де зареєструють кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення на території окупованого Криму;
3. співпрацювати із прокуратурою автономії для направлення матеріалів до Офісу Прокурора міжнародного кримінального суду для проведення розслідування ситуації в Україні, адже дії окупантів є воєнним злочином згідно статті 8 Римського Статуту;
4. надіслати індивідуальну скаргу до Європейського суду з прав людини, оскільки держава-окупант порушує право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції з прав людини.

Про те, які документи потрібні, і що робити якщо їх на руках у людини немає розповіла Катерина Рашевська: 

“Якщо їх немає на руках то в ЄСПЛ склалася так практика, що  РФ, як країна відповідач, має надати відповідні документи. Все те, що особа має - добре, якщо у особи немає - теж з іншого боку можна буде якось витребувати. Що мається на увазі під такими документами - це можуть бути документи будь-якого формату від виписок з певних реєстрів до будь-яких інших, які можуть побічно підтверджувати право власності на дану земельну ділянку. Можливо, особа мала певні плани на те, щоб щось звести на цій земельній ділянці і у неї залишилися певні плани, засвідчені ще українською владою. Можливо, у цієї особи залишилися акти, які зареєстровані до незалежності України і цією ділянкою володілі її предки”.

Що ж до звернення в прокуратуру АР Крим, то звернення можут бути після вилучення ділянки, адже є певні вимоги щодо завершеності злочину. А в ЄСПЛ можна звертатися до факту вилучення. І щодо міжнародних інстанцій, то позови можуть бути як індивідуальні, так і від держави: 

“Ідеальний варіант - це коли Україна подасть ще одну міждержавну скаргу на РФ, предметом якої будуть порушення права власності не тільки на земельні ділянки, а взагалі. Сюди увійдуть і порушення, які були вчинені внаслідок або в рамках націоналізації, злочини воєнні, злочини проти власності і порушення права власності, може входити цілий спектр порушень у рамках загальної політики РФ спрямованої на порушення права власності на території окупованого кримського півострову. Є інший варіант, коли Україна не подає таку скаргу, тоді ЄСПЛ просто засипають індивідуальні скарги 11 500 осіб, це я так утрирую, але близько 2-3 тисячі скарг можна очікувати. Тоді питання в тому, що ЄСПЛ їх згрупує самостійно. Розглядати кожну скаргу окремо він явно не буде, тому що він побачить, що це адміністративна практика, що порушення типові, що, ймовірно, вони відбулися в один день і т.д".

Читайте нас у Telegram