Про що свідчать такі заяви Лукашенка, чим відповість Україна, як розгортатимуться події далі та які наслідки для Білорусі вони матимуть - про це говорили в “Темі дня” з Юлією Тищенко - головою ради Українського Незалежного Центру Політичних Досліджень, співзасновницею Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію".

Юлія Тищенко зазначила, що така заява свідчить про ті тренди, які вже давно насправді відбуваються з Лукашенко:

“За великим рахунком в 2014 році, коли голосувалася резолюція ООН про підтримку територіальної  цілісності України, Білорусь була серед тих 11 країн, на відміну від 100 інших, які підтримали цю резолюцію, яка не приєдналася до підтримки. Ця історія не вчора народилася, в 2020 році також посилена резолюція по мілітаризації криму також не була Білоруссю підтримана. Несподіванок тут немає. Єдине, раніше Лукашенко говорів не про те, що Крим російський, він як би підтримував територіальну цілісність і був більш обережним в своїх висловлюваннях. Але тоді був інший політичний контекст, інша політична ситуація”.

Експертка також нагадала про події, які відбулися 4 листопада. Тоді Лукашенко пожалівся, що Путін не запросив його в Крим під час незаконного візиту (Більше про це в матеріалі): 

“Трапилося багато подій. Це і ескалація міграційної, так званої, кризи, яка була влаштована російськими спецслужбами під прикриттям Лукашенка. Білорусь суто логістично навіть, організаційно без допомоги, певних санкцій, певних зацікавлених інтересів не змогла б реалізувати відповідні кроки. Зараз ескалація на українських кордонах, збільшення з боку РФ цих збройних сил. Російська Федерація і взагалі  ця тема - одна з топ-тем на порядку денному різних міжнародних організацій, різних країн, різних держав. І ще цікаво сьогодні, він вчора оголосив такі своєрідні епатажні заяви, коли відбувається черговий саміт НАТО, де також обговорюється українське питання стосовно і безпеки, і різних політико-дипломатичних аспектів”.

Посилення санкцій проти окремих компаній чи осіб з Білорусі, на думку Юлії Тищенко, можливі, якщо Білорусь піде на офіційне визнання Криму російським, або якщо будуть певні дії. Наприклад, якщо білоруські авіакомпанії почнуть літати в окупований Крим. Стосовно реакції України на такі заяви, то вона, на її думку, є достатньою: 

“За великим рахунком, Кулеба і так вже прореагував в своїй заяві, вказуючи на певне місце в такому загальному політичному дискурсі, на ставлення до того, про що говорив Лукашенко пропагандисту Кисельову. Ця  заява орієнтована значною мірою на російський інформаційний простір.  В самих заявах Лукашенко, крім своєрідної його екзотики, власне якихось супернових меседжів не прозвучало і та реакція, яка є, - це потрібна реакція. Можна було б, звичайно, спробувати більш жорстко це охаректиризувати на такому дипломатичному рівні, на рівні посольств. Але мені здається такі приводи ще можуть бути”.

Голова ради УНЦПД додала, що елементом комунікацій і можливо оптимізацій для політико-дипломатичних консультацій може стати Кримська платформа: 

“Коли відбулося затримання Нарімана Джеляла (перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, -ред.) доволі швидко ми отримали реакцію, коментарі з боку і структур ЕС і наших партнерів, в тому числі які були на Кримський платформі. Актуалізація теми Криму, в тому числі в рамках Кримської платформи, вона посилює ту українську позицію і активізує в тому числі і риторику, і увагу до Криму”.