Адвокат Ліля Гемеджі роз’яснює: перші «дзвіночки» про те, що через зібрання слухачів під кримськими і ростовськими судами розпочались під час вироку фігурантів Красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», 3 листопада 2020 року. 

«Перше, коли звернули увагу на перебування людей біля судів, це був вирок Красногвардійській групі, коли люди під час вироку, на території перед Кримським гарнізонним військовим судом, у парку на території КІПУ, влаштували такий флешмоб чи акцію, коли стояли у білих жилетах самим висловлювали свою незгоду із вироками. Тоді, наскільки я пам'ятаю, ніхто не був затриманий. Але з цієї точки варто робити відлік, бо після цього почали поступово видавлювати за територію університету. Якщо спочатку спроби були, підходили постійно начальник охоронної служби університету, ще якісь співробітники, з тим, що люди не мають права знаходитися там, не мають права знімати, і навіть було таке, коли ми, з Еміне Авамілєвою (кримський адвокат – ред.), давали інтерв'ю, до нас підійшли, перервали це інтерв'ю».

Джерело: Кримська солідарність/ Ліля Гемеджі

Гемеджі каже, що однією з офіційних версій стала новина про масове вбивство в Казанській гімназії у травні 2021 року.

«Після стрільців, які були в Казані, як додатковий аргумент, не пускають на територію КІПУ взагалі. Нікого не пускали, окрім адвокатів та свідків, при цьому заздалегідь потрібно було узгоджувати списки свідків, які мають пройти до будівлі КМВС тощо. Після цього люди почали збиратися перед КІПУ. Якщо це були рядові засідання, то ніхто не звертав уваги, ну стоять люди і стоять. Але люди привертали до себе увагу, я знаю, студенти дуже багато хто цікавився, чому стоять, у чому проблема, викладачі теж звертали увагу. Була така не характерна інформаційна компанія, коли люди своєю присутністю змушували інших людей цікавитись, що відбувається. Вперше людей було затримано не біля суду, а біля будівлі ФСБ. Але біля ФСБ це були не вперше затримання, це було ще тоді, коли…. шукали. Коли Нарімана Джеляла затримали, то все було досить масове затримання біля ФСБ. І потім цю практику вирішили використати. Люди приходили на ключові вироки, апеляції, засідання. Це стало застосовуватися вперше на апеляції щодо Красногвардійської групи, вирок Бахчисарайської, ось ці ключові засідання і стали предметом для затримань. Але я зауважила, що навіть не на ключових засіданнях зараз чергують співробітники поліції і контролюють процес знаходження родичів біля судів».

Співробітники російських спецслужб під судами почали затримувати і журналістів. Один із затриманих під час апеляції по Красногвардійській групі «Хізб ут-Тахрір», 25 жовтня 2021 року, кореспондент російського видання «Грані.Ру», Зідан Аджікелямов був затриманий під час виконання своїх професійних обов’язків. На оперативному відео затримання видно, що кореспондент працював із прес-карткою, в сигнальному жилеті з написом «PRESS», він пояснює, що мав редакційне завдання на зйомку і під час самого затримання, сказав, що журналіст.

«Я близько 12 годин пробув у відділенні, пізніше мене доставили в ізолятор тимчасового утримання. Там я провів ніч: в самому ізоляторі було дуже холодно. Там абсолютно неприпустимі умови для утримання людей. До того ж під час самого затримання до мене була застосована сила, хоча я не чинив опір. Тому не дуже розумію, нащо мені було вивертати ліву руку». Аджікелямов оцінює поведінку російських силовиків, як втручання і перешкоджання його журналістській діяльності. Він має намір подавати скаргу на дії співробітників російських правоохоронних органів після апеляції. Незважаючи на те, що Центральний районний суд закрив адміністративне провадження по його справі, журналіст пояснює: «мого колегу, якого затримали разом зі мною, в один і той самий час, ми обидва виконували свої професійні обв’язки і мали однаковий набір документів на момент затримання на руках, його суд визнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення і призначив штраф. Я не дуже розумію логіки таких рішень і не вважаю їх законними».

Зідан Аджікелямов

Пізніше, 29 жовтня під тим самим Кримським гарнізонним судом, під час чергових затримань, співробітники правоохоронних органів вперше затримали групу жінок. Одна з них, дружина фігуранта третьої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», Амета Сулейманова, Ліля Люманова, яка прийшла на засідання в якості слухача, розповідає як це відбувалося:

«Ми з групою жінок 3 Бахчисарайської групи, 29-го був вирок наших хлопців, але ми природно вирішили підтримати дружин, мам Красногвардійської групи. Ми приїхали до будівлі суду, не порушували, стояли 1,5 метри відстань між нами. Я опублікувала фотографію, там усе видно, що у масках були. Ми приїхали підтримати дівчат, тим більше, що засідання було відкритим, була гарантія, що можливо, навіть потрапимо на суд. Пізніше приїхала велика автівка з Росгвардією, і вони просто розсипалися по всьому цьому провулочку. Тоді вже було зрозуміло, що братимуть усіх. Так як я стояла крайня, виходить, почали з мене, він намагався мене навіть під лікоть схопити, я йому в грубій формі сказала: "Руками не чіпати!" У нас за Ісламом, сторонній чоловік взагалі не має права торкатися. Нас попросили пройти до автобуса, ми пройшли, з нами була дитина Сейтумера Сейтумерова, його син Сулейман. Не знаю, що у них там зіграло, вони сказали «Дитину – бабусі», я чула цю розмову. З нами була одна вагітна, одна інсулінозалежна та одна неповнолітня дівчина. Довго не пускали адвоката, потім його пропустили до нас. Спочатку обійшлося застереженням, тобто. вони нібито застерегли нас, що не можна так робити, але потім сказали, що протоколи теж підписуватимемо. Команда була, бо поліцейські, які ходили туди-сюди, вони самі не розуміли, що буде далі. Тобто. вони нам застереження виписали та зникли. Згодом з'ясувалося, що протокол все ж таки буде. Зараз у мене адмінка, протокол виписали, 20.6.1, це порушення маскового режиму».

Ліля Люманова

Ліля говорить, що вважає себе невинною, як і інших затриманих жінок і має намір доводити свою невинуватість у судових процесах:

«Ми чудово розуміємо, що це ще один важіль тиску, тому що їх коробить і хвилює усіляка наша солідарність, усілякі наші підтримки. Але, при цьому вони думають, що такими затриманнями вони нас вгамують, але вони глибоко помиляються. У нас знаєте, як ефект зворотної реакції йде. Ось моєму чоловікові, 29 жовтня, дали 12 років суворого режиму. І це мене не зупинить, я як ходила на суди до своїх співвітчизників підтримувати, так і ходитиму. Це як зворотна реакція. Тим більше, коли зіткнулися із цим самі особисто, нас кожного це все торкнулося», – говорить жінка.

Суд у Криму ухвалив адміністративні рішення щодо кримськотатарських активістів, яких 25 жовтня затримали російські силовики біля будівлі суду в Сімферополі. Загальна сума штрафів становить 170 тисяч рублів. Це перша загальна сума штрафів, яку повідомили в громадській ініціативі «Кримська солідарність». На таку суму були оштрафовані кримські татари тільки 25 жовтня. Загалом, в окупованому Криму було зафіксовано чотири масових затримання людей із подальшими складаннями адміністративних протоколів.