Системний підхід до репресій: Росія змінює тактику в окупованому Криму

Анастасія Діденко
·
14:38, 05 листопада
Системний підхід до репресій: Росія змінює тактику в окупованому Криму
Джерело фото: Кримська солідарність

Апеляційний військовий суд у російському місті Власиха Московської області затвердив вирок Південного окружного військового суду РФ. Згідно з ним, кримських татар-фігурантів Красногвардійської групи у “справі Хізб ут-Тахрір” відправлять до російських колоній країни-агресора терміном від 12 до 17 років, повідомила адвокат Ліля Гемеджі.

Учасників Красногвардійської групи затримали 14 лютого 2019 року, нібито через зв’язок з ісламською політичною партією “Хізб ут-Тахрір”, забороненою в РФ, але легальною та публічною на території України. 3 листопада 2020 року Південний окружний військовий суд засудив Рустема Емірусєїнова до 17 років позбавлення волі,  Ескендера Абдулганієва - до 12 років та Арсена Абхаїрова - до 13 років. Таким чином, попри зусилля родичів та захисників, суд залишив вироки у силі. 

Того ж ранку біля будівлі “Кримського гарнізону військового суду” в окупованому Сімферополі відбулися масові затримання кримських татар. Кореспондент “Кримської солідарності”, який був на місці події, повідомив, що люди очікували на результат судового засідання за межами самої будівлі. Незважаючи на наявність медичних масок та дотримання ними соціальної дистанції, поліція затримала 19 кримських татар (12 чоловіків та 7 жінок) за порушення норм карантину. Згодом всіх посадили до заздалегідь підготовленого автобусу і відвезли до 3 відділку “поліції” окупованого Сімферополя.

Серед затриманих був представник ЗМІ - журналіст видання “Грани.Ру” Куламет Ібраїмов. Він повідомив силовикам про наявність у нього редакційного завдання та посвідчення кореспондента. Незважаючи на це його все одно відправили до відділку.

Куламет Ібраїмов в етері Суспільного Крим розповів детальніше про те, що відбувалось під будівлею “Кримського гарнізону військового суду” в окупованому Сімферополі:

З самого початку в мене було редакційне завдання. Я прибув до суду о 9:40, щоб потрапити на саме судове засідання. П’ятьох слухачів впустили, а інші 18 - чекали на вулиці, розмірковуючи про те, чи можливо після перерви помінятись з першою п’ятіркою. Приблизно об 11:00 з’явився автобус і співробітники “поліції”, у яких були гучномовці та камери, а також транспорт, в який нас попросили пройти. Спочатку була розмова, але “поліція” не хотіла нас слухати, тому вирішили перемістити усіх силоміць в автобус”.

Куламет Ібраїмов одразу представився журналістом та надав усі необхідні документи. Незважаючи на це, його разом з іншими представниками кримськотатарського народу посадили до автобусу.

Окупаційні правоохоронці  намагались апелювати до того, що відбулось порушення прав карантину, хоча під самою будівлею відстань між людьми була 1,5 - 3м. Як розповів кореспондент, у самому автобусі санітарних норм не дотримувався ніхто, адже він був переповнений, повітря не вистачало, враховуючи ще те, що люди сиділи там близько 40 хвилин.

Повідомляється, що жінок протримали у відділку щонайменше 5 годин, на кожну склали протокол за статтею 20.6.1. російського адмінкодексу за участь у несанкціонованому заході. Першою відпустили жінку з інсуліновою залежністю, яка не мала з собою ліків:

"Я інсулінозалежна, тому мені необхідно вчасно колоти ін'єкції. Вони мене вчасно не відпустили. Минуло півгодини, як мені потрібно було вколоти. І зараз я прямую додому", - розповіла "Кримській солідарності" Суваде Бекірова. 

На неї не складали протокол. Інших затриманих очікують повістки до окупаційного суду. 

Відомо, що у однієї з затриманих біля будівлі “Кримського гарнізону військового суду” залишилась дитина. Дівчина неодноразово повідомляла про це окупаційним силовикам, однак її все одно забрали до відділку “поліції”. Дитину згодом забрала бабуся.

Куламет Ібраїмов додав, що на нього протокол не склали, але чинили сильний тиск під час насильного переміщення до автівки і перешкоджали журналістській діяльності.

Це не перші затримання активістів. 29 жовтня в окупованому Криму “силовики” затримали 29 кримських татар та 2 журналістів біля будівлі “Кримського гарнізону військового суду”. 25 жовтня у тому ж місці силовики провели масові затримання кримських татар, які прийшли підтримати співвітчизників, фігурантів Красногвардійської групи, щодо яких “суд” розглядав апеляцію. 

11 жовтня окупаційна поліція розігнала десятки слухачів, які зібрались в масках з дотриманням соціальної дистанції на тому ж місці та з тих самих причин. Пізніше, усі були оштрафовані за організацію масового та одночасного перебування громадян у громадських місцях, які спричинили порушення громадського порядку.

Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв звернув увагу на те, що тиск посилюється не тільки на тих, кого Росія звинувачує у причетності до  “Хізб ут-Тахрір”, але й на тих, хто просто проявляє солідарність:

“Це вже неодноразові випадки по відношенню до якоїсь однієї групи та за етнічними ознаками. Вже працює системний підхід після 2020 року, коли відбулось внесення змін до Конституції Російської Федерації. Вони направленні на те, щоб посилювати репресії. Саме з 2020 року у вироках почали додавати по декілька років перебування у колоніях суворого режиму. Таким чином, люди, які потрапили під подібні вироки, перші роки перебувають у тюрмах з більш жорсткими умовами”.

За словами Барієва, за останні місяці відбулось приблизно 120 випадків затримання тих людей, хто приходить під будівлю “судів” на території окупованого Криму. Переважно це родичі: матері, діти, брати, сестри. 

"Тобто, продовжують страждати цілі сім’ї", - додав голова Кримськотатарського ресурсного центру.  

Що стосується окупантів, своїми рішеннями та діями вони намагаються залякати людей. Але, водночас, вони розуміють, що затримуючи жінок, які ніяк не причетні до екстремізму, "падають" в очах міжнародної спільноти.

"Якщо говорити про останні вироки, то чітко видно, що усна та письмова інформація про затриманих сильно відрізняється. Вони використовують механізм "секретних свідків", яких ніхто не знає. До речі, на останньому судовому засіданні, навіть, не представили для захисту самі показання. Усі прекрасно розуміють, що справи фабрикуються. Головне гасло наших активістів: весь світ дізнається, що кримськотатарський народ - не терористи, кримськотатарський народ бажає жити на своїй рідній землі, а окупанти створюють всі умови для того, щоб вигнати нас з власної території", - наголосив Ескендер Барієв.