Серед учасників презентації звіту - представники центру громадянської просвіти «Альменда», Української Гельсінської спілки з прав людини, громадської організації «КримSOS». 

Олег Охредько розповів, що декілька років тому вже була спроба зробити подібне дослідження. Цьогоріч до цієї теми підійшли серйозніше. У даному дослідженні працювали монітори, які проживають у тимчасово окупованому Криму. Вони дивилися, яка ситуація складається на півострові. З іншої сторони спостерігали за тим, які кроки вже зробила Україна. Такий союз допоміг проаналізувати ситуацію й зробити певні висновки. 

Під час презентації звіту очільниця центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова назвала найчастіші бар’єри, з якими стикаються при вступі до вищих навчальних закладів України абітурієнти з окупованого Криму, а саме: неможливість вивчення української мови, історії України та брак репетиторів. Про репетиторів аналітик розповів більш детально: 

"Репетиторів з української мови ми знаходили у розділі «іноземна мова». Тобто та мова, яка за “Конституцією” (окупаційної “Республіки Крим” - ред.) є державною - потрапляє у розділ іноземних. Таким чином, навчатися доволі важко і за останні роки ми помітили значну динаміку зростання цін на навчання. З одного боку, українська мова стає ризиковою для тих, хто її викладає і автоматично потрапляє під нагляд спецслужб, з іншої - вона стає затребуваною, бо кількість дітей поступово зростає і вони розуміють, що українська мова стає для них необхідною".

Альтернативним варіантом може стати онлайн-освіта. Охредько зазначив, що вона є доступною, але є певні мінуси щодо неї: 

"По-перше, це додаткова освіта, у зв’язку з тим, що дітям потрібно навчатися у школах Криму. По-друге, це залежить від того, де мешкає учень і який доступ до мережі Інтернет він має. Перші кроки зроблено, але є ще одна проблема. Відсутні державні курси, а ті, які ми знаходимо з наявною ліцензією, створені або громадськими організаціями, або приватними організаціями, які поширюють їх. І найголовніший мінус - це відсутність інформації про такі курси. Наприклад, на сайті Міністерства освіти знаходяться рекомендації щодо навчання на курсах від 2016 р. Вони зовсім не відповідають програмі ЗНО".

Він додав, що є сподівання на дистанційні курси, які буде підтримувати держава вже цього року. 

Продовжили розмову з Леонідом Січенком - юристом приймальні Української Гельсінської Спілки прав людини з питань Криму. Він розповів про найчастіші проблеми з якими до них звертаються абітурієнти:

"Найчастіше це те, що люди не мають відповідних документів і переважна більшість обирає подальше навчання на території тимчасово окупованого Криму. У нас, начебто, є порядок атестації результатів вищого навчання здобутого на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, але вона, по факту, не працює і до нас постійно звертаються для  того, щоб пройти тестування. На жаль,  часто від цієї процедури відмовляються, так як вона є занадто складною і передбачає великі навантаження на студентів, або вони починають проходити і стикаються з тим, що університети не розуміють, як це працює і цей процес затягується на певний час. Відповідно, випускники знову відмовляються і ми отримуємо малу статистику з цього приводу".

На думку Леоніда Січенка, це комплексна проблема, однак є приклад коли її змогли вирішити: 

"В університеті Богомольця усунули подібні недоліки, завдяки чому зросла статистика, яка показала, що у 2020 році звернулися шість людей, а в цьому, який ще не закінчився, вже 31. Ми спостерігаємо, що запит на це є, але певні процедурні перешкоди все псують і не дозволяють його реалізувати в повній мірі. Якщо казати про статистику в інших університетах, то вона доволі маленька і з кожним роком зменшується. Цього року, в загальній картині вона виглядає набагато краще, але це лише за рахунок одного університету".

Він додав, що ці проблеми можна вирішити лише у такий спосіб, щоб міністерство більше створювало комунікації з університетами,  які можуть здійснювати процедуру атестації.