Українська делегація їхала до Страсбургу з переліком завдань, серед яких: проведення голосування на посаду судді Європейського суду з прав людини за квотою від України, проведення дебатів щодо нової хвилі політичних переслідувань у Криму, нівелювання позитивної оцінки виборчого процесу на парламентських виборах у Росії тощо.

Спеціально для Суспільного Крим ми зібрали думки українських делегатів щодо того, які вони бачать шляхи повернення кримської теми у стіни Палацу Європи.

Олександр Мережко, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

“Перше питання: чому було не включено питання про нову хвилю репресій проти кримських татар до порядку денного Асамблеї? Я піднімав це питання, але, на жаль, моя пропозиція не знайшла підтримки. Хоча це надзвичайно важлива тема, оскільки йдеться про нову хвилю репресій, коли було заарештовано кілька десятків осіб, які були піддані тортурам, а їхнє життя перебуває під загрозою.

На жаль, розгляд цього питання не знайшов підтримки і серед колег у моїй політичній групі (соціалісти). В чому причина? Є декілька гіпотез. Іноді здається, що існує якась втома ПАРЄ від того, що це питання Україна намагається постійно просувати. Але у нас немає іншого виходу, ми маємо про це постійно говорити. Моя позиція полягає в тому, що ПАРЄ не має права на втому в цьому питанні. Йдеться про принципові речі, про життя людей, про цінності. 

Треба враховувати специфіку депутатів деяких країн, які представлені в Асамблеї, яка полягає в тому, що вони постійно змінюють фокус уваги на нові проблеми. Виникає проблема в Афганістані, наприклад, або якась інша. Можливо, через це Асамблеї складно тримати українські питання у постійному фокусі. Можливо у них не так болить, як у нас. Незважаючи на це, ми повинні постійно боротися і тримати кримські питання на порядку денному. 

Ще одна гіпотеза полягає в тому, що активізувала свою деструктивну діяльність Росія. Була, до прикладу, розмова, що Рада Європи не повинна займатись питаннями безпеки, оскільки це мандат ОБСЄ. Тому ми намагаємося виносити питання з точки зору захисту прав людини в Криму на розгляд ПАРЄ.

Щодо Кримської платформи в рамках ПАРЄ. Цей майданчик створений як група депутатів з різних країн, які підтримують Кримську платформу в рамках ПАРЄ. Водночас формалізувати це або створити це у вигляді робочого органу (Ради Європи, зокрема ПАРЄ) це надзвичайно складно або навіть неможливо. Тому інституційно припаркувати Кримську платформу в ПАРЄ буде складно. В цьому напрямку треба наполегливо працювати, оскільки відчувається, що в ПАРЄ наразі формальний вимір Кримської платформи не вітатимуть”.

Юрій Камельчук, народний депутат України

“Повернути Кримське питання потрібно та можливо… через індивідуальну роботу з кожним делегатом, аби надавати більше інформації про Крим, запрошувати до України… організовувати спілкування з кримськими татарами та тими, хто був змушений покинути Кримський півострів. Проведення комплексу заходів тільки заради того, щоб їх просто провести - не дадуть результату. Швидше потрібно індивідуальне спілкування із групою депутатів по країнах. Чи спрацює це в комітетах (ПАРЄ)? Варто пробувати розвивати цю тему в комітетах ПАРЄ, оскільки є реакція від інших делегатів. Необхідно запрошувати окремих доповідачів, які нейтрально чи байдуже ставилися до конфлікту між Україною та Росією, аби привернути їхню прихильність на наш бік. Це питання часу, питання того, скільки у нас буде послідовників не забути кримське питання, і наостанок питання наших можливостей”.

“Не можна відкладати розгляд питання захисту кримських татар на два-три роки в Асамблеї, як це лунає в кулуарах. За два-три роки дитина може не згадати свій дім, а дорослий втратити свою самоідентифікацію”.

Рустем Умєров, народний депутат України

“По-перше, Кримський порядок денний нікуди не зник. У нас (в ПАРЄ), як у погоджувальній раді, якщо рішення не здобуває більшості, то питання не виноситься на обговорення чи голосування. Але питання Криму в залі було, питання Нарімана Джеляла (його незаконного затримання) у виступах лунали. По-друге, у комітетах та політичних групах кримські питання постійно дискутували. 

Тепер ми маємо планувати наш наступний крок. Протягом наступної сесії ми повинні ці питання порушувати. У нашої делегації є позиція, що ми маємо залучатись до питань ширшої тематики загальноєвропейського характеру. Але, водночас, ми не маємо забувати про кримські проблеми.

Про Кримську платформу. Наші друзі в ПАРЄ підтримують той факт, що ми провели такий величезний Саміт Кримської платформи. По-друге, іноземні делегати бачать, що ми продовжуємо політичний та дипломатичний діалог. На цій сесії ми фокусувались більше на питаннях правах людини, зокрема Нарімана Джеляла, питаннях Білорусі, питаннях Афганістану. Тому питання Кримської платформи лунало лише наскрізно під час особистого спілкування або в рамках засідань робочих органів”.

Єлизавета Ясько, народний депутат України

“Аби повернути Кримський порядок денний під купол Асамблеї, необхідно ґрунтовно працювати за декілька місяців до проведення сесії Асамблеї. На жаль, Бюро відхилило пропозицію нашої делегації з проведення поточних дебатів щодо незаконного затримання кримських татар. В кулуарах ПАРЄ могла почути про те, що після ухвалення доповіді щодо переслідування кримських татар, нашій делегації не варто розраховувати на повернення до цієї теми знову протягом найближчих сесій. Тут закладена інституційна вада ПАРЄ, яка полягає в тому, що коли якесь питання було розглянуто протягом сесії, повернутись знову до його розгляду або продовжити обговорення протягом наступних сесій майже неможливо. Бюро здебільшого виходить з того, що питання розглянуто і його обговорення закрите. Але це не привід відмовитись від ідеї, аби системно обговорювати дотримання прав людини в окупованому Криму під час роботи сесій.

Піднімались питання незаконно проведених виборів на ТОТ Крим під час засідань Моніторингово комітету ПАРЄ, і варто сказати, що звучали досить критичні позиції від іноземних делегатів. Особливою критики зазнала «м’яка» заява моніторингової групи ПАРЄ, яка в цілому позитивно оцінила вибори в Російській Федерації.

В особистому спілкуванні під час перерв звертала увагу іноземних колег на нову хвилю політичних переслідувань кримських татар. Особливо на справу проти Нарімана Джеляла, яка має виключно політичне забарвлення. Сподіваємося, що міжнародний тиск прискорить звільнення українських бранців Кремля”.