Позбавлені свободи: що передбачає президентський законопроект?

Олеся Вакуленко
·
12:21, 01 жовтня
Позбавлені свободи: що передбачає президентський законопроект?
Джерело фото: Укрінформ

Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проект закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей”. Згідно з пояснювальною запискою, ухвалення закону має забезпечити врегулювання на законодавчому рівні питань щодо соціального і правового захисту заручників, яких утримують на території РФ та окупованих українських територіях, а також членів їх сімей.

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, законопроект внесено президентом як невідкладний. 

Що дасть ухвалення цього документу, коли політичні бранці та їхні родини отримають допомогу говорили в програмі “Тема дня” з Олександром Павліченко - виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини; Юсуфом Куркчі - екс заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО та  Ахтемом Чийгозом - народним депутатом України, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини розповів про те, яка наразі є соціальна допомога для таких осіб:

Система державного захисту наразі працює через ухвалення відповідних рішень і виплат. Або це річна виплата в межах 100 тисяч грн або присудження премії імені Левка Лук'яненко. Я якраз є членом експертної комісії з призначення премії імені Левка Лук'яненко сьогодні відбулося чергове засідання  щодо присудження такої премії. Було рекомендовано ще одну особу до нагородження такою премією. Тепер ми чекаємо чи буде це закріплене відповідним указом президента".

Окрім того він додав, що важливим є законодавчо закріпити статус осіб, які були позбавлені свободи: 

“ Коли ми говоримо про загал, про велику кількість осіб які мають такий статус, що вони були незаконно позбавлені волі і вони стали жертвами і потребують відповідного і соціального, і медичного, і фінансового і іншого закріпленого на законодавчому рівні реагування з боку держави, то це має бути закріплено у відповідному статусі і відповідна процедура, яка прописана в цьому законопроекті якраз і визначає, хто підпадає під це визначення і може отримати такий статус. Це має бути забезпечено через організацію роботи комісії і відповідно через затвердження цього статусу. Тобто ми маємо встановити не тимчасову підтримку, як це відбувається зараз, впродовж одного року підтримувати тих осіб, які позбавлені волі і незаконно утримуються в місцях несвободи або на непідконтрольних україні районах Донецької і  Луганської  областей,  в окупованому Криму чи навіть Російській Федерації.  Не завжди вони сягають статусу тих, хто засуджені за політичними мотивами, вони є жертвами вони потерпають або як учасники збройного конфлікту, які так само були позбавлені свободи в результаті захоплення в полон, інших дій, або ж вони стали жертвами перебуваючи як представники цивільного населення на цих територіях і відповідно через свою громадянську позицію через те що вони не погоджувалися з вимогами окупаційної влади. В різних формах вони так само зазнали насильства і б були позбавлені свободи в той чи інший спосіб. Це має бути враховано як спеціальний статус для такої категорії осіб”.

За словами Олександра Павліченка, зараз ці питання регулюються підзаконними актами. 

“Зараз відбувається систематизація цього процесу, який був розпорошений по цілій низці законів та підзаконних актів. Насамперед щоб всі виплати вся підтримка відбулася в законний спосіб це має бути винесено на рівень законів. І це є підстава для подання такого закону і мотивація для ухвалення його Верховною Радою. Це і зроблено у такий спосіб щоб уже враховуючи досвід проведеної роботи і напрацювань, тих чи інших інструментів механізмів створити єдиний механізм і власне це буде  з закріпленням  у відповідному реєстрі. Це окремий розділ в цьому законопроекті, з тим, як буде працювати сам процесуальний цей хід з встановленням цього статусу через роботу комісії”.

Законопроєкт передбачає створення комісії, яка визначатиме коло осіб-отримувачів грошової підтримки. До 5-ти учасників цієї комісії представлятимуть громадянське суспільство. За словами Олександра Павліченка, ця комісія має враховувати представників всіх державних інституцій, які повинні коригувати або вносити інформацію про таких людей. Також він зазначив, що має бути розроблене окреме положення про цю комісію, де буде визначена процедура формування складу цієї комісії, визначені які формальні критерії хто це має бути. Проте сама процедура процедура обрання і створення цієї комісії буде розпочата після того, як закон буде ухвалено. Говорячи про соціальні виплати Павліченко зазначив, що підхід до них має бути системним: 

“ Ми говоримо про те, що така підтримка не повинна бути точковою і виключно на якийсь визначений період в межах одного року. Особа, яка перебуває в місцях несвободи - ми зараз маємо понад 200 осіб, яких офіційно визнано політ в'язнями - вони перебувають значно більше ніж один рік у місцях несвободи. Яким чином забезпечити їхню підтримку, коли на сьогоднішній день ця підтримка обмежується річним терміном? От для цього потрібно, щоб існував такий інструмент і гнучкий механізм, коли комісія буде ухвалювати рішення продовжувати, чи не продовжувати виплати, наскільки це є вмотивовано і виправдано для того, щоб надавати і правову підтримку тим хто перебуває під судом і слідством, яке триває не один рік”.

Схожі законодавчі ініціативи були і під час попереднього скликання Верховної Ради, про це розповів Юсуф Куркчі - екс заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО: 

Закон, який  закріплює статус осіб які були незаконно позбавлені волі, був потрібен тоді, коли взагалі ця проблема постала перед українським суспільством. На жаль, депутати минулого скликання не спромоглися в силу об'єктивних чи суб'єктивних причин. На один проект, який було розроблено міністерством і за поданням народного депутата Мустафи Джемілєва, з'явилися  7 альтернативних законопроектів і, на жаль, та кон'юнктурна боротьба за право бути автором цього проекту не дала можливості тоді вирішити це питання.  В цьому проекті з'явилися конкретні положення про те, що буде компенсуватися або конкретно закріплено право на правову допомогу, яка теж стосується певних витрат, які сьогодні несуть родини, голови яких сьогодні під слідством або розгляд кримінальних справ і т.д. Це з одного боку розширення допомоги,  а з іншого - є питання, яким чином адвокати будуть отримувати компенсацію з боку держави відповідно до тих законів, які сьогодні є. Це трохи є проблематичним, тобто ухвалення цього закону буде нести за собою практично зміни в багато правових законодавчих актів”.

Говорячи про терміни прийняття закону та його практичної реалізації Юсуф Куркчі розділив оптимістичні та реалістичні прогнози:

“Звичайно що я б хотів, розуміючі яка важлива ця проблема, щоб цей закон запрацював наступного дня або наступного тижня. Якщо бути реалістом то оптимістично, якщо він запрацює в тому обсязі, в якому прописано, з початку 2022 року. Знаючі процедурні моменти, які пов'язані зі змінами положення, законопроектів, які стосуються інших відомств, то цього оптимізму залишається не так багато. В самому оптимістичному сценарії він запрацює з наступного року, але якщо говорити про зміни до бюджету, які повинні бути до кінця наступного місяця внесені на розгляд парламенту, то в цьому бюджету повинні бути окремі рядки, які будуть стосуватися цього законопроекту. Тобто дуже багато роботи повинно бути зроблено протягом цього місяця. Якщо ми не побачимо в бюджеті окремі рядки, то говорити про те, що закон запрацює з нового року теж не реально. Треба буде чекати після першого кварталу наступного року змін до бюджету”.

Про те, коли профільний комітет Верховної Ради розглянє цей законопроект і які зараз щодо цього є прогнози ми розпитали у Ахтема Чийгоза - народного депутата України, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу.

“Законопроект має такий довгий шлях. Я його прочитав, але там не до тонкощів, але загальні такі необхідні речі там є. Думаю, що після того як ми на комітеті його розглянемо я не думаю що хтось буде чинити опір, щоб прийняти і за основу і в цілому. Я вважаю що наступного сесійного тижня на комітеті, в середу, мабуть, ми будемо розглядати”.

Окремі пропозиції можуть бути внесені під час розгляду на комітеті, одну з них буде пропонувати сам заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу:

“Там є деякі нюанси. Я теж буду пропонувати. В нас є випадки коли ти був у в'язниці, але ще не було допомоги з боку держави ні одноразової, ні  за кожний рік що ти там відбув. Закон має врегулювати діяльність з захисту цих в'язнів кремля, тому я буду пропонувати щоб дія цього закону стосувалася і такої групи громадян і це дуже важливо. Це добре, що враховують всіх тих, які зараз підпадають під дію закону, а шо робити з тими хто там спочатку 2014 року, був ув'язнений і до них допомога так і не дійшла, а там ще є такий нюанс дуже важливий який пропонували також ми, як депутати, що б це не СБУ вирішувало а вирішувала окрема комісія на основі тих даних які є багато джерел які вказують на те, що людина була ув'язнена і є документи стосовно цього”.

Згідно з пояснювальною запискою, реалізацію положень проекту Закону передбачається здійснювати за рахунок видатків Державного бюджету України, з урахуванням наявних бюджетних програм стосовно зазначених осіб, членів їх сімей. За словами Ахтема Чийгоза, це не має стати каменем спотикання: 

“Ці виплати, які йдуть з боку держави, вони не мають таких великих витрат що б зараз це було якимось каменем спотикання. Я ще не бачив в цьому аспекті статті бюджету, але думаю що це не буде такою великою проблемою, що наш уряд не зможе це підкоригувати. Це політичне питання це зобов'язання держави. Ми всі закони, стосовно Криму, прийняли і було більше завжди 300 голосів так і буде, я думаю, цього разу” .