Більше про причини та необхідність такого рішення ведуча “Теми дня” Олеся Вакуленко говорила з гостями ефіру Абібуллою Сеїт-Джеліллєм - асистентом кафедри тюркології КНУ ім.Т. Шевченка; Ігорем Яременко - заступником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Гаяною Юксель - членкинею Меджлісу кримськотатарського народу.

Саме повернення до латинської графіки, за словам асистентом кафедри тюркології КНУ ім.Т. Шевченка, зараз зумовлено не лише геополітичними умовами і почалося задовго до фінального рішення

“Сьогодні вперше за всю історію розвитку кримськотатарського письма нам випала нагода провести реформу графіки виходячи не тільки з того, що змінилися геополітичні умови, а вони дійсно координально змінюються зараз, а і з потреб оптимізації процесів розвитку мови. Це було зазначено ще в проекті рішення на всесвітньому конгресі  кримських татар 2010 році. А ще раніше в 1992му після початку повернення кримських татар на свою батьківщину, до Криму, в Сімферополі була  міжнародна конференція, присвячена проблемам переходу на латинську графіку. І нова абетка була розроблена і прийнята в вересня цього ж року, а в 1997му легітимізована Верховною Радою Криму. З цього часу ЗМІ почали активно користуватися новою графікою в них були свої за та проти, однак цей процес, як і сьогодні, всі, в тому числі і вчені в криму, констатували  що цей процес вже не зворотній“.

Абібулла Сеїт-Джелілль додав, що за часи існування кримськотатарська мова тричі змінювала алфавіт і кожного разу це було продиктовано політичними  міркуваннями

“За останні 80-90 років кримськотатарське письмо реформувалося декілька разів. Ці реформи були продиктовані більш політичними міркуваннями і вони привели до процесів селитизації, асиміляції народів тодішнього СРСР. І можна сказати, що за цей період була кардинальна переорієнтація в цілому кримських татар і зокрема в літературній мові. Ми відійшли від арабськоїх писемності, вона була замінена спочатку на латиницю, а потім в 1938 му році , зрозуміло “завдяки” вождю народів всі тюркські мови були переведені знову ж таки за політичними міркуваннями, на кириличне письмо“.

Повернення ж до першого варіанту правопису, арабської писемності він відкидає у зв'язку з розвитком самої мови:

“Арабська писемність займає дуже великий обсяг в історії розвитку зокрема нашої літературної мови, але за останні 100-150 років у зв'язку з розвитком кримськотатарського народу, інтеграції в європейське суспільство ми потрохи втрачали і в зв'язку з тим, що ми розвиваємося як світський народ в мові втрачаються особливості, фонетичні особливості насамперед арабізмів і фарсізмів. Ми відмовилися в середині 20х років, коли були ось ці всі реформи, від більшості запозичення з цих мов, так само і з фарсизмами було. Латинська графіка близька більшості тюркських народів, де мешкає більшість кримтат народу у вигляді діаспор це Туреччина, Узбекистан Румунія вони теж користуються латинською графікою. Крім того сучасна латиниця відображає морфологічний принцип, дуже важливий для нашої орфографії і фонетичний принцип так само, він не перший, а другий він теж відображає правильно звучання слова. єдиний тут момент ми не намагаємося зробити норми для класичної мови, яку неможливо виправити яку ми не будемо реформувати, ми живий народ який може потім поступово його прогресувати свої знання реформувати в подальшому”.

В навчанні ж студентів ця постанова особливих змін не внесе, адже навчання і зараз відбувається на латинській графіці:

“З 2014 року в університеті була відкрита спеціальність “Кримськотатарська мова” я приєднався через два роки, до цього процесу, і вже до мене дійшло що з боку керівництва, що ми навчаємо студентів на основі латинської графіки яка була розроблена в 90х роках і яка вже має свою систему і апробована, і адаптована до написання. Тому тут у нас ми тільки вітаємо все, те, що робили всі ці роки і  радіємо що це все не дарма. Графіка не вивчення всієї мови це тільки частина, це і живе спілкування комунікації, і граматичний блок дисциплін. Мова це трошки більше ніж абетка”.

Не ординарним і не простим рішенням постанову Уряду назвав Ігор Яременко - заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:

“Нам здається що це не просте рішення, не ординарне насправді. Я би згадав те що протягом цього року було декілька важливих рішень саме з підтримки кримськотатарського народу і його мови, безумовно. Варто згадати і закон про корінні народи, і також на початку року була ухвалена концепція розвитку кримськотатарської мови в умовах тієї загрози, яка на сьогоднішній день існує цій мові. І зараз ми працюємо над стратегією і планом реалізації цієї концепції. Незважаючи на те що ухвалення абетки є одним з елементів і дехто б сказав що це не значний крок ми вважаємо що це дуже серйозний крок вперед, вважаючи що 30 років його ніхто не робив.  Ця абетка була розроблена спільно з меджлісом кримськотатарського народу, спільно з науковцями і вона була усіма підтримана і мені здається ми на даний момент не до кінця уявляємо наслідки ухвалення такого рішення”.

Він додав, що у міністерстві почали працювати над проектом підтримки мови, зокрема абетки, ще минулого року.  Зараз же йде підготовка до ухвалення  Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки і планом заходів для її виконання. Проте сказати точно  дати ухвалення поки складно:

“Дуже сподіваюся що наступного місяця, я не хочу брати зобов'язання тому що я знаю як проходять рішення в  уряді, я маю на увазі іноді це досить складно йде через бюрократичні речі. але бюрократичні процеси також потрібні водночас їх достатньо складно прогнозувати. Я сподіваюся що наступного місяця ми вже зможемо повідомити гарну новину, що стратегія ухвалена”.

Гаяна Юксель - членкиня  Меджлісу кримськотатарського народу звернула увагу на відкритість з якою розробляли концепцію і закцентувала на цікавому моменті, який стосується безпосередньо кримських татар:

“Меджліс брав участь у розробці і залучалися до всіх обговорень. Ви знаєте що концепція розроблялася дуже відкрита, були оголошені публічні обговорення цієї програми концепції спочатку, потім стратегії програми розвитку та збереження кримськотатарської мови тому в принципі все що ми очікували там. Ще є один дуже такий цікавий момент він стосується безпосереднього кримських татар, абетка і кількість літер в цій абетці. Я хочу сказати що прийняте політичне рішення яка базується на рішенні курултаю кримськотатрського народу 1991 року. Були різні думки, різні обговорення, позиції, погляди науковців пропонували реформу абетки але ми повернулися до того варіанту який був прийнятий в 1991 році і це таке політичне рішення яке було прийняте і зараз вже затверджена писемність абетка саме в латинський графіці”.

Що ж  до  кримськотатарського населення окупованого півострова, то воно за словами Гаяни Юксель, вже давно користується латинською графікою, проте неоднозначною була реакція окупаційної влади:

“Перехід кримськотатарської мови на латинську графіку це рішення яке вже було прийняте в римку рішенням курултаю, в 2009 році відбувся всесвітній конгрес крим таттар і там також було прийнято рішення і навіть була створена робоча група до якої увійшли науковці, філологи мовознавці вони працювати протягом року і тоді була запропонована новий правопис але вот така ситуація відбулася що умовно кажучи вони не змогли домовитися і тоді робота не була завершена. Але я вам хочу сказати що науковці, люди які мають відношення до мови, до мовного середовища працюють з питаннями розвитку кримськотатарської культури, мови вони всі давно використовують латиницю тому рішення цілком безцінне??? і перехід він необхідний тому, що насправді латинська графіка вона більш гарніше передає фонетичний склад мови тому прийняття було саме таким позитивним. Інший момен, що одразу відреагували де факто влада там на півострові почалася така реакція скажімо  так не офіційна, але все ж таки коли висловлювання стосовно того що такі рішення необхідно приймати в криму що такі рішення можуть приймати кримські татари які на території півострова одразу ж знову було заперечення, що на території Російської Федерації в якості офіційної використовуються тільки кирилиця і неможливо прийняти латиницю.  Тобто реакція була така неоднозначна, але те що  латиниця використовується кримськими татарами інтелегентами людьми які мають відношення до науки. літератури журналістики це факт і використовують достатньо тривалий час починаючи з 90х років починаючи з повернення крим та народу з місць депортації на історичну батьківщину”.

Рішення уряду підтверджує існуючу реальну ситуацію і  дасть можливість ініціювати програми розвитку кримськотатарської писемності:

“Це рішення підтверджує існуючу реальну ситуацію в реальності використовується паралельно і латиниця і кирилиця, але зараз це затверджено вже на державному рівні. Можливість друку підручників монографій дослідницької літератури на латиниці це вже можливо спираючись на чинне законодавство україни. До цього це була ініціатива окремих науковців, наукових центрів. І можна звертатися до держави, і просити ініціювати програми з розвитку кримськотатарської  писемності на латиниці”.

Зокрема членкиня меджлісу додала, що перехід на латинську графіку можна розглядати і як певний міст зв'язку з іншими тюркськими народами, а знання кримськотатарської мови може стати в нагоді не лише кримським татарам, а і українцям.  

“Кримськотатарську мову в латиниці можна розглядати як певний міст або комунікаційний засіб зв'язку з іншим тюркським світом, він дуже великий 250 млн населення є держави, є автономії, є народи які не мають державності. Більша частка представників тюркського світу використовує латиницю наприклад Туреччина Азербайджан та  деякі країни середньої азії. Тюрські країни теж перешли на латиницю, зокрема Укзбекіста. Людина яка знає кримськотатарську мову вона себе вільно почуває і вільно проводить будь яку діяльність в  іншому тюркському світі. Людина яка знає кримськотатарську  мову може їхати і розмовляти і комунікувати і в Туреччині і в Казахстані і в інших країнах тюрксього світу”.