Суспільне Крим розповідає про цілі Кримської платформи, та як до неї ставляться інші держави.

Що таке Кримська платформа?

Кримська платформа — дипломатична ініціатива України, у перспективі — міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова.

Мета платформи - за допомогою міжнародних організацій і лідерів країн світу домагатися деокупації Кримського півострова.

Коли і як виникла ідея створення Кримської платформи?

Президент України В. Зеленський 23 вересня 2020 р. під час дебатів на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН представив концепцію Кримської платформи та запропонував міжнародним партнерам приєднатися до цієї ініціативи, щоб об’єднати зусилля для деокупації Криму. Під час саміту Україна – ЄС 6 жовтня Євросоюз підтвердив готовність до такої ініціативи.

У березні 2021-го Володимир Зеленський затвердив стратегію деокупації та реінтеграції Криму. Його указ передбачав створення оргкомітету з підготовки та проведення в установчого саміту Кримської платформи. Головою оргкомітету став міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. В указі Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:
 
 «81. Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.

92. Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також на результатах діяльності Кримської платформи.»     

23 серпня відбудеться установчий саміт Кримської платформи, на якому планується ухвалити підсумковий документ - хартію чи декларацію. Цей документ буде відкритим до підписання і після саміту.

Якою є головна мета та завдання платформи?

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа».

«По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище» - заявив Дмитро Кулеба.

Переговори будуть вестися за п'ятьма ключовими напрямами: 

• політика невизнання спроби анексії Криму Росією,
• розширення і посилення міжнародних санкцій проти Росії,
• міжнародна безпека,
• права людини,
• вплив окупації на економіку та екологію

Особлива увага на Кримській платформі буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові.

За задумом Києва, Кримська платформа діятиме постійно. Планується чотири формати її роботи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами.

Очікується, що Кримська платформа також буде представлена у Парламентській асамблеї Ради Європи. Майданчик працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль Україн.

Які країни та міжнародні організації підтримують Кримську платформу?

Участь в саміті «Кримської платформи», який має відбутися в Києві 23 серпня в конференц-залі "Парковий", візьмуть представники 46 країн і організацій.

• На рівні президентів Україну відвідають Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія. Також одним з делегатів буде президент Євроради.
• На рівні прем'єр-міністрів: Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція.
• На рівні глав парламенту: Швейцарія та Чехія.
• На рівні глав МЗС: Туреччина, Франція, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія.
• На рівні глав Міноборони: Великобританія і Португалія.
• США представить міністр енергетики.
• Норвегію представлятиме державний секретар МЗС.
• Ісландію та Албанію представлять посли своїх держав держави в Україні.

Таким чином, на зустрічі будуть присутні всі країни — члени НАТО.