Виставку підготовили Центр прав людини ZMINA разом з Представництвом президента України в Автономній Республіці Крим і розміщена в Університетській бібліотеці Загреба, де 24–25 жовтня 2022 року відбуваються заходи в межах Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи.

З моменту російської окупації Криму, в березні 2014 року, загарбники почали переслідування кримських татар і місцевих активістів за їхні проукраїнські погляди. З політичних мотивів зараз арештовано вже понад 150 осіб, більшість із них – кримські татари. За час окупації викрадено 43 українських активістів. З них 11 осіб вважаються зниклими безвісти, а один чоловік залишається під вартою. Наразі репресії щодо кримських татар тривають.

“На моїх фотографіях – рідні політичних в’язнів, люди, чиє життя кардинально змінилось одного ранку після обшуку. Фото розповідають про їхнє повсякденне життя, про щоденні маленькі битви з російською судовою системою в новому “щасливому” російському Криму, який більше нагадує потьомкінські села”, – розповіла одна з авторів світлин, фотожурналістка Аліна Смутко.

За її словами, повертати Крим до порядку денного важливо будь-якими способами, зокрема й показуючи, яке насправді було і є життя в Криму, особливо тих людей, про яких “не говорять у популярних ЗМІ”. 

“Ми намагаємося зосередити увагу на політв’язнях та їхніх сім’ях, повернути їхні прізвища в заголовки, оскільки з ними з кожним днем повномасштабної війни слабне наш “зв’язок”: вони не лише арештовані та засуджені за вигадані злочини за сфальсифікованими справами, але й етаповані до колоній материкової Росії. А це робить їхні шанси на звільнення в межах деокупації Криму мінімальними. Так само й слабнуть шанси на обміни політв’язнями, які сторони практикували до лютого цього року”, – сказала журналістка.

Фотожурналістка Аліна Смутко і правозахисниця Тетяна Печончик

Також Смутко звернула увагу, що в окупованому Криму багато громадянських журналістів були арештовані саме через свою активну позицію, через роботу, яку вони взялися виконувати замість професійних медійників.

“Ми мусимо відчувати подвійну відповідальність за них, за те, щоб говорити про них гучніше”, – додала вона.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик нагадала, що за політично мотивованими обвинуваченнями окупаційна влада ув’язнила 14 журналістів, зокрема журналіста проєкту “Крим. Реалії” Радіо Свобода Владислава Єсипенка, а також громадянських журналістів Сервера Мустафаєва, Ремзі Бекірова, Ірину Данілович, Вілена Терем’янова та інших. 

“Росія перетворила окупований Крим на інформаційне гетто, заблокувавши українські медіа в ефірі й онлайн, розгорнувши масову практику переслідування журналістів, забороняючи в’їзд до окупованого півострова тим небагатьом українським фрилансерам, які наважувалися туди їздити. Саме тому ці фото, які, як хроніка, документують моменти життя родин політв’язнів, є такими важливими. Вони відкривають світові очі на те, що відбувається”, – сказала правозахисниця.

Після демонстрації в Загребі фотовиставка повернеться до України та буде експонована в низці українських міст.

Фотожурналістка Аліна Смутко три роки працювала в окупованому Криму, документуючи муки ув’язнених. Її камера фіксувала життя сімей, часто багатодітних, які залишилися без годувальника після масових арештів. Вона розпочала проєкт 2016 року. А взимку 2019-го її оголосили персоною нон ґрата – упродовж десяти років заборонили в’їжджати до Криму та Росії.

Фотограф і журналіст Тарас Ібрагімов працював в окупованому Криму багато років. Для громадської організації “Крим СОС” та різних ЗМІ він висвітлював судові процеси над кримчанами, визнаними міжнародними організаціями політичними в’язнями. 2019 року російські прикордонники заборонили Тарасу Ібрагімову в’їжджати на Кримський півострів протягом 35 років.

Альона Савчук – українська репортерка, яка впродовж 2016–2018 років висвітлювала судові процеси над українськими політв’язнями в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії строком на 10 років. Офіційне обґрунтування силовиків: “…з метою гарантування обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров’я населення”.

Читайте нас у Telegram