Про це повідомляє "Крим.Реалії"

У лютому цього року з'явилася будівельна техніка на території стародавнього цвинтаря Саускан, його називають Ханським. Першими техніку виявили літні люди, спочатку вони  звернулися за роз'ясненням до голови місцевої мусульманської громади. Тоді й стало відомо, що на цій ділянці планують зробити сквер.

«Нібито справа вже вирішена, нічого зробити не можна і зупинити цей процес вже неможливо, тому що задіяні держкошти, отримані погоджувальні документи, є експертний висновок щодо проєкту», – розповів про почуте від голови місцевої мусульманської громади мешканець Бахчисарая Шукрі Сейтумеров. 

В цей час, кримськими татарами було написано два листа, перший до окупаційної адміністрації Бахчисараю, другий до окупаційного кримського держкомітету у справах міжнаціональних відносин. В листі активісти з вимогою зупинити земляні роботи і використання цвинтаря з метою, що суперечать релігії та традиціям кримських татар. Під цим листом активісти зібрали понад 50 підписів.

Що відомо про мусульманське кладовище

Саускан, розташований неподалік Ханського палац. Це один із найбільших мусульманських цвинтарів у Бахчисараї. Перший директор Бахчисарайського палацу Усеїн Боданинський раніше писав, що деякі хронограми на надгробних каменях датувалися початком 16 століття. Проте Боданинський не виключав і того, що цвинтар міг з'явився незабаром після заснування самого міста Бахчисарай. Як повідомив Усеїн Боданинський, ховати на цьому цвинтарі перестали наприкінці 18 століття.

У своєму повідомленні Усеїн Боданинський зауважив, що після депортації кримських татар зі цвинтаря вивезли надгробки, що залишилися, і висадили дерева. На частині території поставили тир та спортивний майданчик. З часом воно перестало діяти. 

Бахчисараєць Сеяр Гафаров згадує, раніше планували встановити загорожу вздовж усієї території цвинтаря на кошти місцевого бюджету та пожертвування бізнесменів, проте це так і не зробили.  

Гафаров став одним із учасників зустрічі місцевих кримських татар із представниками окупаційної влади. Зустріч відбулася після низки звернень активістів до окупантів. Відомо, що активіст Сеяр Гафаров залишився незадоволеним результатами зустрічі із так окупаційною владою Бахчисараю.  

«Вони хотіли, щоб ми це прийняли як належне. Але ми не погодилися», – сказав Гафаров.

Як повідомляє сама окупаційна адміністрація Бахчисараю

«Благоустрій саме цієї території було обрано після відповідного рейтингового голосування навесні минулого року... У рамках благоустрою території загального користування передбачається виконати роботи з освітлення території, облаштування та встановлення пішохідних зон, встановлення дитячого та спортивного майданчиків, а також оглядового місця та фото-зони. Будуть здійснені роботи з озеленення території та висадження нових дерев. Також передбачається встановлення камер відеоспостереження», - повідомляється в листі окупаційної адміністрації Бахчисараю у відповідь на звернення місцевих жителів.

Окупаційний голова адміністрації Дмитро Скобликов сказав у коментарі проросійському кримському телеканалу «Мілет», що верхню територію вони упорядкують, як було.

«А щодо нижньої території: спільно з жителями було прийнято спільне рішення, що ми увіковічнимо давнє кладовще, побудуємо там можливо дюрбе, можливо ще щось. Замінимо всі підпірні стіни, аби це місце набуло свого гідного вигляду», – сказав він.

У коментарі порталу «Crimean Tatars» представник підрядника, головний інженер ТОВ «Будпрогрес» Сергій Фартуков заявив, що при виявленні решток чи надгробних плит – роботу припинять. 

«При знаходженні якихось решток або надгробків ми звичайно ж повідомимо "адміністрацію" міста і припинимо роботи до подальшого перенесення або розгляду», - наголосив Фартуков.

Водночас в окупаційній бахчисарайській адміністрації стверджують, що проведення робіт «не вплине на сприйняття даної території як об'єкта пам'яті, при цьому благоустрій цієї території приверне увагу підростаючого покоління до історичного минулого даного місця»

Як коментують це представники кримськотатарського народу

У свою чергу, у коментарі «Крим.Реалії» Шукрі Сейтумеров розповів,  що він не знав про голосування, яке окупанти ніби-то проводили серед місцевих жителів.  

«Це позалогікою: влаштовувати на кістках парк відпочинку. У голові не вкладається, як це можна зробити», – стверджує Шукрі Сейтумеров.

На його думку, є низка причин, чому він та більшість кримських татар проти будівництва скверу на території стародавнього кладовища. 

«По-перше, це наше минуле. По-друге, це порушує наші як релігійні, так і національні традиції. Зрештою, пригадаємо, що Ханський палац розглядався як об'єкт культурного значення, який може посісти гідне місце у списках ЮНЕСКО. Тому важливо, щоб Ханський палац зберіг навколо себе максимально те історичне середовище, в якому він створювався. А цей цвинтар і є одним із елементів того історичного середовища, яке існувало в цій частині міста», – пояснив Сейтумеров.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, який з 2005 до 2014 року керував Бахчисарайською РДА, будівництві на території кладовища – злочин. 

«Для Бахчисараю цінність і привабливість мають ось ці «пустирі», а краще – відреставровані старі, історично значущі, ханські цвинтарі. Відбудувати їх під сучасні парки та сквери – злочин. У кого немає минулого, у того немає ні сьогодення, ні майбутнього», – вважає Ільмі Умеров. 

Він переконаний, що на закинутому цвинтарі не потрібно будувати сквер, треба відновити кладовище. За його словами, серед могильного каміння, що збереглося на території Хан-Сараю, є і каміння з цього цвинтаря. 

Читайте також: У Криму на сміттєзвалищі виявили могильні плити з мусульманського цвинтаря

«Їх можна повернути на місце. Відновивши хоча б кілька могил, позначити, це місце, як  «охороняється державою», перетворивши пустир на археологічний пам'ятник», – зазначає Умеров.

Шукрі Сейтумеров розповів, що близько 10-15 років тому його родичі, що живуть поруч із Ханським цвинтарем, показали йому старі надгробки, як збереглися на подвір’ї родини. Тоді він сам перевіз їх на територію Ханського палацу.

«Якщо це виставити як алею пам'яті, це наочно підтверджувало б, що за стінами цієї ділянки був цвинтар і сьогодні люди відновлюють свої втрати», – заявляє Сейтумеров. 

На його думку, дізнавшись про те, що на Саускані збирають старе могильне каміння, люди самі почали би привозити надгробки, які після депортації кримських татар у 1944 році нерідко використовувалися в Криму як будівельний матеріал.

«За ісламом через 50 років після останнього поховання, на цвинтарі можна знову проводити заховання», – стверджує Сеяр Гафаров. 

За його словами, таким чином, старий цвинтар можна віддати під нові поховання.

Читайте нас у Telegram