Як повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі, йдеться про період з листопада минулого року по квітень цього року.

За даними експертів, в деяких водосховищах площа водного дзеркала скоротилася ще більше і сягає 50%. Це Фронтове, Партизанське, Сімферопольське, Загорське, Тайганське та Міжгірське водосховища.

Наукова співробітниця Інституту агроекології і природокористування Тетяна Кучма зазначила, що для 13 з 15-х розглянутих водосховищ спостерігається негативна тенденція до зменшення площі водного дзеркала.

"Майже в усіх водосховищах у листопаді - грудні минулого року було зафіксовано найнижчу площу водної поверхні за останні п'ять років", - зауважила вона.

Професор кафедри екології Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов заявив, що скорочення водності наявних водосховищ дає підстави говорити, що водна криза в окупованому Криму поглиблюється, і проблема не тільки в природньому скороченні опадів.

"Це виникло, перш за все за двома обставинами. Перша обставина - це мілітаризація півострова і збільшення потреб у водозабезпеченні мілітарних та парамілітарних об'єктів, маю на увазі не тільки військової структури, а й всі допоміжні підрозділи. А друга проблема - це хаотична неконтрольована міграція в Крим з різних частин Російської Федерації, яка призводить до значного збільшення населення", - сказав він

Хлобистов також додав, що на сьогодні ситуація виглядає достатньо критичною.

"Якщо Крим переживе ще одне спекотне і посушливе літо, а це реально може статися, тобто рівень водності водосховищ ще зміниться, таким чином, вони взагалі перетворяться в такі пам'ятки водогосподарської діяльності", - пояснив професор.

Що відомо

• В листопаді 2020 року експерти заявляли, що площа всихання водосховищ складає 45%, а площа природних озер зменшилася трохи менше - на чверть. Причинами зневоднення експерти називають не лише кліматичний фактор - негативно вплинули на водні ресурси окупованого Криму мілітаризація, переселення на півострів росіян та нераціональне використання води.