У пам’ять за всіма жертвами геноциду кримськотатарського народу о 12:00 за київським часом передбачена хвилина мовчання.

Зазначимо, у травні 1944 року під час спланованої силовими структурами Радянського Союзу операції у віддалені райони Узбекистану, Казахстану, Російської Федерації було вигнано з Криму за перші два дні 191 044 людини, більшість із яких були жінки, діти і люди літнього віку. 

Окремо 5 989 кримських татар, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого "антирадянського елементу" заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Крім того, за різними оцінками, лише у перші роки вигнання, внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт у місцях спецпоселень померло понад 46% кримських татар.

25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років радянська влада боролася зі всім, що нагадувало про існування кримських татар. Так, понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною.

З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

20 березня 2014-го Верховна Рада України прийняла постанову"Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави", якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу був встановлений для відзначення на державному рівні постановою ВР від 12 листопада 2015 року. Цією же постановою Рада визнала депортацію з Криму в 1944 році геноцидом кримських татар.