Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів в інтерв’ю Крим.Реалії.

За його словами, він бачить у складі платформи щодо деокупації Криму широке коло країн, для яких "знайдеться роль для кожного".

"По-суті, будь-яка держава, яка не визнає незаконну окупацію Російською Федерацією, може зробити внесок у його деокупацію різними шляхами. Хтось може грати провідну роль, роль посередника, як Німеччина відіграє у "мінському процесі" і "нормандському форматі". Хтось може робити це, голосуючи правильно за відповідні рішення міжнародних організацій. Але це настільки комплексна, складна історія, що в ній знайдеться роль для кожного", - сказав Кулеба.

Зі слів міністра, задача МЗС – зробити так, щоб інша країна усвідомила цю роль, сприйняла і відігравала її.

"Нам кожна країна може допомогти. Але, хочу зазначити, жодна країна світу не робить для окупованого Криму більше, ніж Україна", - додав він.

Більше того, міністр вважає, що в XXI столітті Україна покаже приклад успішної деокупації захопленої території на прикладі окупованому Росією Криму. 

"У XX столітті була прекрасна деокупація території Ельзасу, в якому я мав можливість три роки проживати, представляючи інтереси України в Раді Європи, досвід якого я активно вивчав. Я хочу сказати інше, що навіть якщо б таких випадків не було, це не означає, що ми повинні скласти руки і нічого не робити. Якщо в XXI столітті таких випадків не було, значить буде. І він буде створений нашими руками. І це буде деокупація Криму», - зазначив Дмитро Кулеба.

Що відомо

• 26 червня Дмитро Кулеба наголосив, що жодні зміни до Конституції Росії не завадять деокупації українського Криму. Він твердо заявив, що "жодне положення російського законодавства - зафіксоване у законі, указі президента чи конституції цієї країни - не зможе завадити деокупації Криму. Крим був, є, і буде українським".
• 3 липня Кулеба заявив, що Україна намагається обрати формат для роботи в напрямку деокупації Криму, Росія в цей формат не увійде. Так, Кулеба нагадав, що в 2014 році була допущена помилка, коли були сформовані нормандський формат і Мінський процес для Донбасу, але не вдалося зафіксувати формат для Криму.